Рішення № 19879229, 21.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" листопада 2011 р.Справа № 8/5007/101/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Давидюка В.К.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов. №3945 від 01.11.11р.

від відповідача ОСОБА_2 - дов. №31/2-23 від 12.01.11р.

від третьої особи: не з'явився

прокурор: Святецький М.П. - посв. №850

Розглянув справу за позовом Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України (м. Київ) в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир (м. Житомир)

до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району (смт.Новогуйвинське)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (смт. Новогуйвинське)

про визнання недійсними рішень

Військовий прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсними рішень виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради Житомирського району №15 від 25.11.10р. "Про надання дозволу ПП ОСОБА_3 на тимчасове розміщення малої архітектурної форми (металевого кіоску)" та №49 від 17.03.11р. "Про продовження дозволу на тимчасове розміщення малої архітектурної форми".

Ухвалою суду від 01.11.11р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 (смт. Новогуйвинське).

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засіданні суду надав заяву №962/223 від 21.11.11р., в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення ухвали суду.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення предстаників сторін та прокурора, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради Житомирського району №15 від 25.11.10р. "Про надання дозволу ПП ОСОБА_3 на тимчасове розміщення малої архітектурної форми" (а.с.26) вирішено надати дозвіл відповідачеві на тимчасове розміщення малої архітектурної форми (металевого кіоску) навпроти хлібного кіоску в смт. Озерне, а також зобов'язано ПП ОСОБА_3 в термін до 01.03.11р. вирішити питання щодо оформлення земельної ділянки під розміщення малої архітектурної форми (металевого кіоску) навпроти хлібного кіоску в смт. Озерне, та оформити документи згідно чинного законодавства.

Рішенням №49 від 17.03.11р. "Про продовження дозволу на тимчасове розміщення малої архітектурної форми (металевого кіоску)" виконавчий комітет Новогуйвинської селищної ради вирішив надати дозвіл ПП ОСОБА_3 на продовження тимчасового розміщення малої архітектурної форми (металевого кіоску) навпроти хлібного кіоску в смт. Озерне (а.с.27).

Пунктом 2 вказаного рішення відповідача зобов'язано в термін до 01.01.12р. вирішити питання щодо оформлення земельної ділянки під розміщення малої архітектурної форми (металевого кіоску) навпроти хлібного кіоску в смт. Озерне, та оформити документи згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.151 Господарського кодексу України, порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з вимогами ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, відповідач має повноваження щодо передачі у користування земельних ділянок для встановлення малої архітектурної форми із земель, що належать до комунальної власності.

Разом з тим, виконавчий комітет Новогуйвинської селищної ради перевищив свої повноваження, оскільки надав дозвіл третій особі - ПП ОСОБА_3 на встановлення малої архітектурної форми на земельній ділянці, яка належить до земель оборони та перебуває на обліку в КЕВ м. Житомир, що підтверджується індивідуальною карткою обліку земельної ділянки НОМЕР_1 та не заперечувалось представником відповідача в засіданні суду.

Крім того, згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №14108 від 04.08.11р. (а.с.30), третя особа - ПП ОСОБА_3 без будь-яких рішень органів місцевого самоврядування або виконавчої влади, а також без правовстановлюючих документів на землю в смт. Озерне використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,0015 га для розміщення металевого кіоску.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування, зокрема, є принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття субєктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Відповідно до Розяснень Президії Вищого Арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

У Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Серед способів захисту цивільного права та інтересу, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, встановлений, зокрема, й такий, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, враховуючи, що спірні рішення виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради №15 від 25.11.10р. та №49 від 17.03.11р. було прийнято всупереч положенням чинного законодавства України, з перевищенням компетенції, та порушує майнові права позивача, вони підлягають визнанню недійсними.

Така ж правова позиція Вищого господарського суду України, викладена в постанові від 19.01.11р. у справі №2-7/2275-2010.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Частина 5 статті 22 ГПК України передбачає право відповідача визнати позов повністю або частково.

Визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи (ч.1 ст.78 ГПК України).

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч.5 ст.78 ГПК України).

Отже, суд, враховуючи, що дії відповідача з визнання позову не суперечать законодавству і не порушують прав, охоронюваних законом інтересів інших осіб, приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки вони обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, так як він спонукав прокурора звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області №15 від 25.11.10р. "Про надання дозволу ПП ОСОБА_3 на тимчасове розміщення малої архітектурної форми (металевого кіоску)"

3. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області №49 від 17.03.11р. "Про продовження дозволу на тимчасове розміщення малої архітектурної форми (металевого кіоску)".

4. Стягнути з Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (12441, Житомирська область, Житомирський район, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, 5, код ЄДРПОУ 04348303):

- в доход Державного бюджету України - 85,00 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання: 28/11/11/

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - прокурору

5 - третій особі (рек. з пов. про вручення)

<Текст >