Рішення № 19879007, 08.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.11 р. Справа № 23/142

Господарський суд Донецької області у складі судді П.В.Демідова

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка

до відповідача: Державного підприємства „Шахта ім. Ю.О.Гагаріна”, м.Горлівка

про стягнення 226 493,58грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 адвокат;

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 08.12.2011р. з 11.10 год. до 11.20 год.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Шахта ім. Ю.О.Гагаріна”, м.Горлівка про стягнення 226 493,58грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязань за договором №86 від 30.04.2010р. в частині оплати в повному обсязі наданих послуг з пасажирського перевезення, у звязку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції.

Ухвалою суду від 13.10.2011р. вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі №23/142.

Відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду не одноразово призначався повторний автоматичний розподіл справи №23/142, за кінцевим результатом якого для розгляду зазначеної справи призначено суддю Демідову П.В.

09 листопада 2011р. відповідачем наданий відзив на позов, в якому він визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 208174,14 грн. та не заперечує проти їх задоволення. Разом з цим, просить суд відмовити в задоволення позовних вимог щодо стягнення штрафу в сумі 14572,18 грн. та пені в сумі 3747,35 грн.

Зі змісту вказаного відзиву судом вбачається, що він свідчить про реалізацію відповідачем наданого ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України права визнати позов частково.

Цього ж дня позивачем надано клопотання, в якому він збільшив розмір заявленої до стягнення пені та просить суд стягнути її з відповідача в сумі 4163,48грн.

30 листопада 2011р. позивачем надано заяву, в якій він просить суд прийняти його відмову від позовних вимог в частин штрафних санкцій в сумі 18319,53 грн. та, разом з цим, просить суд додатково стягнути з відповідача суму інфляційної індексації в розмірі 10886,85 грн. та 3% річних в сумі 4295,22грн.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог в розумінні ст.22 ГПК мається на увазі збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Оскільки при поданні позовної заяви позивачем не заявлялись вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційної складової, включення зазначених вимог до заяви, отриманої судом 30.11.2011р., є доповненням позовних вимог новими вимогами. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Водночас, заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених в позовній заяві, не може оцінюватись як зміна розміру позовних вимог, оскільки така дія кваліфікується як зміна предмета позову. Чинним господарсько-процесуальним законодавством не передбачено права позивача змінювати предмет позову після початку розгляду справи, тому вищевказана заява позивача судом приймається до уваги лише в частині відмови від позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 18319,53грн.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційної індексації в розмірі 10886,85 грн. та 3% річних в сумі 4295,22грн. в межах справи №23/142 судом не розглядаються, однак це не позбавляє позивача права звернутись до господарського суду з іншим позовом про їх стягнення.

В судовому засіданні 08.12.2011р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 208174,14 грн., представник відповідача проти їх задоволення не заперечив.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2010р. між Державним підприємством „Шахта ім. Ю.О. Гагаріна” (далі - замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - перевізник) був укладений договір №86 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1, перевізник надає замовнику послуги з перевезення працівників шахти на умовах, зазначених в цьому договорі, а замовник зобов'язується оплатити послуги перевізника, що є предметом договору, за наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань .

Згідно з п.2.1, ціна послуг пасажирських перевезень по двом маршрутам за одну добу становить 2597,69 грн. без ПДВ. Плануємо кількість 260 діб. Встановлена п.1.4 сума договору складає 675399,40 грн. без ПДВ.

За умовами п.п.2.2, 2.3 сторони цього договору зобовязані провести кожного першого робочого дня поточного місяця звірку взаєморозрахунків наданих та отриманих послуг за попередній місяць, після чого підписують акт виконаних послуг з перевезення працівників шахти. Оплата здійснюється на підставі акту виконаних послуг з перевезення працівників з відстрочкою платежу до 60 календарних днів з моменту підписання акту виконаних послуг. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 7 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Виходячи зі змісту п.п.6.1, 6.2, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і закінчується 31.12.2010р.

Додатковою угодою від 31.12.2010р. сторони внесли зміни до п.1.4 договору, визначивши суму договору в розмірі 312221,05 грн. без ПДВ.

Як вбачається зі змісту договору №86 від 30.04.2010р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір наразі є дійсним та обовязковим для виконання сторонами.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

На виконання умов договору №86 від 30.04.2010р. позивачем протягом травня-грудня 2010р. відповідачу надані послуги з перевезення працівників шахти на загальну суму 520395,19 грн. В матеріалах справи №23/142 наявні копії складених відповідно до п.п.2.2, 2.3 договору актів приймання-передання виконаних послуг на зазначену суму, які містять застереження щодо відсутності у сторін претензій та зауважень з виконання умов замовлення: акти від 15.06.2010р. за надані послуги у травні 2010р. №1 на суму 36487,15 грн. та №2 на суму 37325,24грн., акти від 12.07.2010р. за надані послуги у червні 2010р. №1 на суму 36168,06 грн. та №2 на суму 36121,20грн., акти від 11.08.2010р. за надані послуги у липні 2010р. №1 на суму 33447,60 грн. та №2 на суму 28896,96грн., акти від 04.10.2010р. за надані послуги у серпні 2010р. №1 на суму 36234,90 грн. та №2 на суму 31305,04грн., акти від 11.10.2010р. за надані послуги у вересні 2010р. №1 на суму 36234,90 грн. та №2 на суму 31305,04грн., акти за надані послуги у жовтні 2010р. №1 на суму 36234,90 грн. та №2 на суму 31305,04грн., акти за надані послуги у листопаді 2010р. №1 на суму 31861,28 грн. та №2 на суму 31305,04грн., акти від 31.12.2010р. за надані послуги у грудні 2010р. №1 на суму 13653,76 грн. та №2 на суму 32509,08грн.

Оскільки вищевказані акти приймання-передання виконаних послуг підписані сторонами та скріплені печатками підприємств без розбіжностей, суд дійшов висновку про згоду відповідача з обсягом та вартістю послуг, наданих йому позивачем відповідно до договору №86 від 30.04.2010р.

За приписами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. За умовами п.2.3 договору, оплата наданих послуг здійснюється замовником з відстрочкою платежу до 60 календарних днів з моменту підписання акту виконаних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, відповідачем оплачені послуги, надані в травні-серпні 2011р. та частково у вересні 2011р. (за актом №1 від 11.10.2010р.) в сумі 312221,05 грн. Разом з цим, наразі залишились не сплаченими послуги, надані у вересні 2011р. (за актом №2 від 11.10.2010р.) та у жовтні-грудні 2011р. загальною сумою 208174,14 грн.

Наявність заборгованості у сказаному розмірі також відображена в акті звіряння взаємних розрахунків, підписаному сторонами станом на 08.12.2011р., вимоги позивача щодо її стягнення визнані відповідачем у відзиві на позов.

Згідно з ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Отже, з огляду на те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 208174,14 грн. є правомірними та доведеними належними доказами, беручи до уваги їх визнання відповідачем, про що зазначено у відзиві на позовну заяву, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати згідно норм статті 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 629, Глави 63 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка до Державного підприємства „Шахта ім.Ю.О.Гагаріна”, м.Горлівка про стягнення 208174,14 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Шахта ім.Ю.О.Гагаріна” (84614, м.Горлівка Донецької області, вул. Плеханова, 43, ЄДРПОУ 32782087) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84606, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість в сумі 208174,14 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 2081,75 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 216,91 грн.

Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (84606, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) надмірно сплачене державне мито в сумі 285,06 грн.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.12.2011р оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 13.12.2011р.

<Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >