Рішення № 19880971, 09.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.11 Справа № 22/5009/6187/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Першого заступника прокурора міста Запоріжжя (69035, м. Запоріжжя, вул. Я. Новицького, 5) в інтересах держави в особі Запорізької міської ради (69105,м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “ТТП-94” (69063, м. Запоріжжя, вул. Радянська, 34)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління Державного комітету України по земельних ресурсах у місті Запоріжжя Запорізької області (69037, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3)

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.07.2006р. та зобовязання повернути земельну ділянку на умовах, визначених договором

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

від прокуратури: Костяновська Ю.О., посвідчення № 152 від 13.01.2009р.

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 01-17/2983 від 22.08.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 3 від 07.11.2011р.

ОСОБА_3, довіреність б/н від 01.11.2011р.

від третьої особи: ОСОБА_4, довіреність № 12-04/1148 від 18.08.2011р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

14.10.2011р. до господарського суду Запорізької області звернувся Перший заступник прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “ТТП-94”, м. Запоріжжя про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,3954 га, укладеного 21.07.2006р. між Запорізькою міською радою та ТОВ ВКФ “ТТП-94”, зареєстрованого за № 040626100703 02.08.2006р. у ЗРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі»та зобовязання ТОВ ВКФ “ТТП-94” повернути земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/6187/11, судове засідання призначено на 09.11.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

В судовому засіданні 09.11.2011р. прокурор та представник позивача підтримали свої позовні вимоги, які обумовлені наступним. Проведеною прокуратурою міста перевіркою, встановлено, що між Запорізькою міською радою та ТОВ ВКФ “ТТП-94” 21.07.2006р. укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,3954 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль. Згідно із п. п. 14, 15 договору земельна ділянка передавалася в оренду для розташування торговельного комплексу, категорія земель землі іншого призначення. Відповідно до п. п. 16, 27, 30 договору орендодавець має право вимагати, а орендар зобовязаний серед іншого: використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору оренди землі, дотримуючись при цьому вимог чинного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі; здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, збереження і поліпшення родючості ґрунтів та поліпшення інших корисних властивостей землі. Як зазначили прокурор та позивач, у порушення вимог законодавства та умов договору відповідачем вказана земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується, роботи по будівництву торговельного комплексу не проводяться. Згідно акту перевірки Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області від 28.09.2011р. ТОВ ВКФ “ТТП-94” отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт від 25.06.2008р. № 169/з з будівництва торговельного комплексу та гостьової автостоянки по вул. Перемоги, 74Б у м. Запоріжжя (підготовчі роботи). Наявність будівель і споруд на земельній ділянці перевіркою не встановлено. Крім того, перевіркою Управління Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області (акт перевірки № 252 від 28.09.2011р.) встановлено, що орендарем земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням. Крім того, відповідно до п. 9 договору оренди землі від 21.07.2006р. орендарем вноситься орендна плата за використання наданої земельної ділянки в розмірі 8680,78 грн. на протязі строку будівництва обєкта та в розмірі 43401,13 грн. з дня введення обєкту до експлуатації. Таким чином, як зазначили прокурор та представник позивача, використання вищевказаної землі не за цільовим призначенням призводить до численних збитків місцевого бюджету, у вигляді недоотримання орендної плати майже 35000 грн. за рік. Пунктом 35 договору передбачено розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку на підставі використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням. На підставі викладеного, прокурор та представник позивача просять розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1,3954 га, укладений 21.07.2006р. між Запорізькою міською радою та ТОВ ВКФ “ТТП-94”, зареєстрований за № 040626100703 02.08.2006р. у ЗРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі»та зобовязати ТОВ ВКФ “ТТП-94” повернути земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив наступне. У даному випадку спірна земельна ділянка належить до комунальної власності тобто, згідно зі ст. 83 Земельного кодексу України, вона є власністю територіальної громади міста Запоріжжя і не є державною власністю. При цьому, відповідно до зазначеної статті Земельного кодексу України, комунальна власність на землю є відокремленою від державної власності на землю. Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України, ст. 1 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Крім того, відповідно до наведеної норми Земельного кодексу України, право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону. Слід особливо відмітити, що в цьому переліку відсутні органи місцевого самоврядування. З аналізу наведених норм виходить, що територіальна громада є окремим від держави і самостійним субєктом майнових правовідносин, яка набуває цивільних та господарських прав та несе цивільні та господарські зобов'язання через власні представницькі органи. Відповідно до наведеного відповідач стверджує, що прокуратура у даному випадку не має права подавати позовну заяву від імені Запорізької міської ради мотивуючи це інтересами держави і, відповідно, є неналежним позивачем, позовні вимоги якого не підлягають задоволенню. Щодо нецільового використання земельної ділянки, відповідач зазначив наступне. Акти перевірки Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області від 28.09.2011р. та Управління Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області № 252 від 28.09.2011р. були складені без попередження відповідача, тому ТОВ ВКФ “ТТП-94” було позбавлено права надати будь-які пояснення чи заперечення. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що зворотна сторона бланку акту перевірки Управління Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області передбачає зауваження та заперечення особи, що перевіряється. Як зазначив відповідач, встановлений законом порядок проведення перевірок та припинення права користування земельною ділянкою взагалі не дотримувався, що підтверджується безпосередньо матеріалами справи. Крім того, відповідач стверджує, що земельна ділянка використовується відповідачем саме відповідно до договору. Це підтверджується наступними належними доказами: 29.12.2007 р. відповідачем був отриманий дозвіл на виконання підготовчих будівельних робіт № 855; 25.06.2008 р. відповідачем був отриманий дозвіл на виконання підготовчих будівельних робіт № 169/з, який був продовжений 25.09.2008 р.; 25.09.2009р., незважаючи на світову фінансову кризу, відповідачем в якості замовника був укладений договір підряду № 25-09/1, згідно з яким підрядною організацією були виконані деякі роботи на спірній земельній ділянці, а саме: планування площі бульдозерами та виконання шлакових подушок, що підтверджується відповідним актом приймання виконаних підрядних робіт від листопада 2009р.; відповідачем були виконані значні підготовчі роботи на земельній ділянці, а саме: земельна ділянка огороджена капітальним парканом, на земельній ділянці були вилучені зелені насадження, земельна ділянка частково засипана щебенем та заскладована будівельними матеріалами; на земельній ділянці розташована металева споруда; всі наведені факти підтверджуються безпосередньо актом перевірки Управління Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області № 252 від 28.09.201 1 р.. а також актом перевірки ДАБК від 28.09.2011 р.; з 12.12.2007 р. за будівництвом об'єкту на земельній ділянці здійснює авторський нагляд ПІ І «Архітектурна Майстерня «М. Керобян»на підставі договору про авторський нагляд № 05-2007. З осені 2008 р. забудова орендованої земельної ділянки була призупинена у звязку з початком фінансової кризи, наявність якої підтверджується прийнятими законами «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів в Україні»і яка безпосередньо вплинула на фінансовий стан відповідача. Про фінансові труднощі ТОВ ВКФ «ТТП-94»неодноразово повідомляло позивача листами вих. № 99 від 22.12.2008 р. (вх. № 24046/08-2! від 24.12.2008 р.), вих. № 58 від 06.10.2009 р., вих. № 24 від 22.06.2010 р. (вх. № 09846/08-21 від 24.06.2010 р.), вих. № 7/10 від 29.10.2010 р. Щодо збитків, які несе місцевий бюджет, у зв'язку з тим, що відповідач не сплачує орендну плату у належному розмірі, ТОВ ВКФ «ТТП-94»зазначило наступне. Відповідно до ст. 21 закону України «Про оренду землі», ч. З ст. 180 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України, позивач та відповідач погодили в договорі розмір орендної плати. Відповідач в повному обсязі сплачував встановлену договором орендну плату і відсутність заборгованості щодо орендної плати підтверджується довідкою Жовтневої ДШ м. Запоріжжя вих. № 10368/10/24-00 від 20.10.201 1 р. Крім того, 18.10.2011р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору (зареєстрована 02.11.2011 р. за № 231010004000119), відповідно до якої відповідач сплачує орендну плату за збільшеними ставками, виходячи з нової нормативної оцінки земельної ділянки. При цьому. відповідач вже сплатив орендну плату за листопад 2011р. З урахуванням наведеного вище, відповідач просить відхилити позовну заяву в повному обсязі.

