Рішення № 19878730, 05.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.12.11 р. Справа № 19/110

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Малахит”, м.Дружківка Донецької області

про стягнення заборгованості в сумі 440330,14 грн., з яких: 300000,00 грн. основного боргу; 23441,10 грн. пені; 25989,04 грн. 3% річних; 90900,00 грн. інфляційного збільшення

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю, ОСОБА_3 за довіреністю, ГригоренкоО.В. - керівник

Суд перебував в нарадчій кімнаті

05.12.2011р. з 11.55 год. по 12.05 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк”, м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Малахит”, м.Дружківка Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 440330,14 грн., з яких: 300000,00 грн. основного боргу; 23441,10 грн. пені; 25989,04 грн. 3% річних; 90900,00 грн. інфляційного збільшення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №014 від 04.06.2007р., право грошової вимоги за яким позивачу відступлено відповідно до договору проведення факторингу від 11.06.2007р., у звязку з чим нараховує до стягнення пеню, 3% річних за користування чужими грошовими коштами та суму інфляційного збільшення заборгованості.

Ухвалою суду від 25.10.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/110 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство „Каас”. Оскільки за відомостями спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 25.10.2011р. вищевказану юридичну особу припинено, суд виключає Приватне підприємство „Каас” зі складу учасників судового процесу по справі №19/110.

21 листопада 2011р. через канцелярію суду відповідачем наданий відзив на позовну заяву №07/11 від 21.11.2011р., в якому він заперечив проти позовних вимог, посилаючись на повернення товару, придбаного відповідно до договору купівлі-продажу №014 від 04.06.2007р., у звязку з чим у Приватного підприємства „Каас” виник обовязок перед фактором повернути отримані грошові кошти. Крім того, вважає безпідставним нарахування пені за прострочку виконання грошового зобов'язання, оскільки зазначена штрафна санкція не передбачена договором факторингу. Разом з цим, відповідачем надано клопотання про витребування у позивача заяви про визнання кредитором у справі про банкрутство Приватного підприємства „Каас”, письмових пояснень щодо включення вимог позивача до реєстру вимог кредиторів з визначенням відповідних сум, та витребування з архіву господарського суду Донецької області копій процесуальних документів по справі №42/87б про банкрутство Приватного підприємства „Каас”.

22 листопада 2011р. через канцелярію позивачем надані письмові пояснення, за змістом яких позивачем змінено період нарахування пені, у звязку з чим збільшено її суму, заявлену до стягнення в межах справи №19/110, з 23441,10 грн. до 36098,63 грн.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд розцінює вказані письмові пояснення як заяву про збільшення розміру позовних вимог та розглядає справу №19/110 з їх урахуванням. Інші надані сторонами пояснення долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 05.12.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих пояснень, представники відповідача заперечили проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

Встановив:

04 червня 2007р. між Приватним підприємством „Каас” (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Малахит” (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу №014 (далі договір поставки), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити продукцію в порядку та на умовах, визначених цим договором. Предметом поставки є товар, асортимент і кількість якого зазначені у специфікаціях, які є невідємними частинами цього договору (п.1.2).

Згідно з п.3.2, загальна сума договору складає 1000000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 166667,00 грн.

Відповідно до п.п.4.1, 4.4, товар поставляється продавцем партіями на умовах: СРТ склад покупця (Інкотермс 2000). Датою поставки товару вважається дата, зазначена в товаросупроводжувальній накладній.

Розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем на умовах, оговорених у специфікаціях (п.5.1). У випадку невиконання цього обовязку, за умовами п.6.3, покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з п.8.1, постачальник відступає своє право грошових вимог до покупця за даним договором новому кредитору ЗАТ КБ „Приватбанк”, у звязку з чим цей договір набирає чинності з моменту підписання договору факторингового обслуговування з новим кредитором ЗАТ КБ „Приватбанк” і діє до 03.06.2008р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.06.2008р., строк дії договору купівлі-продажу №014 від 04.06.2007р. продовжено до 01.06.2009р.

