Рішення № 19878390, 01.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.11 р. Справа № 29/123

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Менса Індастріал Дінамік”, м.Запоріжжя

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Микитівський машинобудівельний завод Кераммаш”, м.Горлівка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 60000,00грн., пені у сумі 5675,04грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

від відповідача: не зявився;

У судовому засіданні відповідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 05.10.2011р. по 02.11.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Менса Індастріал Дінамік”, м.Запоріжжя (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Микитівський машинобудівельний завод Кераммаш”, м.Горлівка, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 60000,00грн., пені у сумі 5675,04грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором поставки продукції №1-33/041 від 10.09.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Менса Індастріал Дінамік”, договору поставки продукції №1-33/041 від 10.09.2010р., специфікацій до договору, додаткової угоди до договору, видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 54, 55, 56, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою від 08.09.2011р. №247 Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 45000,00грн., пеню у сумі 6551,48грн.

14.09.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: податкових накладних, виписок з банківського рахунку стосовно здійсненої Відповідачем часткової оплати за поставлений товар.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 05.10.2011р. справу передано на розгляд судді Мальцеву М.Ю.

Заявою від 05.10.2011р. №272 Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 40000,00грн., пеню у сумі 6551,48грн.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 02.11.2011р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Заявою від 17.11.2011р. №319 Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 25000,00грн., пеню у сумі 7470,15грн.

Заявою від 23.11.2011р. №333 Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 25000,00грн., пеню у сумі 6413,68грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 23.11.2011р. №333, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

01.12.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 25000,00грн. визнає та зазначає, що порушення порядку господарських відносин та правил цивільного обороту, допущені Відповідачем, були спричинені важким фінансовим станом у якому знаходиться підприємство. Також просить розстрочити виконання судового рішення строком на 6 місяців.

01.12.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії рахунків-фактур.

Представник Позивача у судове засідання 01.12.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 23.11.2011р. №333

Представник Відповідача у судове засідання 01.12.2011р. не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2010 року між Закритим акціонерним товариством „Менса Індастріал Дінамік” Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Микитівський машинобудівельний завод Кераммаш” (Покупець) було укладено договір поставки продукції №1-33/041, відповідно п.1.1 якого у порядку та на умовах, передбачених даним договором Постачальник зобовязується передати у власність (поставити) Покупцю продукцію а Покупець зобовязується прийняти та оплатити її за цінами та у кількості у відповідності з умовами даного договору.

Згідно п.2.1 договору асортимент, кількість, номенклатура продукції узгоджується Сторонами у специфікаціях, які додаються до даного договору, та підписуються уповноваженими представниками Сторін, завіряються печатками та є невідємною частиною договору.

У розділі 8 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах, узгоджених у специфікаціях, які є невідємною частиною договору (п.8.2 Договору);

- строки оплати встановлюються сторонами у специфікаціях (п.8.3 Договору);

- якщо у специфікації не передбачені строки та умови оплати продукції, оплата вартості продукції здійснюється Покупцем протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання даного договору (або специфікації до нього) та надаються рахунки на оплату 100% вартості попередньої оплати (п.8.5 Договору);

Відповідно пункту 9.3 договору за порушення строків оплати Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості отриманої (виготовленої) продукції за кожен день прострочення. Пеня нараховується за увесь час прострочення.

Згідно пункту 1.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Менса Індастріал Дінамік”: Товариство з обмеженою відповідальністю „Менса Індастріал Дінамік” надалі Товариство, створено в результаті перетворення закритого акціонерного товариства „Менса Індастріал Дінамік” на товариство з обмеженою відповідальністю та є його повним правонаступником закритого акціонерного товариства „Менса Індастріал Дінамік”, до нього переходить усе майно, усі права та обовязки закритого акціонерного товариства „Менса Індастріал Дінамік”.

10 вересня 2010 року між Сторонами підписано специфікацію №1 до договору у пункті 3 встановили, що оплата продукції здійснюється у наступному порядку: - 50% - попередня оплата; - 50% - протягом трьох банківських днів після приймання продукції кінцевим Споживачем (по факту складання акту приймання продукції кінцевим Споживачем ВАТ „АМК”, м.Алчевськ), проте не пізніше 30 календарних днів з моменту відвантаження.

Відповідачем було здійснено попередню оплату у розмірі 116640,00грн.

Позивачем була здійснена поставка на загальну суму 233280,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000022 від 15.11.2010р. на суму 194400,00грн., №РН-0000003 від 28.01.2011р. на суму 38880,00грн., вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отриманий на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

10 травня 2011 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією №02/148, з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 70000,00грн.

Стан розрахунків також підтверджується підписаним та завіреним печатками з боку обох сторін актом звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість складає 45000,00грн.

Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 25500,00грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки продукції №1-33/041 від 10.09.2010р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 233280,00грн., але Відповідачем була здійснена часткова оплата за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались, крім того Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що суму боргу у розмірі 25 000,00грн. визнає у повному обсязі.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 25 000,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 25 000,00грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Микитівський машинобудівельний завод Кераммаш”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно пункту 9.3 договору за порушення строків оплати Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості отриманої (виготовленої) продукції за кожен день прострочення. Пеня нараховується за увесь час прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” дійшов висновку щодо задоволення пені у розмірі заявленому Позивачем у саме у сумі 6413,68грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заяви Відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне:

Відповідно до вимог ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, п.1 ч.3 ст.129 Конституції України, суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, розстрочення є правом, а не обовязком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, саме на сторін в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обовязок доведення існування відповідних підстав.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Вирішуючи питання про відстрочку, розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку рішення, суд враховує інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини Відповідача у виниклому спорі, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

Оскільки, сторонами не надано належних і достатніх доказів наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, керуючись встановленими п.6 ст.3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про неможливість задоволення заяви про розстрочення виконання рішення строком на 6 місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Менса Індастріал Дінамік”, м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Микитівський машинобудівельний завод Кераммаш”, м.Горлівка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 25000,00грн., пені у сумі 6413,68грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Микитівський машинобудівельний завод Кераммаш” (84691, Донецька область, м.Горлівка, пгт.Гольмовський, вул.Ворошиловградська, 11, ЄДРПОУ 32406477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Менса Індастріал Дінамік” (69037, м.Запоріжжя. вул.Миру, 5/11, ЄДРПОУ 32814396, р/р 26000328096900 в ПАО „УкрСиббанк”, м.Харків, МФО 351005) заборгованість у розмірі 25000,0грн., пеню у сумі 6413,68грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Микитівський машинобудівельний завод Кераммаш” (84691, Донецька область, м.Горлівка, пгт.Гольмовський, вул.Ворошиловградська, 11, ЄДРПОУ 32406477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Менса Індастріал Дінамік” (69037, м.Запоріжжя. вул.Миру, 5/11, ЄДРПОУ 32814396, р/р 26000328096900 в ПАО „УкрСиббанк”, м.Харків, МФО 351005) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 314,14грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112,88грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 01.12.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 06.12.11р.