Рішення № 19881010, 15.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.11 Справа № 32/5009/6909/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕФЕНС” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69 А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСТИС” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 49, прим. 105)

про стягнення 48873,47 грн.

Суддя Н.А. Колодій

представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 06.10.2011 р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕФЕНС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСТИС” про стягнення 48873,47 грн. основного боргу за договором № 090101 від 01 вересня 2011 р.

Ухвалою господарського суду від 31.10.2011 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 15.11.2011 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст.ст. 3, 6, 11, 207, 208, 530, 638, 639 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 181, 216-218, 220, 224, 229, 232 Господарського кодексу України та умовами договору поставки № 090101 від 01.09.2011 р.

Відповідач в судове засідання 15.11.2011 р. не зявився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. Клопотання судом прийнято до розгляду та задоволено.

Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та за письмовим клопотанням представника позивача без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 15.11.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДЕФЕНС” (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ОСТИС” (відповідач по справі) було укладено договір поставки № 090101 (надалі договір).

Згідно умов договору, позивач зобовязався передати у власність відповідача, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначені договором, спецодяг, іменоване в подальшому товар (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, товар поставляється партіями. Асортимент, кількість та ціна визначається в видаткових накладних, які є невідємною частиною договору.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 48873,47 грн., що підтверджується підписаними сторонами та завірені печатками підприємств видатковими накладними: № РН-00000089 від 02.09.2011 р. (на суму 30069,90 грн.), № РН-00000090 від 02.09.2011 р. (на суму 13015,07 грн.), № РН-00000091 від 05.09.2011 р. (на суму 5788,50 грн.), копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору передбачено, що платежі по договору здійснюються в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Відповідач сплачує вартість товару протягом 02 календарних днів з моменту його отримання.

Відповідач свої зобовязання по оплаті за отриманий товар не здійснив, внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 48873,47 грн.

У звязку з цим 09.09.2011 р. позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. № 09-09-11-01/ю з вимогою погасити заборгованість в сумі 48873,47 грн. за поставлений товар.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник),який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб (ст. 712 ЦК України).

Суд вважає, що відповідач необґрунтовано залишив без задоволення вимогу позивача про оплату товару.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість за поставлений товар в сумі 48873,47 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 48873,47 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕФЕНС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСТИС” про стягнення 48873,47 грн. основного боргу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСТИС” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 49, прим. 105, код ЄДРПОУ 37527011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕФЕНС” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69 А, код ЄДРПОУ 32721506) 48873 грн. 47 коп. основного боргу, 488 грн. 74 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 17.11.2011 р.