Рішення № 19876461, 21.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.11.11 р. Справа № 32/83пн

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Гриник М.М.

суддів: Демидової П.В., Соболєвої С.М.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного підприємства „Виробничо комерційна фірма „Паливний союз/кредит” м. Горлівка

до відповідача Горлівської міської ради м. Горлівка

про визнання права власності на обєкт нерухомого майна, який розташовано за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 9б, та складається з будинку операторної Г-І площею 69,6кв.м., навіс В,Е, споруд № І, ІІ,ІІІ, IV,V,VI,VII,VIII,IX,X,XI, огорожі № 1. власності

При участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - керівник

від відповідача

прокурор: Лисенко С.І.

Приватне підприємство „Виробничо комерційна фірма „Паливний союз/кредит” м. Горлівка звернулося із позовом до Горлівської міської ради м. Горлівка про визнання права власності на обєкт нерухомого майна, який розташовано за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 9б, та складається з будинку операторної Г-І площею 69,6кв.м., навіс В,Е, споруд № І, ІІ,ІІІ, IV,V,VI,VII,VIII,IX,X,XI, огорожі № 1.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.09.2009р. задоволено позов приватного підприємства „Виробничо комерційна фірма „Паливний союз/кредит” м. Горлівка до Горлівської міської ради м. Горлівка та визнано право власності за Приватним підприємством „Виробничо комерційна фірма „Паливний союз/кредит” (84637, Донецька область, м. Горлівка, вул. Капітана Остапенка, 46/51; ЄДРПОУ 23343398) на обєкт нерухомого майна, який розташовано за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 9б, та складається з будинку операторної Г-І площею 69,6кв.м., навіс В,Е, споруд № І, ІІ,ІІІ, IV,V,VI,VII,VIII,IX,X,XI, огорожі № 1.

В порядку ст.107 ГПК України Заступник прокуратура Донецької області подав касаційне подання до Вищого господарського суду України, згідно якого просив рішення господарського суду від 29.09.2009р. скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.10р. рішення господарського суду Донецької області від 29.09.2009р. скасоване повністю і справа направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.02.2010р. за результатами нового розгляду задоволено позов приватного підприємства „Виробничо комерційна фірма „Паливний союз/кредит” м. Горлівка до відповідача: Горлівської міської ради м. Горлівка про визнання права власності на обєкт нерухомого майна, який розташовано за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 9б, та складається з будинку операторної Г-І площею 69,6кв.м., навіс В, Е, споруд № І, ІІ,ІІІ, IV,V,VI,VII,VIII,IX,X,XI, огорожі № 1

Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Горлівської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. по справі №32/83пн та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою суду апеляційної інстанції від 28.02.2011р. апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Горлівської міської ради м.Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. у справі №32/83пн залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. у справі №32/83пн - без змін.

Заступник прокурора Донецької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, у позові відмовити.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2011р. касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2011 року у справі № 32/83пн господарського суду Донецької області та рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010 року у даній справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 25.05.2011р. господарським судом Донецької області справу прийнято до свого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22 серпня 1995р. між відповідачем та ПФ “Бланка”, правонаступником якої є позивач укладено договір тимчасового користування земельною ділянкою площею 0,2450га, розташованій по вул.. Мініна і Пожарського в місті Горлівка для розміщення 3-х блоків заправок контейнерного типу. В подальшому на підставі рішення виконкому Горлівської міської ради від 17 червня 1998р. ПФ “Бланка”було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,1260га під будівництво стаціонарної автозаправної станції. Крім цього, було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт по переобладнанню автозаправної станції та архітектурно-планувальне завдання на розробку проекту реконструкції існуючої АЗС. Під час користування землею позивачем за власні кошти, але без наявності відповідного дозволу, було здійснено будівництво спірного майна, якому було присвоєно поштову адресу: вул. Мініна і Пожарського, 9б, про що свідчить рішення Горлівської міської ради від 23.10.1998р. Листом від 04.08.2009р. позивач звернувся до відповідача з метою оформлення права власності, проте відповідачем позивачу було відмовлено, виходячи з того, що спірне нерухоме майно має ознаки самочинного будівництва.

Під час нового розгляду у відзиві на позов проти вимог позивача заперечень не надав.

Відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням позивача розгляд справи продовжено на 15 днів.

Розпорядженням голови суду від 08.08.2011р. призначено колегіальний розгляд справи у складі: головуючий суддя Гриник М.М., судді Мальцев М.Ю., Демидова П.В.

Розпорядженням голови суду від 24.10.2011р. змінено склад судової колегії, а саме: замінено суддю Мальцева М.Ю. на суддю Соболєву С.М. та призначено колегію у складі; головуючий суддя Гриник М.М., судді Демидова П.В., Соболєва С.М.

