Рішення № 19880266, 02.12.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.2011 Справа № 5008/1367/2011

10/5008/1367/2011 13383/2011

За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Свалява

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф", м. Свалява

про: стягнення 12 422,75 грн.

Головуючий суддя - Івашкович І.В.

представники:

від позивача ОСОБА_1, ФОП

від відповідача - Сливка М.І., директор

Суть спору: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Свалява заявила позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф", м. Свалява про стягнення 12 422,75 грн. за поставлену лісопродукцію.

Позов мотивовано з посиланням на невиконання відповідачем зобов"язань за укладеною угодою №13/01/2011 від 13.01.2011р. та виникненням за ним заборгованості, що станом на день подання позову склала 12422,75 грн. Так, за змістом позовної заяви позивач посилається на укладення сторонами угоди №13/01/2011 від 13.01.2011р., стверджує про існування за відповідачем станом на 01.03.2011р. боргу в розмірі 5843,75 грн. (додано копію акту звірки розрахунків за період з 01.12.09 по 01.03.11), а також з посиланням на перелік накладних та банківські виписки наводить дані про вартість поставленої в період з березня 2011р. по серпень 2011р. лісопродукції, що складає 83647,00 грн., суму платежів в оплату цієї продукції в загальному розмірі 77068,00 грн.

У зв"язку з існуванням у розрахунку, наведеному у позовній заяві, суперечливих даних про проведені платежі, а також відсутність обгрунтованого розрахунку боргу в розмірі 5843, 75 грн. станом на 01.03.11, судом витребувано від позивача детальний обгрунтований розрахунок розміру позовних вимог з посиланням на докази виникнення боргу.

На вимогу суду позивачем подано клопотанням з уточненням розрахункових даних щодо вказаних у позовній заяві проплат, а також вказано на погашення відповідачем станом на 24.11.11 боргу в сумі 6000,00 грн. Згідно із заявою від 02.12.11 подав розрахунок за 2009-2010рр з доданими документами стосовно виникнення боргу в розмірі 5843,75 грн.

Позивачем підтримано позовні вимоги в частині стягнення 6422,75 грн. (за мінусом проплат в розмірі 6000,00 грн.).

Відповідач згідно з письмовим відзивом на позов проти позову заперечив, стверджуючи про повну оплату продукції, поставленої в період з січня 2011р. по вересень 2011р. Разом з тим, стверджує про неправомірні дії позивача стосовно підвищення всупереч умов угоди №19/05/2010 від 19.05.10 в односторонньому порядку ціни на продукцію. Вказує на порушення при цьому норм ст. ст. 180, 189 Господарського кодексу України, ст.632 Цивільного кодексу України.

Згідно з клопотанням про долучення документів відповідач наводить дані про поставки та платежі в період з січня по березень 2011р. та стверджує, що станом на 01.03.11 заборгованість відсутня. Додає довідку про розрахунки за продукцію, поставлену в період з січня по серпень 2011р., згідно з якою заборгованість відповідача складає 79,00 грн.

Представником відповідача визнано існування боргу в розмірі 79,00 грн. (з урахуванням проплати 6000,00 грн.). Наголошує, що виникнення за угодою №13/01/2011 від 13.01.2011р. заборгованості в розмірі 5843,75 грн. не визнає.

На підставі правового аналізу та оцінки доводів і заперечень сторін, досліджених документальних доказів, доданих сторонами, суд констатує такі висновки.

Відповідно до ст.1 ГПК України , підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, фізичні особи-підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист порушених прав або охоронюваних інтересів у відповідності до врегульованих законом або договором способів захисту.

З урахуванням вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позивач самостійно визначає предмет та підстави поданого позову, тобто, матеріально-правову вимогу та факти, які її обґрунтовують.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють зясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обовязку.

Обов'язок доказування відповідно до приписів ст.33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Зокрема, позивач має подати суду докази порушення відповідачем його прав та обовязків, визначених договором, на який зроблено посилання у позові як на підставу позовних вимог. Відповідач несе обов"язок доведення наявних у нього заперечень відповідно до поданого позову.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову є вимога щодо невиконання відповідачем зобовязань, які, як вважає позивач, грунтуються на угоді №13/01/2011 від 13.01.2011р., за якою позивач (Продавець) зобов"язався поставляти відповідачеві (Покупцю) товар (деревину - пиловник буковий), а відповідач (Покупець) зобов"язався прийняти товар і оплатити його вартість.

Пунктом 3 угоди визначено, що передача товару супроводжується документами позивача - накладною, рахунком, податковою накладною. Відповідач на протязі 10 днів (пункт 4 угоди) з дня відвантаження кожної партії товару зобов"язався оплатити його вартість шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12422,75 грн., яка, як зазначено в позові, вникла внаслідок неналежного виконання зобов"язань за угодою №13/01/2011 від 13.01.2011р. та неоплати лісопродукції, поставленої в період з березня по серпень 2011р., а також з урахуванням існування станом на 01.03.11 боргу в розмірі 5843,75 грн.

