Рішення № 19880925, 10.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.11 Справа № 8/5009/6199/11

Суддя Попова І.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Лантан”(98107, АР Крим, м.Феодосія, вул. Геологічна, 18-д)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Сахара-2009” (69000, м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 27, оф. 3)

про стягнення 30000 грн.

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача ОСОБА_1, дов. від 08.11.2011 р.

Відповідача ОСОБА_2, дов. № 2 від 31.10.2011 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 30000 грн.

Вступну та резолютивну частині рішення оголошено в засіданні 10.11.2011 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, згідно ст.ст. 181, 193, 224, 226, ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 693 ЦК України. В обґрунтування позову зазначає, що ТОВ «Фірма Лантан»та ТОВ «Сахара-2009»укладено договір на постачання піску річкового. Позивач у жовтні 2010 р. направив на адресу постачальника лист на постачання піску річного у листопаді 2010 р. у кількості 20 вагонів по 5 вагонів однією зцепкою. ТОВ «Сахара-2009»прийняло до виконання замовлення покупця шляхом предявлення рахунку-фактури № СФ-0000201 від 18.10.2010 р. на оплату за постачання піску річного у кількості 1380 тонн на загальну суму 88430 грн. 40 коп. по ціні 53 грн. 40 коп. за 1 тонну. Квитанцією № ПН16961 від 25.10.2010 р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 30000 грн. в якості передоплати за пісок. Однак постачальник у листопаді 2010 р. не виконав поставку товару. Позивач звернувся до відповідача з претензію, якою вимагав виконати в семиденний строк зобов'язання щодо поставки піску на суму передоплати або вважати договір розірваним та повернути суму попередньої оплати в розмірі 30000 грн. Зобов'язання щодо поставки піску або повернення суми передоплати відповідач не виконав. Позивач просить стягнути з ТОВ «Сахара-2009»30000 грн. попередньої оплати.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, у відзив на позов вказує, що фактично з товариством «Лантан»укладено договір купівлі-продажу піску річкового, а не договір постачання, як вказує позивач. Договір укладався в усній формі шляхом телефонних переговорів. Умови поставки та транспортування не обговорювалися. Находження від ТОВ «Фірма Лантан»заявки на постачання піску у кількості 20 вагонів є фактично повідомленням про наміри купівлі піску у ТОВ «Сахара-2009». У відповідь на дану заявку ТОВ «Сахара-2009»надіслано рахунок № СФ-0000201 від 18.10.20010 р., в якому вказана ціна за тону піску без ПДВ в розмірі 53 грн. Сума до сплати по рахунку становила 88430 грн. 40 коп. Тобто відповідач вважає, що таким чином сторонами досягнуто згоди щодо ціни товару, а саме піску річкового. Як зазначає відповідач, вказана в рахунку ціна встановлена саме за 1 тонну піску без додаткових витрат на транспортування. Позивач здійснив передплату за пісок на підставі рахунку № СФ-0000201 від 18.10.2010 р., чим фактично підтвердив свою згоду з умовами продажу піску. Умови ж транспортування та постачання товару повинні обговорюватися окремо. Товариство «Фірма Лантан»з моменту перерахунку передплати не виявило бажання обговорити умови подальшого співробітництва, а саме умови транспортування. Відповідач вказує, що не відмовляється від виконання зобов'язань і вважає свої зобов'язання виконаними, оскільки фактично пісок є в наявності і лише чекає, коли замовник його забере.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду. Як стверджує позивач, 18 жовтня 2010 р. після узгодження в телефонному режимі на адресу товариства «Сахара-2009»направлено замовлення на відвантаження піску будівельного на листопад 2010 р. з доставкою на станцію Айвазовська, код 471809. На виконання вказаного листа відповідачем пред'явлено рахунок № СФ-0000201 від 18.10.2010 р. на суму 88430 грн. 40 коп. Квитанцією № ПН16961 від 20.10.2010 р. товариство «Фірма «Лантан»(позивач по справі) перерахувало товариству «Сахара-2009»(відповідачу по справі) 30000 грн. в якості передоплати за пісок річний згідно рахунку-фактури № СФ-0000201 від 18.10.2010 р.

Правовідносини сторін по даній справі щодо поставки піску досліджувався при розгляді справи № 8/5009/292/11. Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.03.2011 р. позовні вимоги товариства «Фірма «Лантан»про стягнення 30000 грн. попередньої оплати задоволено, оскільки суд дійшов висновку, що з вчинених сторонами документів рахунку на оплату, квитанції, листа-замовлення не вбачається що сторонами узгоджено істотні умови договору кількість та ціна піску, порядок його оплати та поставки.