11.11.2011р. позивач надав до суду заяву про відвід судді Гриник М.М. Заяву судом розглянуто та відхилено за необґрунтованістю.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 21.11.2011 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, присутніх у судових засіданнях, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно долучених до матеріалів справи документів, 22 серпня 1995р. між Горлівською міською радою та Приватною фірмою “Бланка” на підставі рішення №319/3 від 16.08.1995р. укладено договір тимчасового користування земельною ділянкою відповідно до умов якого Горлівська міська рада надала, а приватна фірма “Бланка” прийняла в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,2450га, за умовами якого земельна ділянка надається на умовах короткострокового користування землею строком на 3 роки для розміщення 3х блок-заправок контейнерного типу (п.1.2 договору)

Рішенням виконавчого комітету Горлівської міської ради від 17 червня 1998р. №302/1 приватній фірмі “Бланка”надано у постійне користування для будівництва стаціонарної автозаправної станції земельну ділянку площею по вул. Мініна і Пожарського у Центрально-Міському районі.

На виконання вказаного рішення Приватній фірмі “Бланка” видано Державний акт на право постійного користування землею з метою будівництва стаціонарної автозаправної станції площею 0,1260га, яка (площа) в подальшому була зменшена у звязку з відмовою землекористувача від частини земельної ділянки.

26 червня 1998р. Управлінням архітектури та містобудування Приватній фірмі „Бланка” надано дозвіл на переобладнання АЗС по вул. Мініна і Пожарського Ц-Міського району м. Горлівки з терміном дії до 31 грудня 1998р. та затверджено архітектурно-планувальне завдання на розробку проекту реконструкції.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи Статуту, приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма “Паливний союз/кредит” (позивач по справі) створено за рішенням засновника від 28.09.2002р. шляхом перетворення приватної фірми “Бланка”, яке зареєстровано виконкомом Горлівської міської ради від 20.04.1995р. та є його правонаступником. Державна реєстрація змін відбулась 03.10.2002р.

В подальшому позивач листом від 13.04.05р. звернувся до відповідача про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування автозаправної станції з автомийкою, за адресою: вул. Мініна і Пожасрького, 9б, Центрально-Міського району м. Горлівки за рахунок земель, які знаходились у постійному користуванні ПФ “Бланка” та земель запасу.

21.04.2005р. відповідачем надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування автозаправної станції з авто мийкою (для автотехобслуговування, 1.11.1), що розташована за адресою: вул. Мініна і Пожасрького, 9б, Центрально-Міського району м. Горлівки за рахунок земель ПФ “Бланка”та земель запасу.

Під час користування землею позивачем за власні кошти, але без наявності відповідного дозволу органу архітектурно-будівельного контролю було здійснено будівництво (реконструкція) спірного майна, якому було присвоєно поштову адресу: вул. Мініна і Пожарського, 9б, про що свідчить рішення Горлівської міської ради від 23.10.1998р.

Листом від 11 червня 2006р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на звернення позивача №20 від 18.05.2009р. було відмовлено в введенні в експлуатацію обєкту авто мийки та АЗС за адресою: 84600, м. Горлівка, Центрально-Міський район, вул. Мініна і Пожарського, 9б. з посиланням на те, що інспекцією не видавався дозвіл на виконання будівельних робіт.

Листом від 11 серпня 2009р. КП “Горлівське міське бюро технічної інвентаризації”було відмовлено в оформленні права власності на зазначені обєкти та рекомендовано згідно ст. 376, 392 Цивільного кодексу України звернутися до суду для вирішення зазначеного питання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Правовідносини, повязані з самочинним будівництвом обєктів нерухомого майна регулюються, зокрема, статтею 376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

Згідно ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України сам по собі факт здійснення особою самочинного будівництва нерухомого майна не призводить до виникнення у такої особи права власності на це майно, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 5 цієї статті, але виключно за рішенням суду, набуття чинності яким і призводить до виникнення права власності.

Згідно ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

За приписами частини 5 вказаної статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Тобто, законодавчо передбачена можливість легалізації самочинно збудованого нерухомого майна шляхом визнання права власності на нього в судовому порядку.

При цьому, для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно зясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих обєктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання, наявність наданої у передбаченому законом порядку у користування земельної ділянки.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

До матеріалів справи долучено копію договору оренди землі від 12.07.2010р., укладено між Горлівською міською радою (далі орендодавець) та приватним підприємством “Виробничо-комерційна фірма “Паливний союз/кредит”(далі орендар) на підставі рішення Горлівської міської ради №V/67-26 від 24.06.2010р.

За умовами п.1, 2 договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,2944га, яка знаходиться за адресою: вул.Мініна і Пожарського, 9б, Центрально-Міський район, м.Горлівка.

Відповідно до п.3 вищеозначеного договору на земельній ділянці розміщені обєкти нерухомого майна: капітальні забудови (будівлі Г-І, Д-І), споруди (навіс В, ємкості), які належать ПП ВКФ “Паливний союз/кредит”.

