Рішення № 19876054, 29.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.11.11 р. Справа № 23/140

Позивач: Колективне підприємство “Фірма “Азовбудматеріали”, м. Маріуполь

до відповідача 1: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Алтис АМД”, м. Алчевськ

про стягнення 2 300,00грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: ОСОБА_1 за дов.

відповідача 1: ОСОБА_2 пров. юр.

відповідача 2: ОСОБА_3 за дов.

Колективним підприємством „Фірма „Азовбудматеріали” до Державного підприємства “Донецька залізниця” предявлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого позивачу 17.08.11р. (вантажовідправник - ТОВ „Алтис АМД”) за залізничною накладною №48398507 у напіввагоні №65489114, у загальній сумі 2 300,00грн.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 12.10.2011р. суд з власної ініціативи залучив до участі у справі у якості другого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Алтис АМД”.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагону на станцію Волноваха (побіжна станція) перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом від 22.08.11р. AQ 654268/6. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені фірмою збитки має нести перевізник.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на відсутність вини перевізника у нестачі (під час перевезення була виявлена дірка у вагоні), а також на те, що позивачем:

-невірно зазначена норма недостачі для вантажів, зданих до перевезення у вологому стані;

-позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась (ст.115 Статуту залізниць України).

Вантажовідправник Товариство з обмеженою відповідальністю „Алтис АМД” листом від 21.10.11р. № 78-пр пояснило, що:

- товариство не було ні виробником, ні власником вантажу за спірною відправкою, не купувало його і не продавало;

- товариство виступило вантажовідправником в порядку надання транспортно-експедиторських послуг Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія Квік Дан”;

- на прохання товариства „Компанія Квік Дан” надала копії рахунку-фактури, акту приймання-передачі продукції, специфікації, згідно яких ціна відвантаженої продукції 1100,00грн. (з ПДВ).

01.11.11р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Алтис АМД” надіслало відзив на позовну заяву, підтверджений представником у засіданні, в якому зазначило, що:

- ціна позову визначена позивачем в порушення положень статей 114 та 115 Статуту залізниць України, і як наслідок, вартість нестачі становить 682,00грн.;

- залізниця прийняла вантаж до перевезення без заперечень та без зауважень;

- зникнення маркування та виникнення заглиблення свідчать про доступ сторонніх осіб до вантажу зверху вагону в процесі перевезення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

17.08.11р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Алтис АМД” (вантажовідправник) на адресу Колективного підприємства “Фірма” “Азовбудматеріали” (вантажоодержувач) у напіввагоні №65489114 за залізничною накладною №48398507 зі станції Ізотове Донецької залізниці на станцію Велико-Анадоль Донецької залізниці відвантажило вугілля (антрацит у вологому стані). За накладною вага нетто у вагоні 69 000 кг (брутто не зазначено, тара 22 250кг).

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором № 0507, укладеним 05.07.11р. з Товариством з обмеженою відповідальністю “Трастбонд”. Згідно специфікації № 2 від 05.07.2011р. та згідно рахунку № 340 від 17.08.2011р. ціна 1т антрациту 958,33грн. без ПДВ.

На станцію Волноваха (побіжна станція) вагон прибув 20.08.2011р., де були складені акт загальної форми № 4930 від 20.08.2011р. та акт про технічний стан вагону № 1 від 20.08.2011р. Підстава складання акту загальної форми під час огляду були виявлені воронкоподібні заглиблення. На цій же станції було здійснене переважування вагону, за результатами якого був складений комерційний акт AQ 654268/6 від 22.08.11р., згідно з яким:

·вагон в технічному відношенні не справний;

·при виконанні маневрових робіт в панелі козова утворилась дірка 400мм в довжину і 300мм у висоту, частина дірки закладена будівельною піною;

·навантаження нижче бортів 50-60см, вантаж не маркований;

·з півночі з правої сторони над першим і другим люками заглиблення розміром довжиною 2,5 м, шириною 1 м в глибину до підлоги;

·з півдня над 1м люком заглиблення 1м х 1м х 50см;

·вагон бездверний, развантажувальні люки зачинені, витікання вантажу немає;

·зважування вагону проводилося на справних 150 тонних вагонних терезах ст. Волноваха;

·вага нетто зважування вантажу 67 000 кг (брутто 89 250кг, тари з документу 22 250кг), нестача вантажу складає 2 000кг проти даних залізничної накладної.

Також, в комерційному акті зазначено, що на вагоні вага тари зазначена 22 600кг, про що був складений акт ГУ-23 №330.

Комерційний акт підписано: заступником начальника станції, старшим прийомоздавальником, працівником станції.

На станції призначення вантаж був виданий згідно комерційного акту AQ 654268/6/10 .

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобовязаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 682,00 грн. із розрахунку: 620 кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 1 100,00 грн. (вартість 1т антрациту, зданого до перевезення + ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню за рахунок перевізника частково у сумі 682,00 грн. В іншій частині позов задоволенню не підлягає, так як позивач допустився помилки під час розрахунку суми нестачі.

Позов до вантажовідправника заявлений без достатніх на те підстав і задоволенню не підлягає.

Твердження залізниці про те, що під час перевезення була виявлена дірка у вагоні, судом до уваги не прийняте, оскільки згідно комерційного акту дірка в панелі козова утворилась при виконанні маневрових робіт, тобто вона утворилась на станції Волноваха.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст. 114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково за рахунок ДП “Донецька залізниця”.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Колективного підприємства “Фірма “Азовбудматеріали” (87538, м. Маріуполь, Мартенівський масив, 135, п/р 26009011365400 в АКІБ “УкрСіббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00290541) 682,00грн. основного боргу (вартість нестачі), 30,25грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 69,98 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю “Алтис АМД” відмовити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено 29.11.2011р.

Надруковано примірників:

1 до справи;

1 позивачу;

1 відповідачу.

1- 3-й особі

Вик

Тел.381-91-18