Рішення № 19875949, 01.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.11 р. Справа № 4/519

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. довіреність від 03.11.2011р.,

від відповідача ОСОБА_2. довіреність від 26.04.2011р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Доноблкожторг „ЛТД” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”

м. Донецьк

про стягнення 16340,13грн. заборгованості, 3%річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 16340,13грн., з яких: 15196,07грн. заборгованість, 551,88грн. 3%річних, які нараховані за період з 22.08.2010р. по 07.11.2011р., 593,25грн. пеня, яка нарахована за період з 21.08.2010р. по 20.02.2011р. відповідно до ст.231 ГК України,

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір постачання №10352 від 21.10.2009р. з протоколом розбіжностей, специфікаціями від 21.10.2009р., від 16.11.2009р., накладні №399 від 11.08.2010р. на суму 7471,50грн., №398 від 11.08.2010р. на суму 7165,50грн., №421 від 10.09.2010р. на суму 558,00грн., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1138 від 18.02.2010р., акт звірки взаємних розрахунків, підписаний сторонами без зауважень та заперечень, претензія №16/09 від 16.09.2011р., яка отримана відповідачем, претензія №05/10 від 05.10.2011р., яка направлена відповідачу 06.10.20011р.

Відповідач погоджується з вимогами позову в частині стягнення боргу та нарахованої суми річних за прострочку виконання грошових зобовязань. Що стосується вимог позивача про стягнення пені, вважає ці вимоги не законні, так як сторонами договором не передбачений такий вид відповідальності.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору №10352 від 21.10.2009р. товар, а також 3%річних та пені, які нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №10352 від 21.10.2009р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

2

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за цим договором постачальник (позивач) поставляє товар, а покупець (відповідач) приймає товар та своєчасно сплачує його вартість відповідно до умов договору.

Відповідно до п.2.1 договору постачальник приймає від покупця замовлення на постачання товару та здійснює постачання товару за адресою, вказаною в замовленні, своїми транспортними засобами та за свій рахунок. Ціна товару встановлюється виключно на підставі погодженої сторонами специфікації (п.2.4 договору). Специфікаціями до договору сторони погодили найменування товару, що поставляється, його код, спеціальну ціну з урахуванням знижки з ПДВ. Згідно п.5.1 договору загальну суму договору складає сума договору, отриманого по всім товарним накладним. Пунктом 5.5 договору (в редакції протоколу розбіжностей) встановлено, що покупець перераховує кожні 10 календарних днів на рахунок постачальника грошові кошти за поставлений товар. Пунктом 7.1 договору встановлений термін його дії з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. Дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору на протязі одного місяця до закінчення терміну дії договору вказаного в п.7.1 договору (п.7.3 договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по накладним №399 від 11.08.2010р. на суму 7471,50грн., №398 від 11.08.2010р. на суму 7165,50грн., №421 від 10.09.2010р. на суму 558,00грн. позивач передав, а представники відповідача на підставі довіреності №1138 від 18.02.2010р. отримали обумовлений в договорі товар на загальну суму 15195,00грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно п.5.5 договору покупець перераховує кожні 10 календарних днів на рахунок постачальника грошові кошти за поставлений товар.

Таким чином, по накладним №398 від 11.08.2010р., №399 від 11.08.2011р. строк оплати до 21.08.2010р. включно, по накладній №421 від 10.09.2010р. до 20.09.2010р. включно.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов договору, отриманий товар не сплачений, таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 15195,00грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його не сплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 15195,00грн.

Враховуючи не сплату відповідачем товару, позивач просить стягнути з нього 551,88грн. 3%річних, які нараховані за період з 22.08.2010р. по 07.11.2011р.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням

2

встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар не сплачений, тому позивачем нарахована сума річних відсотків.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з урахуванням строків оплати та надано арифметично обґрунтований розрахунок, господарський суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 551,88грн. 3%річних за період з 22.08.2010р. по 07.11.2011р. в повному обсязі.

Враховуючи не оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути 593,25грн. пені, яка нарахована за період з 21.08.2010р. по 20.02.2011р. відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що позивачем не надано доказів, що позивач або відповідач по справі є суб'єктом господарювання, які належать до державного сектора економіки, не доведено, що виконання зобов'язання фінансується за рахунок державного кредиту, а також, враховуючи той факт, що сторони не погодили в договорі вид відповідальності і його розмір, господарський суд відмовляє в повному обсязі у стягненні пені.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1423,86грн., оскільки позовні вимоги задоволені частково.

На підставі ст.ст.526,530,546,549-551,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Доноблкожторг „ЛТД” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор” м. Донецьк про стягнення 16340,13грн., з яких: 15196,07грн. заборгованість, 551,88грн. 3%річних, 593,25грн. пеня частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор” м. Донецьк-83012, вул. Соколина, буд. 38, ЄДРПОУ 32516492 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Доноблкожторг „ЛТД” м. Донецьк-83117, вул. В. Терешкової, буд. 28, кв. 44 ЄДРПОУ 34534487 заборгованість в сумі 15195,00грн., 551,88грн. 3%річних, 1423,86грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 01.12.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 суду,

1 позивачу,

1 відповідачу