При аналізі обставин розрахунків за продукцію, поставлену на підставі угоди №13/01/2011 від 13.01.2011р. за накладними згідно з переліком, наведеним у позовній заяві, судом встановлено.

На підставі угоди №13/01/2011 від 13.01.2011р. за накладними №5 від 23.03.11, №6 від 25.03.11, №9 від 30.03.11, №3 від 05.04.11, № 4 від 08.04.11, №6 від 12.04.11, №7 від 15.04.11, №11 від 19.04.11, №1 від 02.05.11, №2 від 02.05.11, №4 від 04.05.11, №6 від 10.05.11, №7 від 13.05.11, №9 від 14.05.11, №11 від 19.05.11, №14 від 30.05.11, №16 від 31.05.11,№2 від 01.06.11, №6 від 17.06.11, №7 від 20.06.11, №8 від 23.06.11, №11 від 28.06.11, №2 від 01.07.11, №3 від 05.07.11, №5 від 08.07.11, №8 від 15.07.11, №9 від 18.07.11, №10 від 20.07.11, №12 від 21.07.11, №25 від 01.07.11, №4 від 08.08.11, №6 від 10.08.11, №18 від 01.08.11, №12 від 22.08.11, №18 від 26.08.11, №20 від 25.08.11, №21 від 31.08.11 (копії додано) позивачем поставлено відповідачу лісопродукцію на загальну суму 83647,00 грн. За вказану лісопродукцію відповідачем здійснено оплату на загальну суму 77068,00 грн., що підтверджується доданими до справи банківськими виписками.

З урахуванням викладеного, за відповідачем станом на день звернення з позовом за поставлену згідно із вказаними у позовній заяві накладними існувала заборгованість в розмірі 6578,50 грн.

У період після порушення провадження у справі відповідачем в оплату продукції за угодою №13/01/2011 від 13.01.2011р. сплачено позивачу 6000,00 грн., що підтверджується доданими до справи платіжними дорученнями №570 від 12.10.11, №576 від 18.10.11, №298 від 25.10.11.

На підставі п.1-1 ст.80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення 6000,00 грн. слід припинити.

Внаслідок неповної оплати продукції, отриманої за угодою №13/01/2011 від 13.01.11 згідно з вищевказаними накладними, за відповідачем існує борг в розмірі 578,50 грн., який підлягає стягненню в судовому порядку.

Як вказано вище, до розрахунку позовних вимог включено борг в розмірі 5843,75 грн., який за змістом позовних вимог існував станом на 01.03.11.

Із доданого позивачем на вимогу суду розрахунку (згідно із заявою від 02.12.11) слідує, що за даними позивача така заборгованість виникла станом на листопад 2010р., тобто до моменту укладення спірного договору №13/01/2011 від 13.01.11.

Доданими до клопотанням відповідача від 30.11.11 документами підтверджено, що станом на 01.03.11 заборгованості за продукцію, поставлену за угодою №13/01/2011 (спірною по даній справі) не існувало.

Натомість, як слідує із заперечень відповідача, такі заперечення грунтувались на зміні позивачем в односторонньому порядку ціни в порушення угоди №19/05/2010 від 19.05.10.

Наведене дає підстави для висновку про існування між сторонами спору з приводу оплати заборгованості 5843,75 грн. з підстав невиконання зобов"язань за угодою №19/05/2010 від 19.05.10, яка не є спірною по даній справі.

Таким чином, обставини виникнення даної заборгованості не узгоджуються із наведеними у позові підставами, а саме, неналежним виконанням зобов"язань за договором №13/01/2011 від 13.01.11.

Позивачем в порядку ст.22 ГПК України до початку розгляду справи по суті заява про зміну підстав позову не подавалась. Позивач упродовж судового розгляду наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором №13/01/2011 від 13.01.11.

Відповідно до положень ГПК України суд не має повноважень самостійно змінювати підстави позову та вирішувати спір з урахуванням обставин, які не входять до предмету доказування по справі.

Оскільки обставини виникнення заборгованості в розмірі 5843,75 грн. не узгоджуються із підставами позову по даній справі, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Виходячи з вищенаведеного, позов підлягає задоволенню частково. Стягується сума 578,50 грн. Провадження у справі в частині стягнення 6000,00 грн. боргу слід припинити. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

За правилами ст.49 ГПК України суд за результатами вирішення спору покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 65,83 грн. та 125,08 грн. - по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф" (Закарпатська область, м.Свалява, вул.Чехова, 55, і.к. 30793378) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) 578, 50 грн. боргу та 65, 83 грн. відшкодування витрат по оплаті державного мита, 125,08 грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення 6000,00 грн. боргу припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.В.Івашкович

Повний текст рішення складено 07.12.11