Товариство «Сахара-2009»заперечило факт отримання від позивача у жовтні 2010 р. листа-замовлення, в якому зазначені реквізити місця поставки піску.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011 р. у зазначеній справі, яка набрала чинності, скасовано рішення суду першої інстанції та встановлено: «Судова колегія вважає, що в даному випадку між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини з усного правочину купівлі-продажу піску, які підтверджуються виставленням відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000201 від 18.10.2010 р. та частковою його оплатою шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 30000грн. (квитанція № ПН16961 від 25.10.2010р.). Тому, в даному випадку до подання позову до суду позивачу необхідно було здійснити дії по відмові від подальших стосунків щодо поставки товару і вимагати від відповідача повернути отримані кошти за нормами ст. 693 Цивільного кодексу України. Враховуючи вищевикладене, позивачем не спростовані доводи апелянта про те, що між сторонами у жовтні 2010 року мала місце усна домовленість про постачання відповідачем піску річкового у кількості 1380 тон за ціною 64,08грн. за тону, результатом якої стало виставлення відповідачем вищезгаданого рахунка-фактури. Однак, відповідачем не доведено, що виконання його зобов'язань з постачання піску річкового в обсязі 1380 тон пов'язано зі 100-відсотковою його передплатою в сумі 88430,40грн. з боку позивача. Тому, судова колегія вважає, що у зв'язку з перерахуванням суми передплати в розмірі 30000,00грн. з посиланням на вищезгаданий рахунок-фактуру, у нього виникло право на отримання від відповідача піску річкового на суму передплати у розмірі 30000,00грн. Позивачем та матеріалами справи не доведено, що відповідач був зобов'язаний поставити йому пісок річковий на суму передплати саме у листопаді 2010 року, відомостей щодо узгодження сторонами строків поставки відповідачем піску річкового на адресу позивача на відповідну суму передплати матеріали справи не містять».

За приписами ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Згідно ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як свідчать вивчені матеріали у серпні 2011 р. товариство «Фірма «Лантан»направило на адресу товариства «Сахара-2009»вимогу щодо поставки піску у кількості 7 вагонів (483 т), який оплачено згідно рахунка № СФ-0000201 від 18.10.2010 р. Листом № 08/09 від 08.09.2011 р. товариство «Сахара-2009» повідомило позивача, що оплачена ним продукція знаходиться на складі продавця та має бути вивезена покупцем самотужки або буде відвантажена залізницею за рахунок покупця.

Оскільки в письмовій формі між юридичними особами сторонами у даній справі - не були узгоджені умови щодо місця виконання зобов'язань про передання майна, суд виходить із наступного:

Відповідно до приписів ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться, зокрема за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання. Товариство «Сахара-2009»заперечуючи отримання від позивача письмової (факсограми) заявки з умовами купівлі-продажу піску, не надало суду будь-яких доказів на підтвердження сповіщення покупця про місце отримання товару на момент його оплати в жовтні 2010 р. Статтею 664 ЦК України встановлено, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Листом № 11/011 від 12.09.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму передоплати в розмірі 30000 грн. та договір вважати розірваним, оскільки товар за вимогою не був поставлений.

Таким чином, у правовідношеннях, що склалися суд визнає відповідача таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо строку поставки попередньо оплаченого покупцем товару.

До даних спірних правовідносин суд вважає за можливе також застосувати положення ст. 693 ЦК України (згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011 р.), оскільки підставою позову є ті обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача, а не законодавчі чи інші нормативно-правові акти, на які він посилається.

Відповідно до ст. 693 ЦК України покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати в разі, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк. Таким чином, наведена норма законодавства передбачає відповідні правові наслідки за умови порушення продавцем зобовязань щодо передання оплаченого товару. Приписами ст. 612 ЦК України встановлено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Таким чином, оскільки відповідач не надав суду доказів передання оплаченого товару або повернення суми передплати, суд вважає, що вимоги в частині стягнення 30000 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, 612, 613, 664, 693, ЦК України, керуючись ст.ст. 35, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахара-2009»(м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 27, оф. 3, ЄДРПОУ 36408703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Лантан»(98107, м. Феодосія, вул. Геологічна, 18-Д, ЄДРПОУ 251464956) 30000 грн. попередньої оплати, 536 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 15 листопада 2011 року.