Рішення № 19877917, 12.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

12.12.2011Справа №5002-29/4615-2011 За позовом Приватного акціонерного товариства «УВК Україна» (08132, Київська обл., с. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код ЄДРПОУ 36449095);

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (95044, АДРЕСА_1);

Про стягнення 14984, 54 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 представник, довіреність №7 від 01.11.2011 р;

Від відповідача ОСОБА_3 представник, довіреність №357700 від 14.03.2008 р;

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «УВК Україна» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання послуг в сумі 14984,54 грн. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати, понесені ним при подачі позову до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 248-10 надання логістичних послуг від 05.11.2010 р., укладеного між сторонами по справі, в частині несплати за надані послуги за актами прийому-передачі наданих послуг від 31.05.2011 р. №УВЦ-0000004831 на суму 4187,84 грн. та від 30.04.2011 р. №УВЦ-0000004398 на суму 10796,25 грн., в зв'язку з чим за відповідачем склалася заборгованість в сумі 14984,54 грн., що стало причиною звернення позивача до суду із позовом.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 27.10.2011 року позов Приватного акціонерного товариства «УВК Україна» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2011р. суд в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «УВК Україна» про забезпечення позову відмовив.

У судовому засіданні 22.11.2011р. відповідач надав клопотання про продовження строку розгляду справи, у звязку з можливістю укладення між сторонами мирової угоди. При цьому в своєму клопотанні відповідач зазначив, що ним 21.11.2011р. на користь позивача перераховано грошову суму в розмірі 12840,60грн. та залишок заборгованості становить 2143,94грн. До клопотання відповідач додав копію платіжного доручення №2651 від 21.11.2011р. на суму 12840,60грн.

Судом оглянуто клопотання позивача разом з додатком у судовому засіданні та долучено в матеріали справи. Однак суд не вбачає необхідності задовольнити дане клопотання про продовження строку розгляду справи, оскільки такий строк спливає лише 24.12.2011р., тому для проведення між сторонами звірки розрахунків суд оголосив перерву в засіданні до 12.12.2011р. в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У продовженому судовому засіданні 12.12.2011р. позивач усно підтвердив той факт, що на момент розгляду справи, за відповідачем числиться заборгованість в розмірі 2143,94грн., решта заборгованості відповідачем погашена. У письмовій формі жодних заяв чи клопотань від позивача до суду не надійшло.

Відповідач у судовому засіданні суму боргу в розмірі 2143,94грн. визнає у повному обсязі.

Розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва в засіданні в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05.11.2010р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УВК Україна» в подальшому Приватне акціонерне товариство «УВК Україна» (далі - виконавець) укладений договір про надання логістичних послуг №248-10 (далі договір, а.с. 10-15).

Відповідно до п. 1.1 даного договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором та додатками до нього, виконавець зобовязується надати логістичні послуги, повязані з обслуговуванням вантажів замовника, а замовник зобовязується надавати замовлення на надання послуг, відповідно до умов даного договору, приймати та своєчасно сплачувати надані послуги.

Згідно пункту 1.2 договору, на підтвердження надання виконавцем послуг за цим договором, складаються та підписуються відповідні акти приймання-передачі наданих послуг.

Оплата за умовами договору, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі наданого рахунку (п. 5.3 договору).

Пунктом 5.4 договору встановлений термін сплати: протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем.

У виконання умов договору позивач виконав свої зобовязання та надав відповідачеві послуги за актами прийому-передачі наданих послуг від 31.05.2011 р. №УВЦ-0000004831 на суму 4187,84 грн. та від 30.04.2011 р. №УВЦ-0000004398 на суму 10796,25 грн.

Факт надання позивачем логістичних послуг підтверджується наявними в матеріала справи актами прийому-передачі наданих послуг від 31.05.2011 р. №УВЦ-0000004831 на суму 4187,84 грн. та від 30.04.2011 р. №УВЦ-0000004398 на суму 10796,25 грн., підписаними сторонами та скріпленими печатками підприємств.(а.с. 16-17).

Однак відповідач порушив умови договору в частині своєчасності та повноти оплати наданих послуг, тому за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 14984,54грн., яку відповідач не погашає.

27.09.2011р. вих. №443 Приватне акціонерне товариство «УВК Україна» звернулось до ФОП ОСОБА_1 з вимогою про сплату боргу в розмірі 14984,54грн. в строк до 10.10.2011р. (а.с. 18).

Оскільки відповідач суму заборгованості у вказаний строк не сплатив, позивач звернулось з відповідним позовом до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, в процесі розгляду справи, відповідач сплатив позивачеві в рахунок погашення суми боргу за надані послуги 21.11.2011р. платіжним дорученням №2651 суму 12840,60грн. з призначенням платежу: «оплата логістичних послуг згідно договору №248-10 від 05.11.2010» (а.с. 67).

Тому в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 12840,60грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю предмета спору. Судові витрати в цій частині підлягають віднесенню на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 2143,94грн.

Таким чином, позов в частині стягнення заборгованості за договором про надання послуг №248-10 від 05.11.2010р. в сумі 2143,94грн. є обґрунтованим, підтверджується документально, визнаний відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «УВК Україна» заборгованості в сумі 2143,94грн., 149,85грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 12840,60грн. заборгованості провадження у справі припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.12.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.