11 червня 2007р. між ПриватБанком (далі - фактор) та Приватним підприємством „Каас” (далі - клієнт) укладений договір про проведення факторингу №07-582 (далі договір факторингу), згідно з п.1.1 якого фактор за наявності вільних грошових коштів зобов'язується передати в розпорядження клієнта за плату грошові кошти, а клієнт відступає фактору право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржника ТОВ „Малахит” за зобовязанням з поставки товару, що витікають з укладеного між клієнтом та боржником договору купівлі-продажу №014 від 04.06.2007р. і зазначені в реєстрах поставок товарів, які є невідємною частиною цього договору, в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.1.2 договору, фактор набуває, а клієнт передає всі права вимоги грошових коштів від боржника, які виникають в період з початку дії цього договору до 04.04.2008р., строки оплати яких наступлять за договором поставки, за дотримання наступних умов: за поставками товарів, зазначеними в реєстрі до цього договору, з терміном виконання боржником зобов'язань з їх оплати не пізніше 60календарних днів від дня складення відповідного документу, що підтверджує відвантаження товару; на підставі оригіналів рахунків фактор документів, що підтверджують відвантаження товару, зазначених в реєстрі до цього договору; в межах ліміту факторингових операцій, який визначено в п.1.3 та складає 200000,00грн.

За умовами п.1.4, всі інші права вимоги, що витікають для клієнта з договору поставки з боржником (зокрема, право на забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки в разі, якщо таке було надано боржником клієнту у звязку з зобовязаннями боржника за договором поставки, та права вигодонабувача за всіма можливим страховим вимогам щодо вимог, які передаються, та товарів, які поставляються), переходять до фактора разом з відступленим правом вимоги грошової виручки.

Відповідно до п.2.2, фактор надає в розпорядження клієнта грошові кошти в сумі, яка підлягає оплаті боржником за здійснені поставки, але не більше ліміту факторингових операцій, на рахунок клієнта №26003053601109 в банку отримувача: Краматорська філія ПриватБанку , МФО 335548, ЄДРПОУ 24066216 з формулюванням „Згідно з договором про проведення факторингу №07-582 від 11.06.2007р.” в строк до 3-х календарних днів від дати передання фактору документів, зазначених в п.2.3.1 за актом приймання-передання: оригінал договору поставки, оригінал рахунку-фактури, копію податкової накладної, копії документів, які підтверджують відвантаження товару клієнтом на адресу боржника і отримання товару боржником на умовах договору поставки.

Згідно з п.2.3.7, в разі виникнення будь-яких спорів щодо поставки товарів (кількість, якість, комплектність та інші істотні умови, оговорені в договорі поставки), право вимоги оплати яких відступлено фактору відповідно до умов цього договору, клієнт зобов'язується не пізніше трьох робочих днів від дня отримання повідомлення від фактора здійснити повернення грошових коштів, отриманих від фактора, відповідно до п.п.2.2, 2.4.3 за відповідною поставкою.

Зобов'язання боржника забезпечуються договором поруки, наданим Камяненко Андрієм Вікторовичем, та договором поруки Приватного підприємства „Каас” в особі директора Камяненко А.В., який діє на підставі статуту (п.6 договору).

За умовами п.5.1, договір факторингу в частині п.3.3 набирає чинності з моменту підписання цього договору, в інших частинах з моменту підписання сторонами реєстру в межах зазначених в ньому сум, та діє до 03.06.2008р., однак зобовязання сторін, які виникли за цим договором в період його дії діють до повного виконання сторонами.

Протягом дії договору факторингу до його окремих пунктів за згодою сторін вносились зміни шляхом укладення додаткових угод, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.а.с.18-21). Зокрема, додатковою угодою від 03.06.2008р. збільшено ліміт факторингових операцій до 300000,00 грн. та продовжено строк дії договору до 01.06.2009р.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором факторингу, який підпадає під правове регулювання норм Глави 73 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору про проведення факторингу №07-582 від 11.06.2007р., відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсними. З наведеного суд робить висновок, що зазначений правочин наразі є дійсним та обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», нова редакція якого затверджена позачерговими загальними зборами акціонерів від 20.08.2009р., вказана юридична особа є правонаступником всіх прав та зобов'язань Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”.

З огляду на вищевикладене, фактором за договором про проведення факторингу №07-582 від 11.06.2007р. виступає Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

На виконання умов договору факторингу , 01.10.2008р. Закритим акціонерним товариством Комерційний банк „Приватбанк”, Приватним підприємством „Каас” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Каас” був складений реєстр №9 поставок за договором купівлі-продажу №014 від 04.06.2007р., відповідно до якого покупцю 01.10.2008р. за накладними №№35, 36, 37 від 01.10.2008р. був поставлений товар загальною вартістю 300000,00 грн.: миска 175 30000 шт., кружка 250 3 шт., тарелка 175 3333 шт., тарелка 200 м 30000шт., салатник 500 2277 шт., столовий сервіз 180 шт., який прийнятий уповноваженою особою боржника Кеничем І.Л. та підлягає оплаті в сумі 300000,00грн. до 30.11.2008р. за рахунками №35 від 01.10.2008р. на суму 100000,00 грн., №36 від 01.10.2008р. на суму 100000,00 грн., №37 від 01.10.2008р. на суму 100000,00 грн. Разом з цим, в реєстрі №9 від 01.10.2008р. міститься застереження про відступлення прав вимоги за договором купівлі-продажу №014 від 04.06.2007р. в сумі 300000,00 грн. на користь Приватбанку, МФО 335548, ЄДРПОУ 14360570 відповідно до договору проведення факторингу №07-582 від 11.06.2007р.

