Рішення № 19876382, 15.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.11.11 р. Справа № 6/270

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донелектро” м.Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м.Краматорськ, Донецької області

про стягнення 332 942грн. 39коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. - представник по довіреності вих.№28 від 31.10.2011р.;

Колесніков О.В. директор згідно наказу №2 від 07.11.2002р.

від відповідача ОСОБА_2 - представник по довіреності №26/24-10 від 16.05.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донелектро” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м.Краматорськ, Донецької області заборгованості у розмірі 236193грн. 72коп., інфляційних у розмірі 64112грн. 70коп., пені у розмірі 18054грн. 19коп. та 3% річних у розмірі 19769грн. 02коп. ( Усього 338129грн. 63коп.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №2883 від 15.06.2006р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворився борг.

У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою вих.№25 від 21.10.2011р. на підставі ст.22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м.Краматорськ, Донецької області заборгованість у розмірі 236193грн. 72коп., інфляційні у розмірі 59 161грн. 15коп., пеню у розмірі 18054грн. 19коп., 3% річних у розмірі 19533грн. 33коп. (Усього 332 942грн. 39коп.)

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№26/07-210 від 01.11.2011р. заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що при розрахунку суми боргу позивач врахував не всі суми, які були сплачені відповідачем, а саме 1866грн. 24коп. та 30 000грн. Таким чином, вважає, що загальна сума боргу повинна бути зменшена до 31866грн. 24коп. Також зауважив, що при розрахунку інфляційних позивачем невірно визначено період нарахування інфляційних за заборгованість в листопаді 2008р. в розмірі 14108грн. 22коп. та в лютому 2009р. в розмірі 22486грн. 68коп. У зв'язку із зменшенням суми основного боргу зменшилась і сума 3% річних, яка склала 16722грн. 98коп., а не 19533грн. 33коп.

Відповідач зазначив, що позивачем невірно визначено термін нарахування пені, останній термін виконання відповідно до договору №2883 від 15.06.2006р. та специфікації №27 до нього настав 29.04.2009р. Отже, термін позовної давності відносно пені сплинув 01.05.2010р.

Слухання справи відкладалось, для представлення сторонами витребуваних та додаткових документів по справі.

Через канцелярію суду у матеріали справи від позивача надійшли заперечення до відзиву на позовну заяву, в яких останній наполягає на тому, що сума у розмірі 1866грн. 24коп. не є предметом даного розгляду, а 3000грн. фактично нашому підприємству перераховані не були, отже ствердження відповідача про те, що сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції складає 256125грн. 42коп., а не 295354грн. 87коп. є необґрунтованим. У зв”язку з чим вважає ствердження щодо зменшення розміру 3% річних та інфляційних з вищевикладених підстав не обґрунтованим та безпідставним.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

15 червня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донелектро” м.Донецьк та Відкритим акціонерним товариством „Краматорський завод важкого верстатобудування” м.Краматорськ, Донецької області був укладений договір №2883, згідно умов якого позивач (далі по тексту-Постачальник) взяв на себе зобов”язання надати, а відповідач (далі по тексту-Одержувач) зобовязався оплатити та прийняти на умовах EXW склад постачальника м.Донецьк (в редакції „Інкотермс-2000”) продукцію в номенклатурі, кількості, по цінам та в строки згідно специфікаціям, які є невідємною частиною договору.

Між сторонами були укладені додаткові угоди №1 від 27.12.206р., №2 від 19.12.2007р., №3 від 23.12.2008р.

До вказаного договору сторонами підписані специфікації №1 від 15.06.2006р., №14 від 20.06.2008р., №15 від 24.06.2008р., №16 від 24.06.2008р., №19-№21 від 09.12.2008р., №25 від 14.01.2009р., №26 від 02.02.2009р., №27 від 02.02.2009р., в яких визначено найменування, кількість, ціна та загальна сума.

Відповідно до вимог та положень Закону України “Про акціонерні товариства“ №514-VI від 17.09.2008р., Відкрите акціонерне товариство „Краматорський завод важкого верстатобудування” перейменоване у Публічне акціонерне товариство „Краматорський завод важкого верстатобудування”.

У звязку з цим, Публічним акціонерним товариством „Краматорський завод важкого верстатобудування” до правоустановчих документів були внесені відповідні зміни.

Так, відповідно до нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, приведеного у відповідність з нормами Закону України “Про акціонерні товариства “ №514-VI від 17.09.2008р., Відкрите акціонерне товариство „Краматорський завод важкого верстатобудування” перейменоване у Публічне акціонерне товариство „Краматорський завод важкого верстатобудування”.

До відзиву на позовну заяву відповідач додав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку з ЄДРПОУ, з яких вбачається, що організаційно-правова форма позивача ПАТ.

