Рішення № 19876311, 29.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.11.11 р. Справа № 19/114

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В., При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий колодязь”, м.Білозерське Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”

про стягнення заборгованості в сумі 36256 568,90 грн., а саме: 31386168,00грн. за кредитом, 4870400,90грн. за відсотками за користування кредитом.

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: ОСОБА_1. за довіреністю.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

29.11.2011р. з 10.40 год. по 10.50 год.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий колодязь”, м.Білозерське Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 36256 568,90 грн., а саме 31386168,00 грн. за кредитом, 4870400,90грн. за відсотками за користування кредитом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-40477/06 від 21.12.2006р., право вимоги за яким позивачу відступлено відповідно до договору №39/1 від 26.04.2010р.

Ухвалою суду від 27.10.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/114 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”.

Разом з позовом 26.10.2011р. позивачем було надано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на усі грошові кошти, що містяться на всіх відкритих відповідачем банківських рахунках в усіх банківських установах, та на все рухоме та нерухоме майно відповідача в межах 36256568,90 грн.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Крім того, позивачем не визначено, на які саме банківські рахунки та майно відповідача має накладатись арешт, що унеможливлює вжиття таких заходів.

Відтак, заява щодо забезпечення позову у справі №19/114 шляхом накладання арешту на усі грошові кошти і рухоме та нерухоме майно відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.

В судовому засіданні 29.11.2011р. представник позивача та третьої особи наполягав на задоволенні позовних вимог. Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відбитком штемпелю канцелярії на ухвалах суду від 27.10.2011р., 14.11.2011р., про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалу суду від 27.10.2011р. отримано представником відповідача 01.11.2011р., про що зазначено в повідомленні про вручення поштового відправлення №00066192, наявне в матеріалах справи.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 02.11.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Золотий колодязь” зареєстровано за адресою: 85013, Донецька область, м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Пушкіна, 8А.

На адресу суду повернуто поштове відправлення №15980249, надіслане відповідачу за вказаною адресою, з відміткою органу поштового звязку „данная организация ликвидирована”.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідно до розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд -

Встановив:

21 грудня 2006р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі банк, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Золотий колодязь” (далі позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-10477/06 (далі кредитний договір).

Відповідно до п.1.1, банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, з можливістю кредитування в гривні та доларах США, яка у всіх видах валют не може перевищувати згідно з умовами цього договору 20000000,00 грн. на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.1.2, кредитного договору, датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 20.12.2008р. або не пізніше 10 календарних днів з моменту настання випадків, вказаних в п.3.3.4 цього договору.

Згідно з п.2.1, кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених в п.п.1.1, 1.2 цього договору, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкових рахунків на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту або безпосередньо з позичкових рахунків на поточний рахунок позичальника №26003301768199 з наступним перерахуванням на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту, або на рахунок №290009011 для наступного продажу на біржі для послідуючого зарахування на поточний рахунок №26003301768199/980 для використання у відповідності до цільового призначення кредиту.

За умовами п.2.2, відсотки за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником, виходячи зі встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 12% річних за кредитом, наданим в доларах США; 17% річних за кредитом, наданим в гривні. Відсотки нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій надано кредит. Порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами та їх сплати узгоджений сторонами в п.2.2 договору.

За умовами п.2.4, у випадку порушення позичальником встановленого п.1.2 цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки у розмірі 17% річних за кредитом, наданим в доларах США; 20% річних за кредитом, наданим в гривні, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п.2.2 кредитного договору.

Відповідно до п.3.2.2, позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит та відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Згідно з п.п.5.1, 5.4, кредитний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.

За умовами п.5.5, всі зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі та є невідємними частинами цього договору.

З урахуванням викладеного, 19.03.2007р. сторонами укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору, згідно з яким викладено в новій редакції п.2.2 кредитного договору, а саме: зменшено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами, наданими в доларах США та встановлено її на рівні 11% річних. Договором про внесення змін №2 від 19.03.2008р. виклали в новій редакції окремі пункти договору, в тому числі зменшили розмір відсоткової ставки за неправомірне користування наданим в доларах США кредитом до 11% річних.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-10477/06 від 21.12.2006р., відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсними. З наведеного суд робить висновок, що зазначений правочин наразі є дійсним та обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1 ст.1 Статуту ПАТ Промінвестбанк, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ Промінвестбанк 23.04.2010р., протокол №28, (дата реєстрації 08.06.2010р.), Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” є правонаступником прав та зобовязань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), створеного рішенням установчих зборів засновників від 28.04.1992р. та зареєстрованого Національним Банком України 26.08.1992р. за реєстраційним №125.

З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-10477/06 від 21.12.2006р. виступає Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”.

26 квітня 2010р. між Публічним акціонерним банком „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (далі первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф” (далі новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги №39/1.

Відповідно до п.1.1, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає (продає) новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за наступним договором, укладеним між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю „Золотий колодязь” кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-10477/06 від 21.12.2006р. разом з договорами про внесення змін №1 від 19.03.2007р., №2 від 19.03.2008р.

За цим договором (п.1.3) до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обовязків: повернення грошових коштів в розмірі 31386168,00 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 3960000,00 дол.США, повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору процентів за користування кредитом в сумі 4870400,90 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 614499,60дол.США, сплати неустойки в формі та розмірах, визначених кредитним договором, інших обовязків, встановлених кредитним договором.

Згідно з п.1.4 договору відступлення права вимоги, до нового кредитору переходять всі без винятку права та обовязки первісного кредитора за кредитним договором.

Відповідно до п.1.7, з моменту зарахування у повному обсязі відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором на рахунок первісного кредитора, зазначений в п.2.1.1 цього договору, до нового кредитора переходять всі права кредитора у відношенні до боржника, що належали до цього первісному кредитору за кредитним договором.

Договір відступлення права вимоги №39/1 від 26.04.2010р. набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обовязків.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.2.1 кредитного договору банком надано відповідачу грошові кошти загальною сумою 3960000 дол.США. Водночас, в порядку та на умовах п.2.2 кредитного договору, банком нараховувались відсотки за користування кредитом, наданим в доларах США, які залишились не сплаченими позичальником в розмірі 614499,60 дол. США.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи надано документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-10477/06 від 21.12.2006р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 3960000,00 дол. США та заборгованості за відсотками в сумі 614499,60 дол.США.

26 квітня 2010р. платіжним дорученням №329 вищевказана заборгованість була погашена позивачем, у звязку з чим на підставі п.1.7 договору відступлення права вимоги до нього перейшли всі права банку щодо ТОВ „Золотий колодязь”, які випливають з кредитного договору.

Під час судового розгляду справи №19/70 відповідачем-1 не надано доказів повернення в повному обсязі кредитних коштів в сумі 3960000 дол.США, як не надано доказів повної та своєчасної сплати відсотків за користування ними в сумі 614499,60 дол.США або їх гривневого еквіваленту ані первісному кредитору банку, ані новому кредитору - позивачу.

За змістом п.1.3 договору відступлення права вимоги №39/1 від 26.04.2010р., до позивача від банку перейшло право вимагати від позичальника сплати гривневого еквіваленту заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-10477/06 від 21.12.2006р., який визначений за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання договору відступлення. Водночас, вищевказане положення договору не обмежує право нового кредитора вимагати сплати валютної заборгованості саме його гривневим еквівалентом, оскільки до нового кредитора переходять всі без винятку права та обовязки первісного кредитора за кредитним договором.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, валюта України (гривня) є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України, що цілком кореспондується з приписами ст.99 Конституції України, п.3.3 ст.3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Встановлений законодавцем обовязок приймати на території України виконання будь-яких зобовязань в національній валюті, на погляд суду, дає право кредитору заявляти вимоги в валюті України за зобовязаннями, вираженими в іноземній валюті. Аналогічна позиція висловлена Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-08/369 від 29.06.2010р. „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” (п.19). Оскільки у суду відсутні заперечення з цього приводу з боку відповідача, суд вважає можливим та законним задоволення вимог позивача в цій частині.

При визначенні гривневого еквіваленту стягуваної заборгованості за кредитним договором позивачем застосовано офіційний курс НБУ станом на дату укладання договору відступлення права вимоги №39/1 від 26.04.2010р., який склав 792,58 грн. за 100 дол.США, в той час, як на дату звернення до господарського суду з позовом по справі №19/114 курс долару США до гривні становив 797,62 грн. за 100 дол.США.

З огляду на відсутність у суду повноважень виходити за межі заявлених вимог, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення гривневого еквіваленту заборгованості за кредитним договором №15-93/17-10477/06 від 21.12.2006р. (зі змінами), із застосуванням курсу валют, визначеного позивачем.

Беручи до уваги вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 31386168,00грн. заборгованості за кредитом, 4870400,90грн. заборгованості за відсотками ґрунтуються на приписах законодавства, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, отже є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 512, 517, 525, 526, §2 Глави71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 345-346 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 27, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий колодязь” м.Білозерське Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 36256 568,90 грн., а саме: 31386168,00грн. за кредитом, 4870400,90грн. за відсотками за користування кредитом. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий колодязь” (85013, Донецька область, м. Добропілля, м.Білозерське, вул. Пушкіна, 8А, ЄДРПОУ 31018510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф” (03040, м.Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 92/1, ЄДРПОУ 35379813) заборгованість кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-10477/06 від 21.12.2006р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 31386168,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 4870400,90 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 29.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 05.12.2011р.

<Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >