Рішення № 19879207, 01.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.11 р. Справа № 24/7

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Український тендерний союз”, м.Донецьк

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство „Київгрант”, м.Кіровоград

про: стягнення 925517,15грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

від третьої особи: не зявився;

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.09.2011р. по 27.09.2011р. та з 01.11.2011р. по 23.11.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український тендерний союз”, м.Донецьк (далі Відповідач) за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство „Київгрант”, м.Кіровоград (далі Третя особа) про стягнення пені за порушення строків поставки у розмірі 121187,15грн., 7% штрафу за порушення строків поставки товару за договором від 30.12.2009р. №119-ТР-709 у розмірі 111930,00грн., 100% штрафу за відступлення права вимоги по Договору від 30.12.2009р. третії особі у сумі 692400,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором про постачання товару №119ТР-709 від 30.12.2009р., щодо поставки товару.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору про постачання товару №119ТР-709 від 30.12.2009р., специфікації до договору, листів, акту приймання-передачі, видаткової накладної, договору про відступлення права вимоги №17/01/11 від 17.01.2011р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 15, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

25.03.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення по справі №3130/6 у яких посилається, що на виконання умов договору 27 січня 2010 року Позивач направив на адресу Відповідача рознарядку №926/13-008, в якій зазначив кількість та асортимент товару, а також місце його поставки філіями ДК „Укртрансгаз”. Згідно п.2.1 Договору Відповідач зобовязувався поставити Позивачу товар на загальну суму 1599000,00грн. Проте, в порушення п.3.2 Договору, товар був поставлений Відповідачем лише частково на суму 692400,00грн. із затримкою у 90 днів (31.05.2010р.), а саме 31 травня 2010 року, про що свідчать Акт №13/98 від 31.05.2010р. приймання-передачі продукції та видаткова накладна №Т-00000023 від 31.05.2010р. Решта продукції на загальну суму 906600,00грн.не поставлена до теперішнього часу. Також оскільки Відповідач уклав договір про відступлення права вимоги з третьою особою „Київгрант” без попереднього погодження з ДК „Укртрансгаз” чим порушив п.9.4 Договору та ст. 516 Цивільного кодексу України, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 100% вартості переданих (відступлених) прав третім особам, що складає 692400,00грн.

13.09.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву у якому проти позовних вимог заперечує посилаючись на наступне: пунктом 9.4 договору поставки передбачено необхідність отримання згоди боржника (Позивача), що у розумінні статті 516 Цивільного кодексу України свідчить про обовязковість. Відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обовязків обставиною, щодо якої невідомо, настане воно чи ні (відкладальна обставина). Договір уступки в редакції Додаткової угоди №1 містить відкладальну вимогу набрання чинності Договору, а саме: отримання згоди боржника (Позивача). Сторони договору уступки визначили отримання письмової згоди Позивача на здійснення передачі (відступлення) права вимоги як підставу набрання чинності цього Договору, таким чином встановивши відкладальну умову виникнення права вимоги у ПП „Київгрант” за договором поставки. В разі відсутності такої згоди Договір уступки набирає чинності, а отже і відсутній факт такої уступки, що нівелює право Позивача на звернення до суду, оскільки договір, який не набрав чинності не може порушувати права будь-яких осіб. Також Відповідачем було надано належним чином засвідчену додаткову угоду до договору про відступлення права вимоги та копію договору про відступлення права вимоги.

