Рішення № 19879257, 29.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" листопада 2011 р. Справа № 15/5007/110/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г. <Поле для тексту >

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1. - представника за довіреністю від 31.12.2010р.

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька промислова група" (м.Вінниця) <В особі(назва) ><Поле для тексту >

до Товариства з обмеженою відповідальністю Струм" (м.Житомир) <Поле для тексту >

про стягнення 75006,00 грн. <Поле для тексту >

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька промислова група" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Струм" заборгованості в сумі 75006,00грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях від 29.11.2011р.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання 29.11.2011р. не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №10126264 (а.с. 44).

Враховуючи, що неявка представника відповідача в засідання суду обов'язковою не визнавалась, а також не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до ст.77 ГПК України, господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи згідно ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницька промислова група" (позивач/ продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Струм" (відповідач/покупець) було укладено договір купівлі-продажу(а.с. 8), за умовами якого продавець продає, а покупець купує наступні товари: зерно кукурудзи врожаю 2008 року, кількістю 1500т., за ціною з ПДВ 900,00грн. на суму 1350000,00грн.

Із викладених позивачем у позовній заяві та письмових поясненнях від 29.11.2011р. обставин, які підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, вбачається, що на виконання умов договору купівлі-продажу від 01.04.2009р., позивачем по видатковій накладній № РН-00000000056 від 02.04.2009р. (а.с.51), на підставі довіреності б/н від 01.04.2009р. (а.с. 11), було передано відповідачу зерно кукурудзи в кількості 1500т. на загальну суму 1350000,00грн.

Отримане від позивача зерно кукурудзи в обсязі 1500т., відповідачем було передано на зберігання ТОВ "Вінницька промислова група", що підтверджується складською квитанцією № 24 від 02.04.2009р. (а.с. 13).

В подальшому, 22.04.2009р. відповідачем по видатковій накладній №РН-00000000056 (а.с.49), було отримано зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька промислова група" зерно кукурудзи в кількості 1500т. на загальну суму 1350000,00грн.

За отримане зерно кукурудзи в кількості 1500т. на загальну суму 1350000,00грн., відповідач розрахувався частково на суму 1274994,00грн., про що свідчить виписка з особового рахунку позивача за 22.04.2011р. (а.с. 28). Оплату за отриманий товар в сумі 75006,00грн. відповідачем проведено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Стаття 655 ЦК України визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з умовами п.2.2.1 договору купівлі-продажу 01.04.2009р. покупець зобов'язується сплатити кошти по договору в термін 3-х днів з моменту укладення договору на умовах 100% передоплати.

У відповідності з п. 1.4 договору від 01.04.2008р., термін поставки - 3 дні з моменту зарахування коштів на рахунок продавця.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, сторони своїми діями змінили умови договору, як щодо здійснення відповідачем 100% передоплати, так і щодо поставки позивачем товару протягом трьох календарних днів з моменту зарахування коштів на рахунок. Зокрема, позивач відпустив товар відповідачу без здійснення останнім попередньої оплати, а відповідач прийняв цей товар.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на адресу відповідача надсилались претензії № 1 від 21.03.2011р. (а.с. 14) та № 2 від 01.09.2011р.(а.с. 15) з вимогою про погашення заборгованості за товар в сумі 75006,00грн., поставлений за договором купівлі-продажу від 01.04.2009р. Факт направлення претензії № 1 від 21.03.2011р. підтверджується фіскальними чеком № 9755 від 24.03.2011р. (а.с. 16), а факт направлення претензії №2 від 01.09.2011р. підтверджується кур'єрською квитанцією від 20.09.2011р. та описом вкладення у лист (а.с. 54).

Проте, відповідачем зазначені вимоги позивача були залишені без відповідей та задоволення.

Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до господарського суду у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 75006,00грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заборгованість перед позивачем в сумі 75006,00грн. визнав про що зазначив у заяві від 25.10.2011р. (а.с. 36), проте доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька промислова група" обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в сумі 75006,00грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст. 509, 525, 526, 530, 655, ч. 1 ст. 693 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Струм" (10002, м.Житомир, вул. Велика Бердичівська 114, ідентифікаційний код 22045919)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька промислова група" (21018, м. Вінниця, вул. Л. Толстого, 10, ідентифікаційний код 31041602)

- 75006,00грн. заборгованості;

- 750,00грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кравець С.Г.

Повне рішення підписано: "02" грудня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу (рек.),

3 - відповідачу (рек. з пов.)