Рішення № 19879572, 16.11.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.2011 Справа № 5008/1307/2011

18/5008/1307/2011 12521/2011

За позовом Іноземне підприємство „Агровет Україна”, с. Велика Добронь, Ужгородський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агровет Трейд Україна”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Біо-Вет-Фарма”, с. Велика Добронь, Ужгородський район

про стягнення 138 000 грн. (з урахуванням заяви в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення та зменшення позовних вимог),

Суддя господарського суду Кривка В.П.

представники:

Позивача ОСОБА_1, довіреність від 16.02.2011 року;

Відповідача 1не зявився;

Відповідача 2не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Іноземним підприємством „Агровет Україна”, с. Велика Добронь, Ужгородський район заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агровет Трейд Україна”, м. Київ та до Товариства з обмеженою відповідальністю „Біо-Вет-Фарма”, с. Велика Добронь, Ужгородський район про стягнення 138 000 грн. (з урахуванням заяви в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення та зменшення позовних вимог),

За клопотанням сторони по справі для надання додаткової можливості врегулювати спір в позасудовому порядку, справу розглянуто в термін, визначений відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України (Т-2 а.с. 47).

Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі укладеного між Іноземним підприємством „Агровет Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агровет Трейд Україна” договору поставки №15/07/08 від 15.07.2008р., позивачем здійснювалась поставка обумовленої продукції, повну оплату за яку відповідачем здійснено не було, внаслідок чого, в останнього утворився борг, який позивач і просить стягнути. В якості забезпечення виконання зобовязань за даним договором, між Іноземним підприємством „Агровет Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Біо-Вет-Фарма” було укладено договір поруки від 12.10.2010р., згідно якого відповідач 2 виступив майновим поручителем за зобовязаннями ТОВ „Агровет Трейд Україна” за вказаним договором поставки та взяв на себе зобовязання відповідати перед Кредитором солідарно із боржником в повному обсязі за несвоєчасне виконання боржником його зобовязань. У звязку з цим, покликаючись на умови закону та договорів, позивач звернувся до суду та просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агровет Трейд Україна” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Біо-Вет-Фарма” солідарно суму 150000 грн.

У ході судового розгляду у звязку з частковим погашенням заявленої до стягнення суми боргу після порушення провадження у справі, уповноважений представник позивача позовні вимоги уточнив та зменшив і наполягає на вирішенні спору по суті та стягненні з відповідачів солідарно суми 138 000 грн. заборгованості за поставлений товар, про що подав письмове клопотання в порядку ст. 22 ГПК України (Т-2 а.с.140). За таких обставин, суд розглядає уточнені позовні вимоги. Поряд з цим, в підтвердження заявлених вимог до відповідача 2 витребувані судом належні докази виконання п. 4.1. договору поруки від 12.10.2010 року не подав.

Відповідач 1 явку уповноваженого представника в призначене судом на 16.11.2011 року засідання не забезпечив, вимог ухвали суду про надання додатковим матеріалів не виконав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив. Поряд з цим, під час судового розгляду справи уповноважений представник відповідача 1 проти позову заперечував з підстав зазначених у письмовому відзиві, між тим належних доказів в підтвердження своїх доводів та заперечень не подав. Поряд з цим, заявив клопотання про призначення судом розгорнутої звірки взаєморозрахунків за вказаним договором, яке судом було задоволено.

На виконання ухвали господарського суду уповноваженим представником позивача у судовому засіданні подано узгоджений сторонами Акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого відповідачем 1 підтверджено наявність заборгованості за поставлений товар, згідно договору поставки №15/07/08 від 15.07.2008р. в розмірі 138000 грн. (Т -2 а.с. 57-61, 134-139).

Від відповідача 2 на адресу господарського суду надійшов письмовий відзив по суті спору, в якому проти задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з відповідача 2 заперечив в повному обсязі та вказав, що позивач вимоги про виконання зобовязань за договором поруки не предявляв і укладений договір поруки від 12.10.2010 року втратив чинність у звязку з закінченням його дії (Т-2 а.с. 53-54), при цьому відповідач 2 явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив та клопотав розглянути спір за відсутності його уповноваженого представника.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення

представника позивача,

суд встановив:

15 липня 2008 року між Іноземним підприємством „Агровет Україна” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агровет Трейд Україна” (Покупець) було укладено договір поставки №15/07/08. Відповідно до умов зазначеного договору Постачальник зобовязується передати продукцію в кількості та асортименті вказаними в заявках, передача якого здійснюється по накладним, які є невідємною частиною договору, а Покупець прийняти і оплатити їх в порядку і строки встановлені договором (Т-1, а.с. 21-23).

