Рішення № 19879242, 28.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" листопада 2011 р. Справа № 2/5007/119/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М. <Поле для тексту >

при секретарі Зоренко О.М.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 (довіреність №54/19 від 04.01.11)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир) <В особі(назва) ><Поле для тексту >

до Приватного підприємства "Довбиська здоба" (смт. Довбиш Баранівський району) <Поле для тексту >

про стягнення 8813,65 грн. <Поле для тексту >

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення на його користь з відповідача 8813,65 грн., з яких: 6695,12 грн. заборгованості (6393,46 грн. за природний газ та 301,69 грн. за транспортування), 1037,75 грн. пені, 304,17грн. 3% річних та 776,61грн. інфляційних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та подав заяву в якій просить стягнути з відповідача пеню за шість місяців у відповідності зі ст.232 ГК України.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (газозбутова організація, виконавець) та Приватним підприємством "Довбиська здоба" (споживач, замовник) були укладені договора №2/2010/ПД-124 від 21.01.10 купівлі-продажу природного газу (а.с.9-10) та №2-2008-Т-125 від 26.11.07 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств (а.с.11-13).

На виконання умов договорів, позивач відпустив та поставив відповідачу за період з лютого по квітень місяці 2010 року природний газ в кількості 2627 м.куб. на загальну суму 6541,41грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.14-16).

Згідно п.7.1. договору від 21.01.10, оплата за газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше сіми банківських днів до початку місяця постачання газу; послідуючі оплати проводяться платежами по 25% від вартості запланованих місячних обсягів до 5-го та 15-го числа поточного місяця; остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним.

В пункті 6.1. договору від 21.01.10, зазначено ціну на газ, що включає ціну за газ, цільову надбавку та послуги по договору доручення та становить 2515,866грн. за 1000м3.

У відповідності до п.7.1. договору на транспортування природного газу, оплата по транспортуванню газу здійснюється замовником на умовах попередньої оплати на підставі замовлених обсягів газу згідно даного договору (п.1.1.), виключно грошовими коштами в наступному порядку: 50% до 25 числа попереднього місяця і 50% до 10 числа місяця транспортування газу, або іншими безгрошовими формами, які не суперечать діючому законодавству України. Остаточний розрахунок за транспортування газу здійснюється до 5-го числа наступного за звітним місяцем.

Згідно п.6.1 договору від 26.11.07, тариф на послуги транспортування природного газу затверджується постановою НКРЕ і на дату укладення договору становить 87,96грн. за 1000,00м3 разом з ПДВ.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за придбаний природний газ виконав частково, сплативши позивачеві 147,95грн., внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 6393,46грн. за відпущений природний газ (6541,41 -147,95). Крім того, згідно розрахунку позивача, відповідач заборгував позивачу 301,69грн. за послуги транспортування природного газу по договору від 26.11.07.

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За нормами ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач доказів погашення боргу та контррозрахунку боргу не надав.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 6695,12грн. (6393,46+301,69) обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 8.2 договору від 21.01.10 та п.9.3 договору від 26.11.07 при зверненні до суду просив стягнути з відповідача 1037,75 грн. (990,99+46,76) пені, а уточнивши розрахунок пені просить стягнути з відповідача пеню за шість місяців як це передбачено ст.232 ГК України.

Згідно п.8.2 договору від 21.01.10 та п.9.3 договору від 26.11.07, в разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ та надані послуги, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення платежу.

При цьому, згідно п.9.5. договору на транспортування природного газу, штраф та пеня нараховується виконавцем протягом 1 року, що передує моменту звернення з позовом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін Розмір пені, передбачений, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунків позивача пеня нарахована за період з 26.10.10р. по 25.10.11.

Відповідно до ст.232 п.6 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені може проводитись за шість місяців починаючи від дня, коли зобов'язання мало бути виконано по договору від 21.01.10 та від 26.10.10 (згідно розрахунку позивача) по договору від 26.11.07.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню на заборгованість за договорами за період з 26.10.2010 р. по 25.10.2011 р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, з урахуванням наведених положень чинного законодавства та умов договору, господарський суд встановив неправомірність здійснених позивачем нарахувань та обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення 1037,75грн. пені.

Обрахувавши суми пені самостійно за допомогою нормативно-довідкової таблиці комп'ютерної програми "Законодавство" по кожному акту окремо , суд дійшов висновку що сума пені становить 588,82грн., з яких : 565,63грн. пеня за природний газ, 23,19грн. пеня за транспортування природного газу.

Відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок (а.с.23-25), господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 304,17 грн. 3% річних та 776,61 грн. інфляційних є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 8364,72грн., з яких: 6695,12грн. боргу, 588,82грн. пені, 304,17грн. 3% річних, 776,61грн. інфляційних.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Довбиська здоба" (12724, Житомирська область, Баранівський район, смт. Довбиш, вул.Комарова,4; код 34325809) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, Житомирська область, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського, буд.35, ідентифікаційний код 03344071):

- 6695,12грн. боргу,

- 588,82 грн. пені,

- 304,17грн. 3% річних,

- 776,61 грн. інфляційних,

- 102,00 грн. витрат на оплату державного мита,

- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

<Поле для текста >

Віддрукувати:

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повідом.)