27.09.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано доповнення до відзиву на позовну заяву від 16.09.2011р. у якому зазначає, що згідно з п.9.4 договору: жодна із сторін не може передавати свої права та обовязки по даному договору третім особам без письмової згоди другої сторони. За передачу (відступлення) будь-якою із сторін своїх прав по даному Договору третім особам без письмової згоди іншої сторони, сторона, що вчинила таку передачу (відступлення) своїх прав по Договору, сплачує іншій стороні штрафі у розмірі ста відсотків вартості переданих (відступлених) прав третім особам. Згідно з п.10.1 Договору: даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 травня 2010 року, а частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Отже, зазначає, що Договір був підписаний 31 травня 2010 року з цього випливає, що п.9.4 Договору також дійсний тільки до 31 травня 2010 року. Ніяким чином зазначений пункт не може розповсюджуватись на відносини, які існували між Відповідачем та будь-якими третіми особами після 31 травня 2011 року. Договір про відступлення права вимоги між Відповідачем та Третьою особою, який не набрав чинності, був підписаний 17.01.2011 року, тобто на той момент Договір поставки між Відповідачем та Позивачем був не дійсний. Також Відповідачем було надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Український тендерний союз”.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 03.10.2011р. справу передано на розгляд судді Морщагіній Н.С.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 01.11.2011р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Представник Позивача у судове засідання 01.12.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 01.12.2011р. зявився, проти позовних вимог заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український тендерний союз” (Постачальник) та Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (Покупець) було укладено договір постачання товару №119ТР-709, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупцеві протягом 2009 року березень 2010 року „Резервуари, цистерни, контейнери та контейнери металеві (ємності для адоранту, ємності для зберігання конденсату, бак хімочищеної води)”, надалі товар, згідно специфікації, що наведена в додатку №1 до даного Договору та є невідємною його частиною, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити товар.

Згідно п.2.1 договору назва, асортимент та кількість товару зазначені у специфікації, яка наведена в додатку №1 до даного Договору. Товар повинен бути новий (який не був у використанні).

У розділі 3 договору сторони дійшли згоди щодо умов поставки:

пункт 3.1 договору Постачальник здійснює поставку товару протягом 2009 року березень 2010 року, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб, на базисних умовах DDP „Поставка зі сплатою мита до місця призначення”, Інкотермс офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2000 року). Постачальник здійснює поставку товару, зазначеного в специфікації (позиції товару зазначені у специфікації), в місця призначення таким відокремленим підрозділам (філіям Покупця):

Позиція 1.1:

2шт. УМГ „Прикарпаттрансгаз”, Івано-Франківська обл., смт.Тисменця

Позиція 1.2:

4шт. УМГ „Донбастрансгаз”, Донецької обл., м.Макіївка, вул.Антропова, 5а

5шт. УМГ „Прикарпаттрансгаз” Івано-Франківска обл., смт.Тисмениця

Позиція 1.3:

8шт. УМГ „Прикарпаттрнасгаз”, Івано-Франківська обл., смт.Тисмениця

Позиція 1.4:

2шт. УМГ „Прикарпаттрансгаз”, Івано-Франківська обл., смт.Тисмениця

Позиція 1.5:

1шт. ВРТП „Укргазенергосервіс”, Київська область, м.Боярка, вул.Маяковського, 49

Відвантаження товару здійснюється Постачальником партіями в межах специфікації на підставі рознарядок Покупця, в яких зазначається найменування, адреса та відвантажувальні реквізити відокремленого підрозділу Покупця, назва, кількість та асортимент товару. Покупець надає рознарядки Постачальнику в письмовій формі. Якщо Постачальник протягом 5-ти днів з моменту отримання рознарядки не надав Покупцю мотивовану відмову від прийняття рознарядки, вважається, що рознарядка узгоджена сторонами і Постачальник прийняв її до виконання. Кількість товару, що постачається за даним Договором, може перерозподілятися між відокремленими підрозділами Покупця на підставі його рознарядок. Покупець залишає за собою право зміни місця призначення, про що зазначається у рознарядці;

пункт 3.2 договору Постачальник зобовязується передати партію товару Покупцю в зазначеному в рознарядці Покупця місці призначення, кількості та асортименті протягом 30-ти календарних днів з моменту надання рознарядки Покупцем Постачальнику. Постачання Постачальником товару без рознарядки Покупця вважається таким, що він не відповідає умова даного Договору.

