Рішення № 19881603, 15.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.11 Справа № 18/5009/6183/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом: публічного акціонерного товариства “Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 2)

до товариства з обмеженою відповідальністю “ФАСТ ПРИНТ” (69032, м. Запоріжжя, вул.Верхня, буд. 6, кв. 21)

про стягнення 6 173,00 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 24 від 07.07.2011 р., паспорт серія НОМЕР_1 від 07.08.1997 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 30.09.2011 року звернувся позивач публічне акціонерне товариство “Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів” із позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ФАСТ ПРИНТ” про стягнення боргу за договором купівлі-продажу № 8/7 від 12.04.2010 р. в розмірі 5584,00 грн. та 163,00 грн. 3 % річних, 426,00 грн. втрат від інфляції, загальна сума складає 6173,00 грн. Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 8/7 від 12.04.2011 р. щодо оплати прийнятого від позивача товару та ґрунтуються на ст.ст. 193, 216 ГПК України та ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 17.10.2011 року порушено провадження у справі № 18/5009/6183/11, судове засідання призначене на 02.11.2011 р. Розгляд справи відкладався на 15.11.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні 15.11.2011 р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 15.11.2011 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

На адресу відповідача, яка зазначена у позові та у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 144250 станом на 31.10.2011 р., направлялися усі ухвали суду у справі 18/5009/6183/11.Ухвала суду про порушення провадження у справі від 17.10.2011 р., яка направлялася на адресу відповідача, була отримана уповноваженим представником відповідача, про що свідчіть повідомлення про вручення 20.10.2011 р. поштового відправлення. Таким чином, відповідач про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Згідно з п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 15.11.2011 р. розгляд справи був закінчений, неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів” (в подальшому перейменовано у публічне акціонерне товариство “Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів”) (надалі позивач, продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю “ФАСТ ПРИНТ” (надалі відповідач, покупець) 12.04.2010 р. уклали договір купівлі-продажу № 8/7 (надалі договір).

Згідно з п.п. 1.1., 1.2., договору, продавець зобовязується виготовити та передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити скляний посуд, далі іменований: “Товар”, повне найменування якого, умови відвантаження, кількість, ціна, характеристика якості, сума договору наведені в специфікаціях, які з моменту підписання сторонами є невідємною частиною цього договору. Сторонами може бути погоджена специфікація на період дії договору, або можуть погоджуватись специфікації на кожну партію товару.

Пунктами 2.2.2. договору встановлено, що покупець зобовязується оплатити товар за ціною та в порядку, передбаченому цим договором.

Оплата товару проводиться за договірною ціною, яка визначається у специфікації (специфікаціях) до цього договору протягом двадцяти одного календарного дня з дати відвантаження товару продавцем. Датою відвантаження вважається дата відпуску товару на товарній накладній. В специфікації сторонами погоджено три різних ціни товару в залежності від суми придбання товару одноразовою партією. Ціна товару включає в себе його виготовлення та навантаження на транспортний засіб. У разі порушення строків оплати за одержаний товар, подальший відпуск товару по цьому договору буде проводитись на умовах 100 % попередньої оплати (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору, строк дії договору з 12.04.2010 р. і по 31.12.2010 р., а в частині проведення розрахунків до його повного виконання.

Відповідно до специфікації № 1 від 12.04.2010 р., накладної № 002331 від 17.09.2010 р. та довіреності № 40 від 17.09.2010 р. відповідач прийняв від позивача товар, а саме: стакан “люкс” 60 у кількості 11025 шт. на суму 10584,00 грн.

Раніше позивачем було направлено відповідачу рахунок-фактуру № 2114 від 17.09.2010 р. про сплату товару у розмірі 10584,00 грн., що підтверджується реєстром відправлення заказної кореспонденції та фіскальним чеком № 8386 від 01.10.2010 р. На підставі рахунку на передоплату № 1316 від 13.09.2010 р. відповідачем 17.09.2010 р. було здійснено попередню оплату позивачу за скляний посуд у розмірі 5000,00 грн., про що свідчать банківські виписки.

Таким чином, у відповідача перед позивачем залишилася неоплачена частина вартості скляного посуду у розмірі 5584,00 грн. У строк, визначений договором, зазначена сума відповідачем сплачена не була.

Оцінивши надані докази, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5584,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, позов, в частині стягнення з відповідача суми основного боргу задовольняється судом.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 163,00 грн. за період часу з 11.10.2010 р. по 30.09.2011 р. та 426,00 грн. втрат від інфляції за період часу з жовтня 2010 р. по липень 2011 р., за порушення виконання грошового зобовязання відповідачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Вимогу позивача про стягнення із відповідача 163,00 грн. за період часу з 11.10.2010 р. по 30.09.2011 р. суд вважає такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 162,93 грн., в іншій частині, а саме: в сумі 0,07 грн., суд відмовляє в задоволенні позову, у звязку із невірним розрахунком (округленням суми). Щодо стягнення із відповідача 426,00 грн. втрат від інфляції за період часу з жовтня 2010 р. по липень 2011 р., суд вважає дану вимогу такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача 348,59 грн., в іншій частині даної вимоги, а саме: у сумі 77,41 грн., суд відмовляє позивачу у задоволенні позову, у звязку із невірним розрахунком.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростували позицію позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ФАСТ ПРИНТ” (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 6, кв. 21, код ЄДРПОУ 36065110, р/р 2600605310007 в АКБ “Правекс банк”, МФО 321983) на користь публічного акціонерного товариства “Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 2, код ЄДРПОУ 00293255, р/р 26002200959000 ПАТ “УкрСиббанк”, код банку 351005) 5584,00 грн. (пять тисяч пятсот вісімдесят чотири грн.) основного боргу, 162,93 грн. (сто шістдесят дві грн. 93 коп.) 3 % річних, 348,59 грн. (триста сорок вісім грн. 59 коп.) втрат від інфляції, 100,72 грн. (сто грн. 72 коп.) державного мита та 233,04 грн. (двісті тридцять три грн. 04 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 25.11.2011 р.

25.11.2011