Відповідно до п.2.3.1 договору факторингу, 01.10.2008р. вищевказані товаророзпорядчі документи разом з реєстром №9 від 01.10.2008р. були передані клієнтом фактору за актом приймання-передання документів.

На виконання п.2.2 договору факторингу, 01.10.2008р. фактор меморіальними ордерами №№3, 4, 5 перерахував клієнту грошові кошти в сумі 300000,00грн.

За умовами п.5.1 договору факторингу, з моменту підписання сторонами реєстру 01.10.2008р., до фактора перейшли права грошової вимоги до боржника, які витікають з договору купівлі-продажу №014 від 04.06.2007р., в тому числі вимагати оплати поставленого товару в сумі 300000,00 грн. 0

Проте, покупець взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, в передбачений договором строк до 01.12.2008р. поставлений товар в сумі 300000,00грн. не оплатив, що пояснює наступними обставинами.

05 грудня 2008р. ТОВ „Малахит” звернулось до ПП „Каас” з листом №554, в якому просив прийняти назад поставлений товар, зазначений вище, у звязку з неможливістю його реалізації через відсутність потенційних покупців, падіння попиту на посуд поставленого асортименту, відсутність вільних обігових коштів та запропонував в разі позитивного рішення попередити про здійснене повернення фактора за договором №07-582 від 11.06.2007р.

Листом від 08.12.2008р. ПП „Каас” висловило згоду прийняти назад поставлений за договором №014 від 04.06.2007р. товар на загальну суму 300000,00грн. Повернення товару здійснено відповідно до накладних №970 від 10.12.2008р. на суму 100000,00 грн., №971 від 10.12.2008р. на суму 100000,00 грн., №972 від 10.12.2008р. на суму 100000,00 грн. з підписанням розрахунків №№12/35, 13/36, 14/37 коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 01.10.2008р. №№35, 36, 37 відповідно. Станом на 31.12.2008р. між ТОВ „Малахит” та ПП „Каас” підписаний акт звіряння взаємних розрахунків, за яким у покупця відсутня заборгованість перед постачальником.

Проаналізувавши доводи відповідача та дослідивши надані ним документи в сукупності з іншими матеріалами справи суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, за загальним правилом зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалося вище, між учасниками спірних відносин та ТОВ „Каас” 1.10.2008 року було складено реєстр, з якого вбачається , що сторони підтверджують факт виконання ТОВ „Каас” зобовязань по поставці товару за договором купівлі-продажу, встановлюють для відповідача обовязок в строк до 30.11.2008 року здійснити платежі на користь позивача за рахунками-фактурами, виставленими на підставі специфікацій №№ 11,12,13. На підставі ст.ст.202, 509, 1082 ЦК України, суд розглядає зазначений реєстр як правочин , відповідно до якого відповідач виступає боржником, а позивач кредитором по зобовязаннях на загальну суму 300000 грн. зі строком виконання 30.11.2008 року.

Беручи до уваги факт складання сторонами реєстру №9 від 01.10.2008р., яким підтверджено поставку продавцем товару загальною сумою 300000,00 грн., також відсутності заперечень з боку відповідача, зобов'язання продавця за договором №014 від 04.06.2007р., в частині поставок за специфікаціями №№11, 12, 13 від 01.10.2008р. припинені у звязку з виконанням належним чином відповідно до ст.655 ЦК України. Разом з цим, всі належні йому права грошової вимоги до покупця перейшли до ПАТ КБ „Приватбанк” згідно з договором факторингу №07-582 від 11.06.2007р.

Відтак, у звязку з припиненням правовідносин між ПП „Каас” та ТОВ „Малахит” повернення поставленого товару 05.12.2008р. відбулось за відсутності правових підстав для вчинення відповідних дій, тому не впливає та не скасовує обовязок покупця оплатити поставлений товар новому кредитору ПАТ КБ „Приватбанк”.

Беручи до уваги викладені обставини, клопотання позивача про витребування у відповідача документів первинного бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо здійсненого повернення товару не підлягає задоволенню, оскільки витребувані докази не впливають на суть рішення в цієї справі.