Відповідно до п. 4.4 вказаного договору розрахунки за поставлену продукцію проводяться Покупцем на умовах 100 % оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, або в іншому передбаченому законом порядку за згодою сторін. Покупець за даним договором має можливість оплати за товар з відстрочкою платежу на строк до повного розрахунку зі своїми клієнтами.

На виконання умов даного Договору позивачем було поставлено відповідачу 1 обумовлений договором товар, що достовірно підтверджується долученими до матеріалів справи узгодженими сторонами специфікаціями, видатковими накладними (Т-1, а.с. 30-127, Т-2, а.с. 62-132), а також Актами звірки взаєморозрахунків від 31.03.2011 року та від 17.10.2011 року (Т-1, а.с. 25, Т-2, а.с. 57-61, 134-139). За даними позивача, які відповідачем 1 в установленому порядку підтверджені, Товариством з обмеженою відповідальністю „Агровет Трейд Україна” оплату за поставлену продукцію здійснювалося не систематично та не в повному обсязі, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, яка станом на 17.10.2011 року становить суму 138 000 грн. Вказані обставини також достовірно підтверджено предявленою позивачем листом - вимогою щодо оплати наявного боргу від 21.07.2011 року №126 (Т-1, а.с. 26-27), а також актом звірки взаєморозрахунків станом на 17.10.2011 року (Т-2, а.с. 57-61, 134-139).

Таким чином, сума заборгованості за поставлений товар становить 138 000 грн., належним чином доведена матеріалами справи, узгодженим відповідачем 1 Актом звірки взаєморозрахунків, а також письмовими поясненнями позивача про наявність боргу станом на 16.11.2011 року.

В якості забезпечення виконання зобовязань за даним договором, між Іноземним підприємством „Агровет Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Біо-Вет-Фарма” було укладено договір поруки від 12.10.2010р., згідно якого відповідач 2 виступив майновим поручителем за зобовязаннями ТОВ „Агровет Трейд Україна” за вказаним договором поставки та взяв на себе зобовязання відповідати перед Кредитором солідарно із боржником в повному обсязі за несвоєчасне виконання боржником його зобовязань. При цьому сторони обумовили, що у разі невиконання Боржником своїх зобовязань за Основним договором Кредитор має право протягом 10 днів, але в будь якому випадку не пізніше 31.12.2010р. звернутися з вимогою про виконання таких зобовязань до Поручителя. У випадку якщо така вимога у встановлений даним пунктом строк не буде предявлена, порука вважатиметься припиненою (п. 4.1 договору поруки). Крім того, строк дії договору поруки відповідно до п. 6.1 його сторони визначили до 31.12.2010р. (Т-1, а.с. 28-29).

У ході судового розгляду, суд неодноразово зобовязував позивача в підтвердження заявлених вимог до відповідача 2 надати належні докази виконання п. 4.1. договору поруки від 12.10.2010 року, проте заявник доказів предявлення вимоги до поручителя про виконання зобовязань не подав і такі в справі відсутні.

У відповідності до п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог до відповідача 2 слід відмовити повністю.

Поряд з цим, у відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. При цьому, згідно 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, заявлені вимоги до відповідача 1 належним чином доведені матеріалами справи (положеннями договору поставки, узгодженими сторонами: специфікаціями, видатковими накладними про поставку продукції, предявленою вимогою щодо оплати поставленого товару, актом звірки, тощо), обумовлені положеннями ст.ст. 526, 530, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, тому порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача 1 суми 138 000 грн. заборгованості за поставлену продукцію.

Заперечення відповідача 1 викладені в письмовому відзиві на позов не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеним та в установленому порядку не доведені належними та допустимими доказами відсутності його обовязку оплатити поставлений товар.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 1 і становлять 1410 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 43, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агровет Трейд Україна”, м. Київ, б-р Івана Лепсе, 30, кв. 51 (код ЄДРПОУ 35931877) на користь Іноземного підприємства „Агровет Україна”, с. Велика Добронь, Ужгородський район, вул. Меліораторів, 3 (код ЄДРПОУ 33176335) суму 138 000 (Сто тридцять вісім тисяч) грн., а також суму 1410 (Одна тисяча чотириста десять) грн. держмита та 236 (Двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Біо- Вет - Фарма”, с. Велика Добронь, Ужгородський район відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

В звязку з оголошенням в судовому засіданні 16.11.2011 року лише вступної і резолютивної частини, повний текст рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 18.11.2011 року.

Суддя В.Кривка