Таким чином, відповідач по справі є правонаступником одержувача за договором.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 10.09.2008р.-17.03.2009р. по видатковим накладним №356 від 10.09.2008р., №362 від 10.09.2008р., №449 від 10.09.2008р., №356/1 від 15.10.2008р., №639 від 25.12.2008р., №640 від 25.12.2008р., №641 від 25.12.2008р., №25 від 04.02.2009р., №669 від 17.03.2009р., №20 від 17.03.2009р., №21 від 17.03.2009р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 281 226грн. 15коп., який згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей прийнято уповноваженими особами відповідача. Частково товар був сплачений відповідачем на суму 45032 грн. 43коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткові накладні, довіреності до них і переконав суд у факті поставки товару у адресу Публічного акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”.

У відповідності з п.п.7.2.3 п 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов”язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні, що складені позивачем на виконання вимог зазначеного нормативного акту.

Як вбачається з банківських виписок відповідач здійснював часткову оплату боргу за поставлену продукцію на підставі укладеного договору.

Враховуючи вищевикладеного суд доходить висновку, що поставка товару згідно представлених позивачем видаткових накладних відбулася в межах договору №2883 від 15.06.2006р.

Пунктом 5.1 укладеного договору сторони встановили, що одержувач зобов”язаний оплатити надану продукцію по кожній специфікації (додатки №1, №2...) шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, згідно виставленим рахункам на протязі 30 банківських днів після надання продукції одержувачу.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідносини у господарській сфері.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 174 ГК України.

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Суд відхиляє ствердження відповідача про те, що позивачем не були враховані грошові кошти у сумі 31866грн. 24коп. згідно платіжних доручень №6655 від 20.08.2008р. та №7958 від 03.10.2008р. з огляду на наступне.

Розглянувши реєстр оплачених документів списання ПАТ „Промінвестбанк” Краматорське БВ Філії „Центрально-міське відділення ПАТ „Промінвестбанк” м.Горлівка, Донецької області на суму 1866грн. 24коп. судом встановлено, що відповідач здійснив вказаний платіж з посиланням на рахунок-фактури №СФ-0000445 від 05.08.2008р. Проте, вказаний рахунок не є предметом спору по даній справі.

Що ж стосується посилання на сплату відповідачем грошових коштів у сумі 30000грн., то такий платіж фактично не був здійснений останнім, що підтверджується довідкою ПАТ „УКРСОЦБАНК”, згідно якої по поточному рахунку №26008165169980 в гривні (з 23.05.2011р. новий поточний рахунок №26002000098028) ТОВ „Донелектро”, надходження на суму 30 000грн. від ВАТ „КЗВВ” за період з 03.10.2008р. по теперішній час не відбувалось.

Станом на 01.11.2011р. відповідач підтвердив наявність вказаного боргу перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 236193грн. 72коп., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних у розмірі 59 161грн. 15коп. та 3% річних у розмірі 19533грн. 33коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Пунктом 8.3 укладеного договору сторони передбачили, що за прострочення оплати продукції одержувач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми недопоставленої продукції за кожен день прострочення поставки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення оплати.

Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення пені встановлено скорочену позовну давність - один рік.

Враховуючи, що нарахування пені почалось 29.11.2008р., а позивач звернувся з позовом до суду лише у жовтні 2011р., встановлений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України річний строк давності для стягнення пені сплив, що відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові в цій частині, оскільки відповідач заявив про застосування позовної давності у відзиві на позовну заяву від 01.11.2011р.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог на відповідача, в частині відмовина позивача.

При поданні позову до суду позивачем сплачено державне мито у розмірі 3 406грн., що суперечило вимогам пункту А частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” (на момент звернення до суду), згідно якого з позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, справляється державне мито у розмірі 1% від ціни позову, а з вимог немайнового характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто позивачем внесено державного мита на 24грн. 70коп. більше, ніж передбачено законодавством, що тягне за собою часткове повернення сплаченої суми.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1 ч.2 ст.258, ч. 4 ст. 267, ст.ст. 525, 526, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донелектро” м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м.Краматорськ, Донецької області про стягнення 332 942грн. 39коп. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” (84306 м.Краматорськ, Донецької області, вул.Орджонікідзе,6, ЄДРПОУ 00222999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донелектро” (83037 м.Донецьк, вул.Кірова,95, ЄДРПОУ 32233601) заборгованість у розмірі 236193грн. 72коп., інфляційні у розмірі 59 161грн. 15коп., 3% річних у розмірі 19533грн. 33коп., витрати по сплаті держмита у сумі 3 148грн. 88коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 219грн. 78коп.

Товариству з обмеженою відповідальністю „Донелектро” м.Донецьк видати довідку про повернення зайво сплаченого держмита у сумі 24грн. 70коп.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.11.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.11.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >