Рішення № 19876484, 05.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.12.11 р. Справа № 28/170пд

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія”, м. Макіївка

до відповідача1: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ”, м. Київ

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Київщина-Капітал”, м. Київ

про визнання іпотечного договору б/н від 13.09.2007р. недійсним

Представники сторін:

Від позивача: Пошелюзний С.В.

Від відповідача1: не прибув

Від відповідача 2: не прибув

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія”, м. Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ”, м.Київ про визнання недійсним договору іпотеки, що укладений 13 вересня 2007 року між ТОВ «Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія» та Акціонерним комерційним банком «Київ», посвідчений ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 686п.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що положення договору іпотеки від 13.09.2007р. суперечать вимогам Цивільного кодексу України та Закону України „Про іпотеку” в редакції чинній на момент укладання договору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.09.2011р. було порушено провадження по справі №28/170пд.

08.09.2011р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження по справі №25-02/1833 від 07.09.2011р., відповідно до якого останній просить суд припинити провадження у справі №28/170пд, оскільки рішенням Обухівського районного суду від 24.05.2011р. у цивільній справі №2-101/11 задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано недійсним договір іпотеки, укладений 13.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Індустріально-інвестиційна Компанія» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ» і зареєстрованим в реєстрі за №686п (із змінами і доповненнями). Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.08.2011р. по справі №22ц-4697/2011 апеляційну скаргу ПАТ «АКБ «КИЇВ» на вищезазначене рішення відхилено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін. Враховуючи той факт, що рішення Обухівського районного суду Київської області від 24.05.2011р. у цивільній справі №2-101/11 на сьогоднішній день набрало законної сили, провадження у справі №28/170пд, за твердженням позивача, підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

21.09.2011р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н та дати про залучення співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Київщина-Капітал”, м. Київ.

Ухвалою суду від 21.09.2011р. суд залучив до участі у справу в якості відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Київщина-Капітал”, м. Київ.

Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву №25-02/2052 від 10.10.2011р. Та крім того, зазначив про застосування строків позовної давності з огляду на те, що позивачем пропущено загальний строк позовної давності тривалістю три роки.

Відповідач 2 надав клопотання про розгляд справи без участі представника, яке судом задовольняється та надав відзив вих. № 01-14/11 від 14.11.2011р., відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позову.

Сторони протягом розгляду справи надавали пояснення по суті спору, відповідно до яких кожен наполягає на своїй правовій позиції.

Розгляд справи продовжувався на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

29.08.2007р. між Акціонерним комерційним банком „Київ” (правонаступником якого є відповідач1, кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія” (позичальник, позивач) був укладений кредитний договір №68/07, відповідно до умов якого кредитодавець надає Позичальнику кредит на поповнення обігових коштів для здійснення статутної діяльності в сумі 15962649,14 грн. та 1 000000,00 доларів США. Строк користування кредитом з "11" вересня 2007р. по „09” жовтня 2009 р. (включно). Розмір плати за користування кредитом сплатою 24 % річних по гривневому залишку та 17% річних по залишку в доларах США. Позичальник повертає кредит не пізніше "09"жовтня 2009р. (п.п. 2.1, 2.3 кредитного договору в редакції додаткової угоди №8 від 29.01.2009р.).

13.09.2007р. між Акціонерним комерційним банком „Київ” (правонаступником якого є відповідач1, іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія” (іпотекодавець, позивач) був укладений іпотечний договір, посвідчений ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 686п, відповідно до п. 1.1. даного договору за цим Договором забезпечується вимоги Іпотекодержателя, що випливають із Кредитного договору №68/07 від 29 серпня 2007 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору, стосовно розміру кредиту, процентної ставки та терміну повернення кредитних коштів, сплати процентів і неустойки, (далі - Кредитний договір або основне зобов'язання), укладення між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, за умовами яких Іпотекодержатель надає Іпотекодавцю кредит на будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 в сумі 10 800 000,00 грн. зі строком користування кредитом з 11 вересня 2007 року по 28 серпня 2008 року (включно) зі сплатою 13,1 % річних за користування кредитом, а Іпотекодавець зобов'язується перед Іпотекодержателем своєчасно повернути отримані грошові кошти, сплатити за них проценти та штрафні санкції у терміни та на умовах, визначених Кредитним договором.

Предметом іпотеки є майнові права на 54 квартири, загальною площею 3758,76 (Три тисячі сімсот п'ятдесят вісім цілих сімдесят шість сотих) кв.м., які є об'єктом інвестування в об'єкті будівництва, та які вказані в Додатку №1 до нього Договору, який є його невід'ємною частиною. Адреса забудови - АДРЕСА_1 (п. 1.2. договору).

Майнові права Іпотекодавця на Предмет іпотеки підтверджуються документами, якими є: Договір суборенди земельної ділянки, укладений між ЗАТ «Спільне Українсько-болгарське підприємство «Богдан» та ТОВ „Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія" 19 червня 2006 року; Договір №1/ОБ участі в будівництві житлового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери, підземним паркінгом та торговельним центром на земельній ділянці, яка розташована в районі будинку АДРЕСА_1 з додатком № 1, укладеними між ЗАТ «Спільне Українсько-болгарське підприємство «Богдан» та ТОВ „Перша Українська Індустріально-Інвестицій на Компанія" 25 квітня 2005 року, і додатковими угодами від 06 червня 2006 року та від 05 червня 2007 року до цього договору; Дозвіл на виконання будівельних робіт № 19/04-03/06, виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Київської обласної державної адміністрації 15 травня 2006 року; Зведений комплексний висновок № 79, виданий Державним підприємством «Центральна служба Укрінвестекспертизи» по проекту будівництва житлового комплексу з паркінгом та торговельним центром в м. Обухів Київської області 03 травня 2006 року; Договір № 2/ОБ будівельного підряду, укладений між ТОВ „Перша Українська Інвестиційна Компанія" та АТЗТ „Будівельно-монтажне управління № 2” 20 липня 2005 року; Договір № З/ОБ генерального підряду на капітальне будівництво, укладений/ Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія" та АТЗТ «Будівельно-монтажне управління №26” 14 травня 2006 року (п. 1.3. договору).

З врахуванням експертної оцінки сторони оцінюють предмет іпотеки в сумі 21898761,00 грн. (п. 1.5. договору).

Додатком №1 до іпотечного договору сторони встановили перелік квартир в будинку за адресою АДРЕСА_1, майнові права на площі яких надаються в іпотеку.

Після закінчення завершення будівництва обєкту будівництва обєкт інвестування залишається предметом іпотеки (п.1.6 договору).

Додатковими угодами до договору іпотеки сторони вносили зміни в предмет іпотеки, вартість предмету іпотеки та інші умови договору.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги б/н від 21.08.2009р. відповідач1 (сторона 1) передає, а відповідач 2 (сторона 2) приймає всі права вимоги за Іпотечним договором, укладеним 13.09.2007р. між Стороною 1 (Іпотекодержателем) та ТОВ «Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія» (Іпотекодавцем) код ЄДРПОУ: 33440660, який посвідчений 13.09.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 686п та договорами про внесення змін до іпотечного договору від 13.09.2007 року, посвідченими 11.12.2007 року, 25.06.2008 року, 28.11.2008 року та 03.03.2009 року та 28.11.2008року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровими №984п, 3597, 7382 та № 1064, (надалі - договір іпотеки), за якими забезпечуються виконання зобов'язань Іпотекодавця за Кредитним договором №68/07 від 29 серпня 2007 року та усіх додатків і додаткових угод до нього (надалі - Основне зобов'язання).

Позивач зазначає, що на те, що законодавство, яке діяло на момент укладання договору іпотеки не передбачало можливості передачі в іпотеку майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, в звязку з чим звернувся з позовом до суду про недійсність іпотечного договору.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

При цьому, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Підстави ж визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України .