Пунктом 8 даного договору встановлений строк цього договору, який складає пять років , тобто до 12.07.2015р.

Згідно п.15 договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування автозаправної станції з автомийкою.

У п.16 договору встановлено цільове призначення земельної ділянки, яким є землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельна ділянка передана у користування орендарю за актом приймання-передачі, підписаним уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні обєкти нерухомості знаходяться в межах земельної ділянки, яка надана позивачу у користування на умовах оренди для обслуговування автозаправної станції з автомийкою відповідно до договору оренди від 12.07.2010р.

До матеріалів справи долучено технічний висновок, виготовлений приватним підприємством „КАНОН”, за змістом якого технічний стан обєкту слід визнати, як придатний до подальшої експлуатації на підставі аналізу стану обєкту та дотримання „Нормативних документів з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації” і відповідає будівельним нормам та правилам.

Одночасно суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що право власності на спірний обєкт не оспорюється третіми особами, відповідач позов визнав і не заперечує проти визнання права власності на спірні обєкти за позивачем.

Відповідно до 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно долучених до матеріалів справи документів, приватній фірмі “Бланка”26.06.1998р., правонаступником якої є позивач, Управлінням архітектури та містобудування було видано дозвіл на переобладнання АЗС по вул. Мініна і Пожарського Ц-Міського району м. Горлівки терміном дії до 31 грудня 1998р. та затверджено архітектурно-планувальне завдання на розробку проекту реконструкції. Проте, в подальшому термін дії дозволу не продовжувався.

Згідно технічного висновку, виготовленого приватним підприємством “КАНОН”(ліцензія серія АВ №360674) в 2008р, технічний стан спірного обєкту нерухомості визнається як придатний до подальшої експлуатації на підставі аналізу стану обєкту та дотримання “Нормативних документів з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації” і відповідає будівельним нормам та правилам.

Позивач звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області для вирішення питання щодо введення в експлуатацію обєкту нерухомого майна авто мийки та АЗС за адресою: 84600, м.Горлівка, Центрально-Міський район, вул. Мініна і Пожарського, 9б. Разом з тим, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на звернення позивача листом від 11.06.2009р. відмовила з тих підстав, що інспекцією не видавався дозвіл на виконання будівельних робіт.

На виконання вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 11.05.2011р., господарський суд при новому розгляді зобовязував позивача звернутися до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі Інспекція) для вирішення питання щодо введення в експлуатацію спірного обєкту. На вимогу позивача Інспекція надіслала останньому повідомлення з посиланням на Закон України „Про планування і забудову територій” та Постанову Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року (копія долучена до матеріалів справи).

Згідно із п.10 Постанови № 461 від 13.04.2011 року, якою затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно із порядком передбаченим цією постановою.

Отже, чинним законодавством передбачена можливість в подальшому прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку спірних обєктів та подальша їх експлуатація, право власності на які було визнано у судовому порядку.

Зважаючи на те, що

-право власності на спірний обєкт не оспорюється третіми особами;

- відповідач позов визнав і не заперечує проти визнання права власності на спірні обєкти за позивачем;

-підтверджено додержання позивачем цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки;

-встановлена відповідність спірних самочинно збудованих обєктів приписам основних державних будівельних норм та можливість їх подальшого безпечного використання;

-діючим законодавством передбачена можливість в подальшому прийняття обєктів в експлуатацію у встановленому законом порядку, -

суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання права власності обєкт нерухомого майна, який розташовано за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 9б, та складається з будинку операторної Г-І площею 69,6кв.м., навіс В, Е, споруд № І, ІІ,ІІІ, IV,V,VI,VII,VIII,IX,X,XI, огорожі № 1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна.

Згідно зі ст.321, ст.328 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з того, що з боку відповідача не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись ст. 328, 376 Цивільного кодексу України, ст. 33, 43, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд:

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „Виробничо комерційна фірма „Паливний союз/кредит” м. Горлівка до відповідача: Горлівської міської ради м. Горлівка про визнання права власності на обєкт нерухомого майна, який розташовано за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 9б, та складається з будинку операторної Г-І площею 69,6кв.м., навіс В, Е, споруд № І, ІІ,ІІІ, IV,V,VI,VII,VIII,IX,X,XI, огорожі № 1 задовольнити.

Визнати за Приватним підприємством „Виробничо комерційна фірма „Паливний союз/кредит” (84637, Донецька область, м. Горлівка, вул. Капітана Остапенка, 46/51; ЄДРПОУ 23343398) право власності на обєкт нерухомого майна, який розташовано за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 9б, та складається з будинку операторної Г-І площею 69,6кв.м., навіс В,Е, споруд № І, ІІ,ІІІ, IV,V,VI,VII,VIII,IX,X,XI, огорожі № 1.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Гриник М.М.

Суддя Демідова П.В.

Суддя Соболєва С.М.

< Текст >