Рішення № 19880885, 10.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.11 Справа № 30/5009/6146/11

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмікс-11” (69121м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, б. 23, кв. 36)

до Фізичної особо-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.10.2011р.;

від відповідача: не зявився;

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будмікс-11” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 356895,00 грн. заборгованості за договором оптової купівлі-продажу товару (товарів) № 4/10 від 04.10.2011р., в т.ч. 346500,00 грн. основного боргу та 10395,00 грн. штрафу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 526, 546, 549, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 54 ГПК України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що на виконання укладеного між сторонами договору ТОВ “Будмікс-11” було поставлено відповідачу товар на загальну суму 346500,00 грн. При цьому відзначає, що згідно з видатковою накладною № 1 від 04.10.2011р. останнім було отримано товар в повному обсязі, претензій щодо кількості та якості не надходило. Стверджує, що зобовязання по оплаті товару відповідачем не виконано, станом на 12.10.2011р. (на момент подання позову) заборгованість по договору складає 346500,00 грн. Вказує на те, що невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді штрафу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.10.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/6146/11, розгляд справи призначено на 10.11.2011р.

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Крім того, представником позивача у судовому засіданні надано докази доплати державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, а саме: оригінал квитанції про сплату державного мита № 9095.179.1 від 10.11.2011 р. на суму 1868,95 грн. та оригінал квитанції про сплату витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу № 9095.179.5 від 10.11.2011 р. на суму 116,00 грн.

Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, витребувані судом документи не надав.

Поряд з цим, на адресу господарського суду 09.11.2011 р. надійшов відзив відповідача за вих. № б/н від 09.11.2011 р., відповідно до змісту якого останній проти наявності заборгованості перед позивачем не заперечує та зобовязується в подальшому розрахуватися з позивачем у повному обсязі. Вказує, що прострочення строків сплати вартості поставленої йому продукції було обумовлено тим, що весь обсяг продукції був реалізований ним роздрібним покупцям за готівковим рахунком та наразі кошти витрачені для нагальних потреб. Крім того, відповідач просить суд розглянути справу за його відсутності.

В судовому засіданні 10.11.2011р. справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.10.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Будмікс-11” (Продавцем, позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупцем, відповідачем у справі) укладено договір оптової купівлі-продажу товару (товарів) № 4/10 від 04.10.2011р. (надалі Договір), за умовами якого Продавець зобовязався передати товар (товари) згідно зі специфікацією (додаток № 1 до Договору) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар (товари) та сплатити за нього вказану грошову суму (ціну) (п. 1.1 Договору) в асортименті, кількості і цінах, зазначених в рахунках Продавця, а також у товаросупровідних документах (п. 1.2 Договору).

За змістом п. 2.1 Договору строк поставки - 3 (три) робочі дні з моменту укладання Договору.

За умовами п. 2.4.1 Договору строк оплати складає 3 (три) дні від дня поставки товару. Форма оплати безготівкова на рахунок Продавця ( п. 2.4.3. Договору).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що за необґрунтовану відмову або ухилення від оплати товару Покупець сплачує штраф у розмірі 3 (три) відсотки суми, від оплати якої він відмовився або ухилився.

Згідно з п. 3.6. Договору сторони прикладають максимальні зусилля, щоб усунути виникаючі розбіжності винятково шляхом переговорів. При неможливості усунення розбіжностей шляхом переговорів, сторони звертаються до господарського суду.

За визначенням п. 5.5 Договору, підписаний договір набирає чинності з 04.10.2011 р. і діє до повного його виконання.

Як вказує позивач, ним на виконання укладеного між сторонами договору відповідно до видаткової накладної № 1 від 04.10.2011р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 346500,00 грн., який був прийнятий відповідачем без зауважень. За твердженням позивача, відповідач за поставлений йому товар в визначений договором термін не розрахувався, усні переговори щодо усунення непорозуміння не призвели до необхідних результатів, а саме, відповідач відмовився оплатити товар в повному обсязі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обовязки: обовязком позивача стало передання відповідачу товарно-матеріальних цінностей, а обовязком відповідача прийняття товарно-матеріальних цінностей і оплата їх вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Долученою до матеріалів справи копією видаткової накладної № 1 від 04.10.2011р. підтверджується передача позивачем відповідачу товару на загальну суму 346500,00 грн.

Як вже зазначалось вище, сторони узгодили в п. 2.4.1 Договору, що товар оплачується відповідачем протягом трьох днів від дня поставки товару. Отже, кінцевий строк оплати вартості отриманого товару 07.10.2011р. (включно).

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобовязання щодо оплати товару у визначений договором строк, всупереч умов Договору та вимог закону, не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором в сумі 346500,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 346500,00 грн. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 10395,00 грн. штрафу, що передбачено п. 3.2 Договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем грошових зобов'язань, вимогу про стягнення з нього штрафу заявлено позивачем обґрунтовано.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмікс-11” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 в Запорізькій філії АТ Банк “Фінанси та Кредит”) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмікс-11” (69121, м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, б. 23, кв. 36; р/р № 2600910578001 в АТ “МетаБанк”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 37777993) 346 500,00 (триста сорок шість тисяч пятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 10395 (десять тисяч триста девяносто пять) грн. 00 коп. штрафу, 3 568 (три тисячі пятсот шістдесят вісім) грн. 95 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Повне рішення складено та підписано 14.11.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.