Рішення № 19879238, 28.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" листопада 2011 р. Справа № 2/5007/103/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Зоренко О.М.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 (довіреність №0248/11 від 01.06.11)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "МТС-Україна" в особі Центрального територіального управління відокремленого підрозділу ПрАТ "МТС-Україна" (м.Житомир)

До Приватного підприємства "М.Н.М." (с. Мала Волиця Чуднівського району Житомирської області)

про стягнення 933,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача за неналежне виконання договорів про надання послуг мобільного зв'язку 933,00грн., з яких:149,73грн. - основного боргу, 769,94грн. - договірної санкції, 13,33грн. - пені.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2010 року між Приватним акціонерним товариством "МТС-Україна" (позивач/оператор) та Приватним підприємством "М.Н.М." (відповідач/абонент) був укладений договір про надання послуг мобільного зв'язку №5275434 (а.с.9-11) відповідно до умов якого абоненту був наданий телефонний номер для отримання телекомунікаційних послуг, а саме: 504490689 та відкрито особовий рахунок №1.12243037 для проведення розрахунків за отримані послуги.

Пунктом 3.1 договорів визначено, що нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюються згідно з тарифами оператора, які є невід'ємною частиною цього договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць.

З договорів про надання послуг мобільного зв'язку вбачається, що відповідачем було обрано тарифні плани, на умовах яких і здійснювалось надання послуг.

Абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного зв'язку UMC по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку (плата за утримання номера в мережі сплачується і в тому разі, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою абонента. Фактичне використання абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом (п. 2.4.2 Договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що рахунки за надані послуги та авансові внески абонент (відповідач) сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок UMC (позивача) або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

Проте, в порушення умов договору та Правил користування мережами мобільного зв'язку, відповідач на протязі березня - червня 2011р. не оплачував рахунки, які направлялись йому позивачем.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, за останнім станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді існує заборгованість за надані послуги в сумі 149,73грн., що підтверджується звітом про баланс особового рахунку абонента (а.с.28).

Частина 1 ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ч. 2 ст. 546 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, до договору про надання послуг мобільного зв'язку №5275434 від 14.12.2010р. між сторонами була укладена додаткова угода №4870326 (а.с.12).

Згідно з п. 1.1 додаткової угоди, починаючи з дати підписання цієї угоди сторонами та протягом 365 календарних днів з моменту її підписання абонент не має права відмовитись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою оператора з підстав, обумовлених основним договором, або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, вказаний строк продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було призупинено.

Пунктом 1.3 додаткової угоди до договору про надання послуг мобільного зв'язку, сторони передбачили, що забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед оператором не відмовлятись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання оператором своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 2,74грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого п. 1.1 цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що у зв'язку із неналежною оплатою відповідачем наданих йому телекомунікаційних послуг, позивачем тимчасово обмежувався відповідач у наданні послуг зв'язку (а.с.21).

12.07.2011р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про сплату заборгованості за надані телекомунікаційні послуги з урахуванням штрафних санкцій (а.с.23-25). Факт направлення претензії відповідачу підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень, зареєстрованого відділенням зв'язку 16.07.2011р. (а.с. 26).

Однак, відповідачем претензію було залишено без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частина 1 ст.230 ГК України встановлює, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У відповідності до п. 1.1, 1.3 додаткової угоди, позивачем нараховано відповідачу договірну санкцію в сумі 769,94грн. (а.с.27).

Крім того, за несвоєчасну оплату рахунків, у відповідності до ст.36 Закону України "Про телекомунікації", відповідачу нарахована пеня в розмірі 13,33 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки договірної санкції та пені, суд прийшов до висновку, що вищевказані суми нараховані обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства та умов договору.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, які містяться в матеріалах справи, та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст..ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "М.Н.М." (13250, Житомирська область, Чуднівський район, село Мала Волиця, вул.Бердичівська, 1, код 37155764) на користь Приватного акціонерного товариства "МТС-Україна" (01601, м.Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, ідентифікаційний код 14333937) - 149,73 боргу, 769,94грн. договірної санкції, 13,33грн. пені, 102,00грн. сплаченого державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

<Поле для текста >

Віддрукувати:

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повідом.)