Згідно п.6.3 договору за порушення строків поставки товару або недопоставку товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товару, поставку якого прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, а за прострочення поставки товару понад тридцяти днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості товару, поставку якого прострочено.

Відповідно пункту 9.4 договору жодна із сторін не може передавати свої права та обовязки по даному Договору третім особам без письмової згоди другої сторони. За передачу (відступлення) будь-якою із сторін своїх прав по даному Договору третім особам без письмової згоди іншої сторони, сторона, що вчинила таку передачу (відступлення) своїх прав по Договору, сплачує іншій стороні штраф у розмірі ста відсотків вартості переданих (відступлених) прав третім особам.

У пункті 10.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 травня 2010 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

На виконання умов договору Позивачем на адресу Відповідача було направлено рознарядку №926/13-008 на поставку відокремленим підрозділам Позивача підземних ємностей для одорану.

Відповідачем була здійснена лише часткова поставка на суму 692400,00грн., що підтверджується актом приймання-передачі №13/98 від 31.05.2010р., видатковою накладною №Т00000023 від 31.05.2010р.

17 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український тендерний союз” (Первісний кредитор) та Приватним підприємством „Київгрант” (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №17/01/11, відповідно п.1.1 якого Первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з Договором №119тр-709 про постачання товару від 30.12.2009р. (надалі Основний Договір) укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Український тендерний союз” та ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”

Згідно п.1.3 договору розмір відступлення права вимоги за догорвом №119тр-709 про постачання товару від 30.12.2009 року (Основний договір) становить 692400,00грн.

Між сторонами підписано додаткову угоду №1, у якій п.5.1 договору викладено у наступній редакції: даний Договір набирає чинності з моменту отримання письмової згоди Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (Боржника за Основним договором) на здійснення передачі (відступлення) права вимоги і діє до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за даним Договором.

26 січня 2011 року Відповідачем на адресу відповідача було направлено лист №6/01 з повідомленням про передачу ТОВ „Український тендерний союз” своїх прав за Договором №1119ТР-709 від 30.12.2009 Приватному підприємству „Київгрант”.

Позивачем у звязку із не поставкою товару на суму 906600,00грн., було нараховано пеню за прострочення поставки та штраф, у відповідності з вимогами пункту 6.2 договору.

Також оскільки, Позивач не давав згоди на передачу Відповідачу права вимоги до Позивача за Договором №119ТР-709 від 30.12.2009р., виходячи з положень п.9.4 договору, Позивачем нараховано штраф, у розмірі 100% вартості переданих (відступлених) прав третім особам.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням зобовязань щодо поставки товару Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору про постачання товару №119ТР-709 від 30.12.2009р. з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що Позивачем на адресу Відповідача було направлено рознарядку №926/13-008 на поставку відокремленим підрозділам Позивача підземних ємностей для одорану.

За приписами пункту 3.2 договору Постачальник (Відповідач) зобовязався передати партію товару Покупцю (Позивачу) в зазначеному в рознарядці Покупця місці призначення, кількості та асортименті протягом 30-ти календарних днів з моменту надання рознарядки Покупцем Постачальнику. Постачання Постачальником товару без рознарядки Покупця вважається таким, що не відповідає умовам даного Договору.

Згідно п.2.1 договору та специфікації до договору, Відповідач зобовязався поставити Позивачу товар на загальну суму 1599000,00грн. В порушення умов договору Відповідачем була здійснена лише часткова поставка товару на суму 692400,00грн. Решта продукції на суму 906600,00грн. поставлена не була.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних субєктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Згідно п.6.3 договору за порушення строків поставки товару або недопоставку товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товару, поставку якого прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, а за прострочення поставки товару понад тридцяти днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості товару, поставку якого прострочено.

Позивач просить стягнути пеню за порушення строків поставки у розмірі 121187,15грн., 7% штрафу за порушення строків поставки товару за договором від 30.12.2009р. №119-ТР-709 у розмірі 111930,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” є державним підприємством, що діє на основі державної власності, відповідно ч.1 ст.63 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобовязання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо іншій розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо порушено прострочення виконання не грошового зобовязання, повязаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Отже суд дійшов висновку про наявність права Позивача на стягнення пені та штрафу за недопоставку продукції.

Проте як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статті 4-2, 4-3 ГПК України передбачають, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак, всупереч наведеним вимогам закону, Позивач не надав жодного доказу початку прострочення зобовязання, оскільки як вбачається з матеріалів справи відсутні докази направлення/отримання Відповідачем рознарядки №926/13-008 на поставку, що унеможливлює встановити строки прострочення пені.

Докази, які підтверджують неправомірність надання відшкодування Відповідачу відсутні, вимога суду щодо їх надання не виконана.

З огляду на наведене, в позовних вимогах Дочірній компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” про стягнення пені у розмірі 121187,15грн. слід відмовити.

Факт несвоєчасного виконання Відповідачем зобовязань з поставки товару є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення штрафу у розмірі 7% штрафу за порушення строків поставки товару за договором від 30.12.2009р. №119-ТР-709 у розмірі 111930,00грн.

Щодо стягнення з Відповідача 100% штрафу за відступлення права вимоги по Договору від 30.12.2009р. третій особі у сумі 692400,00грн. суд зазначає наступне:

Відповідно з п.1. ч.1. ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобовязанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо зміни кредитора у зобовязанні вчинюється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Як вбачається з договору про відступлення права вимоги №17/01/11 від 17 січня 2011 року, Первісний кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю „Український тендерний союз”) передало належне йому право вимоги згідно з Договором №119тр-709 про постачання товару від 30.12.2009р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український тендерний союз” та ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”.

Згідно п.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Як вбачається із п.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За приписами п.1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обовязків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Згідно з додатковою угодою №1 п.5.1 договору викладено у наступній редакції: даний Договір набирає чинності з моменту отримання письмової згоди Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (Боржника за Основним договором) на здійснення передачі (відступлення) права вимоги і діє до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за даним Договором.

Отже суд дійшов висновку, що вказана угода має відкладальну обставину, у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України.

В матеріалах справи відсутні докази згоди, відтак договір уступки не набрав чинності, а отже і відсутній факт такої уступки. За таких обставин у Позивача відсутнє право на стягнення штрафу, оскільки договір, який не набрав чинності не може порушувати права будь-яких осіб.

З огляду на вищевикладене суд відмовляє Позивачу у стягненні 100% штрафу за відступлення права вимоги по Договору від 30.12.2009р. третій особі у сумі 692400,00грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український тендерний союз”, м.Донецьк, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство „Київгрант”, м.Кіровоград про стягнення пені за порушення строків поставки у розмірі 121187,15грн., 7% штрафу за порушення строків поставки товару за договором від 30.12.2009р. №119-ТР-709 у розмірі 111930,00грн., 100% штрафу за відступлення права вимоги по Договору від 30.12.2009р. третій особі у сумі 692400,00грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український тендерний союз” (83050. Донецька область, м.Донецьк, проспект Богдана Хмельницького, б.81 А, ЄДРПОУ 36185227) на користь Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01021, м.Київ, Кловський Узвіз 9/1, ЄДРПОУ 30019801) 7% штрафу за порушення строків поставки товару за договором від 30.12.2009р. №119-ТР-709 у розмірі 111930,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український тендерний союз” (83050. Донецька область, м.Донецьк. проспект Богдана Хмельницького, б.81 А, ЄДРПОУ 36185227) на користь Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01021, м.Київ, Кловський Узвіз 9/1, ЄДРПОУ 30019801) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 1119,30грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 28,54грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засідання 01.12.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 06.12.11р.