За клопотанням представників сторін та прокурора судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 09.11.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізької міської ради четвертого скликання тридцять першої сесії № 17/211 від 17.03.2006р. «Про передачу в оренду ТОВ ВКФ «ТТП-94»земельних ділянок по Прибережній магістралі для розташування торговельного комплексу та гостьової автостоянки»було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок по Прибережній магістралі товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі «ТТП-94»(і.п.н. 22135367) (пункт 1). Відповідно до пункту 3 зазначеного рішення, вирішено передати в оренду строком на 10 років ТОВ ВКФ «ТТП-94»земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:003:0052) площею 1,3954 га (відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом площею 0,7574 га; лісові землі площею 0,6380 га) по Прибережній магістралі для розташування торговельного комплексу в межах згідно з планом, що додається, за рахунок земель Запорізької міської ради.

21.07.2006р. між Запорізькою міською радою (надалі орендодавець) та ТОВ ВКФ «ТТП-94»(надалі орендар) був укладений договір оренди землі (надалі договір).

Відповідно до п. 1. договору, орендодавець, відповідно до рішення тридцять першої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 17/211 від 17.03.2006р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торговельного комплексу, яка знаходиться: м Запоріжжя, Прибережна магістраль.

Згідно із пунктами 2, 3 та 5 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,3954 га. На земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна: вільна від забудови, інші обєкти інфраструктури відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4340112 грн. 62 коп. (в цінах 2006 року).

Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладається на десять років.

Як передбачено пунктом 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 8680 грн. 78 коп. на протязі строку будівництва обєкта, у розмірі 43401 грн. 13 коп. з дня введення обєкту до експлуатації за календарний рік в цінах 2006 року.

18.10.2011р. між Запорізькою міською радою та відповідачем укладена додаткова угода до договору оренди землі від 02.08.2006р. № 040626100703, яким сторони узгодили викласти п. 9 договору в наступній редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: 399 924 грн. 42 коп., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2011р.

У відповідності до п. 11 договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Орджонікідзевсього району 33218812600007 в відділенні Держказначейства у Орджонікідзевському районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 26014130, код 13050200.

Згідно розділу «Умови використання та цільове призначення земельної ділянки», земельна ділянка передається в оренду для: розташування торговельного комплексу (п. 14).

Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі іншого призначення (п. 15).

Відповідно до п. 19 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невідємним додатком до договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у пятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Як передбачено пунктом 33 дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; вилучення земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; розірвання договору оренди землі згідно з п. 34; ліквідації юридичної особи-орендаря.

У пункті 34 договору зазначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно пункту 35 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: невнесення орендарем орендної плати протягом 3-х місяців; використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Пунктом 39 договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зазначений договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.08.2006р. за № 040626100703.

02.08.2006р. позивач передав відповідачу в оренду земельну ділянку кадастровий № 2310100000:05:003:0052, загальною площею 1,3954 га, яка знаходиться за адресою:м. Запоріжжя, Прибережна магістраль, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 02.08.2006р. за договором оренди землі від 02 серпня № 040626100703.