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

В силу ж ст. 575 ЦК України, іпотека є окремим видом застави нерухомого майна. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

В ст. 1 Закону України “Про іпотеку” (в редакції на момент укладання іпотечного договору), визначено, що нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України (ст. 2 Закону України “Про іпотеку”).

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України “Про іпотеку” (в редакції чинній на час укладення оспорюваного договору) предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

Отже, предметом іпотеки може виступати як нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому, так і майнові права на нерухоме майно, які можуть бути відчужені іпотекодавцем, і на які може бути звернене стягнення.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного суду України по справі № 4/178-09-5317 від 29.11.2010р., № 34/131 від 16.03.2010р.

Згідно ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи наведене, предметом іпотеки на час укладання іпотечного договору могли бути майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершено.

При цьому, суд враховує, що на момент укладання договору від 03.03.2009р. про внесення змін та доповнень до спірного договору іпотеки, в якому сторони внесли зміни, в тому числі до предмету іпотеки, стаття 5 Закону України “Про іпотеку” (з урахуванням змін внесених відповідно до Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” N 800-VI від 25.12.2008р.) викладена в наступній редакції: предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершен-ного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору.

Крім того, відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту порушених прав, проте позивачем не доведено в чому саме полягає порушення його прав внаслідок укладання спірного договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія”, м. Макіївка є недоведеними.

Стосовно строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем 1, суд зазначає наступне.

Враховуючи недоведеність позивачем порушення його прав внаслідок укладання спірного договору, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності, оскільки ці, строки в силу ст. 256 ЦК України застосовується лише при наявності порушеного права.

Щодо клопотання відповідача 1 про припинення провадження по справі №25-02/1833 від 07.09.2011р., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24.05.2011р. у цивільній справі №2-101/11 задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Індустріально-інвестиційна Компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Ефективна юстиція», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», Закритого акціонерного товариства «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КИЇВЩИНА-КАПІТАЛ», визнано недійсним договір іпотеки, укладений 13.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Індустріально-інвестиційна Компанія» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ» і зареєстрованим в реєстрі за №686п (із змінами і доповненнями). Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10.06.2011р. у цивільній справі №2-101/11 доповнено рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Ефективна юстиція», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», Закритого акціонерного товариства «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КИЇВЩИНА-КАПІТАЛ» про визнання недійсним договору іпотеки та внесених до нього змін та доповнень, що оспорюваний договір іпотеки визнати недійсним в частині майнових прав на квартиру АДРЕСА_2, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.08.2011р. по справі №22ц-4697/2011 апеляційну скаргу ПАТ «АКБ «КИЇВ» на вищезазначене рішення відхилено, а рішення суду першої інстанції з урахуванням додаткового рішення Обухівського районного суду Київської області від 10.06.2011р. у цивільній справі №2-101/11 залишено без змін.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. За змістом ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява №48553/99) визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в закону силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, враховуючи загальнообовязковий статус судових актів, визначений ст.ст.124, 129 Конституції України, факт недійсності договору іпотеки в частині майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 не може бути спростований за умови чинності рішення Обухівського районного суду від 24.05.2011р. у цивільній справі №2-101/11.

Таким чином, клопотання відповідача 1 підлягає частковому задоволенню, а саме суд припиняє провадження по справі щодо позовних вимог позивача про визнання недійсним іпотечного договору б/н від 13.09.2007р. в частині майнових прав на квартиру АДРЕСА_2.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 43, 20, 22, 33, 34, 49, 69, 75, 77, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія”, м. Макіївка, до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ”, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Київщина-Капітал”, м. Київ, про визнання недійсним іпотечного договору б/н від 13.09.2007р. в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_2.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія”, м. Макіївка, до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ”, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Київщина-Капітал”, м. Київ відмовити.

У судовому засіданні 05.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 09.12.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2011р.