Рішення № 19881098, 16.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.11 Справа № 32/5009/6212/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трак Маркет” (юридична адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка,

вул. Леніна, буд. 1 А; фактична адреса: 03170, м. Київ, а/с 41)

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (юридична адреса: 72319, АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2)

про стягнення 29187,29 грн.

Суддя Колодій Н.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_3 на підставі довіреності № 1103/11 від 03.11.2011р.

від відповідача не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 29187,29 грн., що складається: з суми боргу 28209,26грн., пені 374,31грн. та 25% річних 603,72грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 32/5009/6212/11 з призначенням судового засідання на 26.10.2011р.

У судове засідання 26.10.2011р. представники сторін не зявилися.

Ухвалою суду від 26.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 16.11.2011р.

Відповідач у судове засідання 16.11.2011 р. не зявився, вимоги ухвал суду по справі

№ 32/5009/6212/11 від 17.10.2011 р. та 26.10.2011р. не виконав, відзив та інші витребувані судом документи не надав, свого повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки, суд не повідомив.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідач у справі № 32/5009/6212/11 є приватним підприємцем, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, повинен вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю.

Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач не надав.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка сторін чи їх представників в судове засідання не звільняє від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, які суд вважає достатніми для розгляду справи по суті.

За клопотанням позивача розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 16.11.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 526, 530, 610, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 230-232 ГПК України та положеннями Договору поставки № 200 від 01.08.2011р., пояснив суду, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 200. Відповідно до Договору Постачальник зобовязався поставляти, а Покупець приймати та своєчасно сплачувати товар.

Позивач стверджує, що він виконав свої зобовязання за даним договором у повному обсязі, поставивши відповідачу товар на суму 28209,26грн., що підтверджується видатковими накладними, які додані до матеріалів справи.

За невиконання умов договору, позивач, відповідно до п. 7.5. та п. 7.7. Договору та ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 25% річних за період з 10.09.2011р. по 11.10.2011р. в розмірі 603,72грн., пеню в розмірі 374,31грн. за період з 10.09.2011р. по 11.10.2011р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Господарські правовідносини сторін врегульовані Договором поставки № 200 від 01.08.2011р., (далі Договір), укладеним між ТОВ “Трак Маркет” (постачальник, позивач у справі) та ФОП ОСОБА_2 (покупець, відповідач у справі), відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Покупцю визначений цим Договором товар, а Покупець зобовязується на умовах та в порядку, визначеним цим Договором, примати названий товар та оплачувати його.

Згідно із п. 1.3. Договору, найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна за одиницю товару (далі-товар) визначаються у рахунках-фактурах та остаточно узгоджується сторонами у видаткових накладних, що є невідємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.7. Договору, передача товару Постачальником та приймання товару Покупцем здійснюється в місці здійснення поставки, визначеному в п. 2.3. Договору з оформленням видаткової накладної та/або акту приймання-передачі та ін. документів в залежності від виду та/або умов поставки.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється в безготівковій формі протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару за кожною видатковою накладною (актом приймання-передачі).

На виконання вимог Договору поставки, позивач поставив відповідачу товар на суму 28209,26грн., що підтверджується видатковими накладними № -Дон-100705 від 29.08.2011р. та № та № -Дон-100694 від 26.08.2011р. (копії в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею ст. 193 ГК України, зокрема п.п. 1, 7 встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обовязки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензія № 01/смв/663 від 15.09.2011р. з проханням погасити суму заборгованості по оплаті поставленого товару за Договором. Однак, зазначена претензія залишилася відповідачем без задоволення.

Судом встановлено, що у порушення вищевикладених вимог відповідач не виконав свої грошові зобовязання, по оплаті поставленого товару за Договором, документальних доказів погашення боргу відповідач суду не надав. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 28209,26 грн. основного боргу обґрунтована, підтверджується матеріалами по справі та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 374,31грн. за період з 10.09.2011р. по 11.10.2011р.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з п. 7.5. Договору, у випадку прострочення заборгованості, Покупець за вимогою Постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений та визнаний судом обґрунтованим.

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню в сумі 374,31 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.7. Договору, у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, Постачальник матиме право, крім стягнення передбачених п. 7.5. суми боргу та пені, додатково стягнути з Покупця 25 % річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Позивач, за прострочення грошових зобовязань нарахував відповідачу 25% річних за період часу з 10.09.2011р. по 11.10.2011р. в розмірі 603,72грн.

Суд вказаний розрахунок перевірив та визнав обґрунтованим.

Отже, вимога позивача про стягнення 25 % річних в розмірі 603,72грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (юридична адреса: 72319, АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трак Маркет” (юридична адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 1 А; фактична адреса: 03170, м. Київ, а/с 41; код ЄДРПОУ 36263933;

р/р 26001101327177 у відділенні “Святошинське” ЗАТ “ОТП Банк”, МФО 300528) 28209 (двадцять вісім тисяч двісті девять) грн. 26 коп. основного боргу, 374 (триста сімдесят чотири) грн. 31 коп. пені, 603 (шістсот три) грн. 72 коп. 25 % річних; 291 (двісті девяносто одна) грн. 87 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 18.11.2011 р.

Суддя Н.А. Колодій