Прокурор та позивач в обґрунтування позовних вимог посилаються, зокрема, на акт перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 28.09.2011р. В якому зазначено, що головним державним інспектором Запорізького відділу контролю будівництва управління контролю за будівництвом обєктів Галєт Віталієм Святославовичем з виїздом на місце прийнята участь у спільній перевірці з прокуратурою м. Запоріжжя обєкту, розташованого на Прибережній магістралі біля АЗС «УКРТАТНАФТА»м. Запоріжжя. В ході перевірки встановлено наступне. Територія огороджена металевим парканом з профилірованого листа. Всередині території частково виконані роботи по улаштуванню шлакової основи під фундаменти. Замовник будівництва ТОВ ВКФ «ТТП-94», підрядник ТОВ «Крокус ЛТД». На даний час обєкт інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області надано дозвіл на виконання будівельних робіт від 25.06.2208р. № 169/з з будівництвом торговельного комплексу та гостьової автостоянки по вул. Перемоги, 74Б м. Запоріжжя (підготовчі роботи). Наявність будівель і споруд всередині території не встановлено.

Також в позовній заяві є посилання на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області № 252 від 28.09.2011р., який складений тільки державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області Залесською Інною Віталіївною за відсутності представників відповідача. В зазначеному акті зазначено, що у результаті перевірки встановлено, що рішенням Запорізької міської ради від 17.03.2006р. № 17/211 ТОВ ВКФ «ТТП-94»передано в оренду земельну ділянку загально площею 1,3954 га по Прибережній автомагістралі для розташування торгівельного комплексу терміном на 10 років. Укладені договори оренди землі № 040626100703, № 040626100704. На сьогоднішній день земельна ділянка огороджена капітальним парканом, частково за складована будівельними матеріалами, розташована металева споруда, частково земельна ділянка засипана щебенем, ділянка не використовується. Згідно вимог ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобовязані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»передбачає, що невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням є невикористання земельної ділянки.

На підставі зазначених актів прокурор та позивач стверджують, що відповідач здійснює використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 6, 626, 627 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобовязані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, однією з підстав є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 144 Земельного кодексу України, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Згідно із п. 4.1. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 312 від 12.12.2003р., державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 553 від 23.05.2011р., державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

На підставі викладеного, вбачається, що акти перевірок, на які посилаються прокурор та позивач були складені з порушенням передбачених законодавством вимог, тому не є належними доказами.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

До того ж, слід зазначити, що договір оренди землі від 21.07.2006р. укладений на 10 років і його умовами не передбачено розірвання договору в односторонньому порядку у звязку із не побудуванням відповідачем торгівельного комплексу у певний строк.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено ряд заходів, спрямованих на розташування торгівельного комплексу на спірній земельній ділянці, що підтверджується дозволом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Запоріжжя на виконання будівельних робіт № 855 від 29.12.2007р., дозволом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області на виконання будівельних робіт № 169/з від 25.06.2008р., договором підряду № 25-09/1 від 25.09.2009р., укладеного між відповідачем (замовником) та ТОВ ПБК «Аквілон»(підрядник), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року, актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року, підсумковою відомістю ресурсів (витрати по факту) та договором на проведення авторського нагляду № 05-2007 від 12.12.2007р., укладеного між відповідачем (замовник) та ПП «Архітектурна майстерня «ОСОБА_5»(виконавець).

Отже, прокурором та позивачем не доведено використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Також, прокурор та позивач в обґрунтування позовної заяви стверджують, що використання землі не за цільовим призначенням призводить до численних збитків місцевого бюджету, у вигляді недоотримання орендної плати майже 35000,00 грн. за рік.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З приводу викладеного, слід зазначити, що відповідач належним чином сплачує орендну плату передбачену договором та заборгованість по орендній платі відсутня, що не заперечується прокурором і позивачем та підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 20.10.2011р. № 10368/10/24-00 та платіжним дорученням № 42 від 03.11.2011р. на суму 33327,04 грн.

Таким чином, суд не вбачає підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.07.2006р. та зобовязання відповідача повернути земельну ділянку на умовах, визначених договором.

На підставі викладеного, у задоволенні позову відмовляється повністю.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Першого заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “ТТП-94” відмовити повністю.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 15.11.2011р.