Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.11 Справа № 2/5009/5339/11
Суддя Мойсеєнко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 2/5009/5339/11
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Укрнафта”, м. Київ,
до відповідача: Приватного підприємства “Автобан”, смт. Малокатеринівка Запорізької області,
про стягнення 52961,14 грн.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. (довіреність № 653/д від 26.04.2011 р.);
від відповідача: не зявився;
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “Укрнафта” з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Автобан” 17536,80 грн. попередньої оплати, 3507,36 грн. штрафу за невиконання робіт, 31916,98 грн. штрафу за порушення термінів виконання робіт за договором підряду від 03.09.2010 р. № 10, всього 52961,14 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.09.2011р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.10.2011р.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.10.2011 р.
Ухвалою від 28.10.2011 р. розгляд справи відкладено на 07.11.2011 р.
В судовому засіданні 07.11.2011 р. був присутнім представник позивача. За його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач не надав відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, не направив у судове засідання 07.11.2011 р. свого представника, не повідомив причин неявки.
В іншому судовому засіданні 11.10.2011р. представник відповідача пояснив, що роботи за договором підряду від 03.09.2010 р. № 10 відповідачем не виконувались, оскільки позивач має заборгованість перед відповідачем за виконані роботи по іншим договорам, і здійснена позивачем передоплата була зарахована в рахунок погашення цієї заборгованості.
Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд, дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.
В судовому засіданні 07.11.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
03.09.2010 р. підприємством «Автобан»(підрядник, відповідач) та ВАТ «Укрнафта»(замовник, позивач) укладено договір підряду № 10, за яким підрядник зобовязався на власний ризик, за плату відповідно до умов цього договору виконати роботи по ямковому ремонту асфальтобетонного покриття території автозаправних станцій замовника згідно додатку № 1 (надалі роботи), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи.Роботизацимдоговоромвиконуються з матеріалів підрядника та обладнанням підрядника.
Згідно з п. 1.2 договору обсяг та характер робіт визначається локальним кошторисом (додаток № 2 до договору).
Пунктом 2.1 договору визначено, що роботи повинні бути виконані та здані підрядником у строк 30 календарних днів від дати отримання передплати від замовника.
У п. 3.1 договору погоджено, що вартість робіт за договором та сума договору становить 35073,60 грн. з урахуванням ПДВ та підтверджується договірною ціною (додаток № 2 до договору обєктний кошторис Н7-1).
У додатку № 1 до договору сторони погодили перелік АЗС, які підлягають ямковому ремонту асфальтобетонного покриття.
Договірну ціну визначено сторонами в розмірі 35073,60 грн.
Відповідно до локального кошторису № 7-1-1 на ремонт територій заправок ВАТ «Укрнафта»кошторисна вартість робіт станом на 28.04.2010 р. визначена в розмірі 27298,00 грн.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата за роботи здійснюється в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника передплати в розмірі 50% від загальної суми договору 17536,80 грн. з урахуванням ПДВ.
Здача-приймання робіт відповідно до п. 2.3 договору здійснюється уповноваженими представниками сторін і оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт, який підписується сторонами.
Згідно з п. 3.3 договору замовник приймає від підрядника виконані роботи шляхом підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) не пізніше останнього числа поточного місяця. Вартість виконаних підрядником робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).
Остаточний розрахунок за договором відповідно до п. 3.4 договору здійснюється після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт на підставі рахунку підрядника протягом 10-ти банківських днів з дати його отримання замовником.
Згідно з п. 4.1.2 договору підрядник зобовязався почати роботи в 3-денний термін з дня отримання передплати на свій розрахунковий рахунок. Фактичний допуск підрядника на обєкт вважається моментом початку виконання робіт по цьому договору.
У п. 7.1 договору договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до виконання сторонами зобовязань за договором.
Отже, умови договору є чинними на час розгляду справи судом.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п. 3.2 договору позивач (замовник) перерахував відповідачу (підряднику) передплату в розмірі 50% від загальної суми договору - 17536,80 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 30.09.2010 р. № 9999.
Відповідно до умов п. 4.1.2, 2.1 договору відповідач зобовязаний був розпочати роботи в 3-денний термін з дня отримання передплати та виконати роботи у строк 30 календарних днів від дати отримання передплати, тобто до 30.10.2010 р.
Однак відповідач до виконання робіт не приступив. На час розгляду справи в суді роботи відповідачем не виконані, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні 11.10.2011р.
Згідно пояснень представника відповідача роботи відповідачем не виконані, оскільки позивач має заборгованість перед відповідачем за виконані роботи по іншим договорам, і здійснена позивачем передоплата була зарахована в рахунок погашення цієї заборгованості.