Водночас, обґрунтовуючи відсутність заборгованості перед позивачем, відповідач посилається на умови п.2.3.7 договору факторингу та зазначає, що у звязку з поверненням покупцем поставленого товару обовязок повернути фактору грошові кошти в сумі 300000,00 грн. лежить саме на клієнті. Проте, відповідачем не враховано, що умови п.2.3.7 договору факторингу підлягають застосуванню у випадку порушення продавцем істотних умов поставки, зокрема, щодо кількості, якості та комплектності товару.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, беручи до уваги підписання сторонами товаросупроводжувальних документів без зауважень та застережень, суд робить висновок про відсутність у покупця претензій щодо поставленого товару, натомість повернення товару викликано неможливістю його реалізації, що свідчить про відсутність правових підстав застосування п.2.3.7 договору факторингу до спірних правовідносин. До того ж судом враховано, що підставами повернення отриманого за договором купівлі-продажу майна стало відсутність попиту на нього та відсутність у відповідача обігових коштів.

Заперечення відповідача проти задоволення позову з огляду те, що у позивача відповідно до договору поруки від 11.06.2007р. наявне право звернутись з вимогою погасити заборгованість за договором факторингу до боржника ПП „Каас”, яке було реалізовано фактором в межах процедури банкрутства останнього, судом відхиляються з наступних підстав.

Як зазначає позивач, його вимоги за договором факторингу №07-582 від 11.06.2007р. в сумі 336248,85 грн. були заявлені в рамках договору поруки від 11.06.2007 року та визнані ліквідатором ПП „Каас”, проте не були задоволені у звязку з недостатністю майнових активів боржника. В підтвердження викладеного, позивачем надані копії процесуальних документів по справі №42/87б про банкрутство ПП „Каас” та листування з ліквідатором зазначеного боржника. Беручи до уваги наявність зазначених документів в матеріалах справи №19/110, клопотання відповідача про їх витребування судом відхилено.

Водночас, позивачем до матеріалів справи №19/110 надано документи первинного бухгалтерського обліку (виписку з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у відповідача заборгованості в сумі 299000,00 грн.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення заборгованості за договором факторингу в сумі, підтвердженій документами первинного бухгалтерського обліку, а саме - в розмірі 299000,00 грн., та відмовляє в задоволенні вимог про стягнення заборгованості в сумі 1000,00 грн. через недоведеність її існування належними в розумінні ст.34 ГПК України доказами.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару, позивачем нараховано пеню за період з 01.12.2008р. по 01.06.2009р. у сумі 36098,63 грн., 3% річних в сумі 25989,04 грн. та інфляційну складову в сумі 90900,00 грн. за прострочку виконання грошового зобов'язання у період з 01.12.2008р. по 20.10.2011р.

Суд відхиляє заперечення відповідача з приводу нарахування пені, як такої, що не передбачена договором факторингу, оскільки за умовами цього договору фактору передані всі права вимоги, що витікають з договору купівлі-продажу, в тому числі, право вимагати сплати пені в разі порушення покупцем порядку розрахунків, яке передбачене п.6.3 договору поставки.

Водночас, проаналізувавши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційної складової, суд вважає їх невірними, оскільки позивачем не взято до уваги часткове погашення заборгованості в сумі 1000,00 грн., яке відбулось 29.04.2009р.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені та ті, що повязані з відповідальністю за неналежне виконання грошових зобов'язань, підлягають задоволенню в обґрунтованій частині, а саме: стягненню з відповідача підлягають пеня в сумі 36034,77 грн., 3% річних в сумі 25914,65грн.; інфляційна складова в сумі 85 605,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525-527, 599, 611, 612, 625, 655, Глави73 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 27, 33-34, 43, 44, 49, 59, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Малахит”, м.Дружківка Донецької області про стягнення заборгованості, яка складається з 300000,00 грн. основного боргу; 36098,63 грн. пені; 25989,04грн. 3% річних; 90900,00 грн. інфляційного збільшення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Малахит” (84200, м.Дружківка Донецької області, вул. П.Комуни, 73/15, ЄДРПОУ 23179817) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, МФО305299) заборгованість в сумі 299000,00 грн.; пеню в сумі 36034,77 грн., 3%річних в сумі 25914,65грн.; інфляційне збільшення в сумі 85605,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 4465,55 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232,65 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути Публічному акціонерному товариству Комерційний банк „Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) надмірно сплачене державне мито в сумі 104,12 грн.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили

У судовому засіданні 05.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >