Ухвала суду № 19881021, 15.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про заходи до забезпечення позову

15.11.11 Справа № 32/5009/6381/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вента.ЛТД” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Селянський узвіз, буд. 3-а)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Теко Фарм” (69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 7)

про стягнення 99567,36 грн. основного боргу, 1582,98 грн. пені, 3% річних 306,37 грн., інфляційних витрат 131,00 грн. та 10% штрафу в сумі 2807,73 грн.; загальна сума 104395,44 грн.

Суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність № 817 від 16.08.2011 р.

Від відповідач не зявився

20.10.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Вента.ЛТД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теко Фарм” про стягнення 104395,44 грн., які складаються з 99567,36 грн. основного боргу, 306,37 грн.- 3% річних, 131,00 грн. втрат від інфляції та 10% штрафу в сумі 2807,73 грн. та 1582,98 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд призначено на 02.11.2011 р.

Позивач неодноразово заявами уточнював розмір позовних вимог (заява вих. № 926 07.11.2011 р., вих. № 934 від 14.11.2011 р.), згідно останньої заяви про збільшення позовних вимог від 14.11.2011 р., позивач просить суд стягнути з відповідача 99558, 48 грн. основного боргу, 676,77 грн. - 3% річних, 130,98 грн. втрат від інфляції та 10% штрафу в сумі 9955,84 грн. та 3496,63 грн. пені за неналежне виконання умов договору. Заява подана згідно ст. ст. 22, 28 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Позивач звернувся до суду з письмовими заявами (від 02.11.2011 р. та 08.11.2011 р.) в порядку ст., ст. 66, 67 ГПК України про забезпечення позову у справі № 32/5009/6381/11 шляхом накладення арешту на все майно (торгове обладнання та товари в обороті), в межах суми основного боргу, яка заявлена до стягнення у розмірі 99558,48 грн.

Мотивуючи подану заяву позивач посилається на те, що відповідач сам в листі від 28.09.2011 р. (за підписом директора та головного бухгалтера) зазначає про свій тяжкий фінансовий стан та просить надати можливість погасити суму боргу 99558,45 грн. до 31.10.2011 р. Станом на 07.11.2011 р. відповідач існуючу заборгованість не погасив. Окрім, того, відповідач вчинює дії, спрямовані на припинення своєї господарської діяльності. Станом на 01.11.2011 р. відповідач проводив господарську діяльність за чотирма адресами (що підтверджується витягом з Державного реєстру ліцензій оптової та роздрібної торгівля лікарськими засобами), а на 07.11.2011 р. діє лише одна аптека (м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 20) де продаються залишки товару, решта аптек припинила за тиждень свою господарську діяльність. Відповідно до витягу з Державного реєстру ліцензій оптової та роздрібної торгівля лікарськими засобами станом на 01.11.2011 р. № 224826 відповідач задекларував серед основних видів діяльності роздрібну торгівлю фармацевтичними товар арами, що за вимогами чинного законодавства, зокрема, але не виключено Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” № 1775-ІІІ від 01.06.2000 р. та наказом Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України від 25.10.2010 р. № 340 “Про затвердження ліцензійних умов провадження оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами” потребує отримання ліцензії. Ліцензії видаються Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів МОЗ України, про що ведеться реєстр ліцензій. До того, ж відповідач відчужує і те майно яке в нього залишилося. Так, в газеті “СІЧ” № 215 від 08.11.2011 р. міститься обява про продаж торгового “аптечного” обладнання ТОВ “Теко-Фарм” у звязку з закриттям аптеки. На думку позивача, викладене свідчить про намагання відповідача ухилитися від виконання прийнятих на себе за договором грошових зобовязань, а у разу позитивного вирішення судом спору у справі № 32/5009/6381/11 значним чином утруднить або зробить неможливим виконання такого рішення суду у даній справі.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи № 32/5009/6381/11, суд визнав за можливе заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Вента.ЛТД” задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суму, що належать відповідачеві.

Згідно Розяснень президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 р. “Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову”(з наступними змінами та доповненнями) умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що внаслідок зміни обставин виконання рішення суду буде неможливе або утруднить таке виконання. Тобто, забезпечення позову є певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Сторона, яка звертається із клопотанням про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входять факти що стосуються саме предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Предметом спору у справі № 32/5009/6381/11 є стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару № 2520 від 25.11.2010 р. Отже, відсутність майна яке знаходиться у власності відповідача, у разі задоволення позовних вимог, може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення, яке буде прийнято по справі, а виконання рішення суду в такому разі може не призвести до фактичного захисту прав та інтересів позивача.

З огляду на характер позовних вимог та розмір суми позову, зважаючи на те, що наявні позовні матеріали свідчать про небажання відповідача виконати прийняті на себе за договором № 2520 від 25.11.2010 р. грошові зобовязання, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для вжиття заходів по забезпеченню позову у справі № 32/5009/6381/11 шляхом накладення арешту на майно (торгове обладнання та товари в оброті) що належить на праві власності ТОВ “ТЕКО - Фарм”, в сумі основного боргу 99558,48 грн.

Керуючись ст., ст. 66-68, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Вента.ЛТД” про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 32/5009/6381/11 задовольнити.

2. Вжити заходи по забезпеченню позову шляхом:

накласти арешт на майно (торгове обладнання та товари в оброті) що належить на праві власності ТОВ “ТЕКО - Фарм” (69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 7, код ЄДРПОУ 24519735), в сумі основного боргу 99558,48 грн.

3. Ухвала підлягає негайному виконанню.

4. Ухвала набирає чинності з моменту винесення 15.11.2011 р., є виконавчим документом та може бути предявлена до виконання протягом одного року з 15.11.2011 р.

5. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Суддя Н. А. Колодій

< Дата слухання справи ><час слухання справи >