Суд зазначає, що згідно платіжного доручення від 30.09.2010 р. № 9999 кошти були сплачені позивачем саме за договором № 10 від 03.09.2010 р. Відповідачу не надано право самостійно змінювати призначення платежу. Тому посилання відповідача на зарахування сплаченої позивачем передплати в рахунок оплати по іншим договорам є безпідставним.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В порушення умов договору, відповідач взятих не себе зобовязань не виконав.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За невиконання робіт за договором згідно приписів п. 5.2 договору підрядник протягом 3-х банківських днів з дати предявлення вимоги, сплачує замовникові штраф в розмірі 10% від суми договору, повертає замовникові всі отримані за договором кошти, а також відшкодовує всі понесені замовником збитки.
Частиною 2 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.
Оскільки станом на 13.07.2011 р. відповідач не розпочав роботи за договором, позивач 15.07.2011 р. надіслав відповідачу вимогу від 14.07.2011 р. № 798, в якій відмовився від договору та вимагав повернути передплату, а також сплатити неустойку, передбачену п. 5.2 договору, в сумі 3507,36 грн. та неустойку, передбачену п. 5.3 договору, в сумі 31916,98 грн. Вимогу отримано відповідачем 16.07.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.07.2011 р.
Таким чином, у відповідача виникло зобовязання повернути передоплату за договором в сумі 17536,80 грн. та сплатити штраф у розмірі 10% від суми договору за невиконання робіт, що складає 3507,36 грн.
Передплату за договором відповідач не повернув, штрафних санкцій не сплатив.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 17536,80 грн. сплаченої попередньої оплати та 3507,36 грн. штрафу за невиконання робіт підлягають задоволенню.
У задоволенні вимог позивача про стягнення 31916,98 грн. штрафу на підставі п. 5.3 договору суд відмовляє з наступних підстав.
У п. 5.3 договору передбачено, що за прострочення виконання чи здачі робіт підрядник сплачує замовникові штраф в розмірі 0,5 % від суми договору за кожен день прострочення, а також відшкодовує всі понесені замовником збитки.
Отже, даним пунктом договору передбачена відповідальність підрядника за прострочення виконання чи здачі робіт, тобто коли роботи виконані або здані з простроченням.
В даному випадку відповідач до виконання робіт взагалі не приступав.
Договір розрізняє дані види правопорушень. За невиконання робіт відповідальність передбачена у п. 5.2 договору.
Отже, позивач необґрунтовано предявив до стягнення штраф на підставі п. 5.3 договору.
Крім того, суд зауважує, що згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
В пункті 5.3 договору передбачена відповідальність у вигляді штрафу за кожен день прострочення, що не відповідає визначення штрафу, наведеному у ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, та за своєю правовою природою передбачений вказаним пунктом штраф є пенею.
Зі змісту норм ЦК України та ГК України та інших норм чинного законодавства (статей 230, 231, 343 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України і Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”) щодо визначення розміру штрафних санкцій та порядку їх обчислення і застосування вбачається, що пеня, як різновид штрафної санкції має такі відмінні ознаки, а саме:
-обчислюється у відсотках ;
- від суми невиконаного грошового зобовязання;
- обчислюється за кожний день прострочення виконання;
Чинним законодавством встановлено застосування пені саме за невиконання або неналежне виконання грошового зобовязання.
Також нормами чинного законодавства, зокрема і Господарського кодексу України, не передбачено обчислення штрафу за кожний день прострочення виконання зобовязання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України № 12/66 від 31.05.2006р., Донецького апеляційного господарського суду від 23.08.2011 р. у справі № 22/5009/2161/11.
В даному випадку, в пункті 5.3 договору передбачено конкретний вид штрафних санкцій, штраф, який відповідно до положень чинного законодавства не передбачає його нарахування за кожен день прострочення.
Тому застосування штрафу за кожен день прострочення виконання чи здачі робіт суперечить нормам Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “Автобан” (вул. Комунарівська, 86, смт. Малокатеринівка, Запорізький район, Запорізька область, 70454, код ЄДРПОУ 31682110) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” (пров. Нестеровський, 3-5, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390) 17536,80 грн. (сімнадцять тисяч пятсот тридцять шість грн. 80 коп.) сплаченої попередньої оплати, 3507,36 грн. (три тисячі пятсот сім грн. 36 коп.) штрафу за невиконання робіт, 211,84 грн. (двісті одинадцять грн. 84 коп.) державного мита, 94,40 грн. (девяносто чотири грн. 40 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Т.В.Мойсеєнко
Повне рішення оформлено і підписано,
згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 17.11.2011 р.
Судове рішення № 19881077, Господарський суд Запорізької області було прийнято 07.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2/5009/5339/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: