Ухвала суду № 19873991, 15.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

15.11.11 р. Справа № 37/265

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.”, м. Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом Дефамилье”, м. Донецьк

про: стягнення заборгованості за договором оренди № 30 від 20.10.2009р. з орендної плати в сумі 171 581,00 грн., інфляційних нарахувань у сумі 22764,41 грн., 3% річних в сумі 6555,33 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 01.10.2011р.);

від Відповідача - не зявився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.”, м. Донецьк (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Дефамилье”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості 171581грн., 22764,41 грн. суми інфляції, 655,33 грн. 3% річних.

Одночасно із позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.”, м. Донецьк була надана заява про забезпечення позову шляхом накладання арешту на приналежні Відповідачеві грошові кошти, розміщені на рахунку №26009015110512 у філії ПАТ „Укрексімбанк”, м. Донецьк, МФО 334817 та інших рахунках Відповідача в розмірі заявлених позовних вимог в сумі 200900,74грн., а також на приналежне нерухоме майно магазин 777 за адресою:. М. Донецьк, пр. Ленінський, 15

Ухвалою від 24.10.2011р. суд порушив провадження по справі та призначив до розгляду на 07.11.2011р. У звязку з неявкою Відповідача, неповним виконанням ухвали суду, суд відклав розгляд справи на 15.11.2011р.

Представник Позивача наполягав на задоволені позовних вимог та вимог заяви про забезпечення позову, надавши пояснення із додатковим обґрунтуванням необхідності вжиття забезпечувальних заходів, що полягають у значному розмірі позовних вимог, тривалості прострочення виконання грошових зобовязань та наявність намірів Відповідача продати наявні у нього активи.

Розглянувши доводи клопотання Позивача про вжиття забезпечувальних заходів, суд, враховуючи висновок про обґрунтованість позовних вимог з огляду на оголошене рішення про їх задоволення, вважає за можливе їх частково задовольнити заяву Позивача і застосувати частину запропонованих забезпечувальних заходів з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, яка подала позов, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будьякій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Предметом розглядуваної справи є вимога про стягнення договором оренди № 30 від 20.10.2009р. заборгованості з орендної плати, 3% річних та інфляційної індексації усього в сумі 200900,74грн. Отже, сутність розглядуваного спору передбачає виникнення необхідності у вчиненні певних дій на виконання оголошеного 15.11.2011р. судового рішення про повне задоволення означених вимог, що, в свою чергу, дає підстави для застосування положень ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи із змісту цієї статті, необхідною умовою вжиття забезпечувальних заходів є ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. Зазначене положення закону встановлює вимоги щодо адекватності між виконанням рішення та його забезпеченням.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В контексті зазначених розяснень касаційної інстанції суд вважає, що запровадження забезпечення у вигляді арешту грошових коштів Відповідача в межах суми позовних вимог є належним та адекватним заходом, враховуючи:

- тривіальність порушення грошових зобовязань заборгованість накопичувалась з жовтня 2009р.;

- значний розмір загальної суми стягнення (200900,74грн.) по відношенню до визначеного за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розміру статутного фонду Відповідача (200000грн.);

- ухилення Відповідача від виконання вимог суду, явки у судові засідання і вжиття заходів із затягування судового розгляду необґрунтованими клопотанням про відкладання розгляду справи від 04.11.2011р.;

- доведену Позивачем ймовірність вжиття заходів Відповідачем з термінової реалізації приналежних активів, що вбачається із представленого оголошення з Інтернет-ресурcу www.emarket.ua.,

з огляду на що, суд вважає достатньо обґрунтованим припущення Позивача ймовірності утруднення виконання рішення без застосування забезпечувальних заходів, можливість чого (утруднення) є несумісною із гарантованою ефективністю судового захисту згідно ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

Відтак, на думку суду, належним і адекватним забезпечувальним заходом, який не призводить до припинення поточної господарської діяльності Відповідача, та, разом із цим, створює належні умови для ефективного судового захисту прав та інтересів Позивача у разі набрання законної сили оголошеного судового рішення про задоволення позовних вимог від 15.11.2011р., є накладення арешту на грошові кошти Товариства с обмеженою відповідальністю „Торговий дом Дефамилье”, м. Донецьк у сумі заявлених до стягнення суми 200900,74 грн., адже унеможливлення використання цієї суми через накладений арешт у господарській діяльності Відповідача не може вважатися порушенням його майнових інтересів через висновок суду про необхідність сплати цієї суми як приналежній Позивачеві у розумінні усталеної практики застосування Європейським судом з прав людини ст.1 Першого протоколу згадуваної Конвенції.

Означений вид забезпечення передбачений ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, а їх застосування в контексті співмірності із позовними вимогами узгоджується зі правової позицією Вищого господарського суду України, сформульованою в п.п. 6.1. та 8 Розяснення „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.1994 р. N 02-5/611.

Натомість суд вважає безпідставним та неспівмірним вжиття забезпечувальних заходів у вигляді накладання арешту на визначене Позивачем нерухоме майно, оскільки жодних позовних вимог щодо нього наразі не заявлялось і судом не задовольнялось (відсутність взаємозвязку між позовними вимогами і видом забезпечення), тоді як ймовірність накладання обмеження прав власника з використання такого майна внаслідок накладеного арешту може призвести до невиправданого втручання в господарську діяльність власника і завдати його шкоди, що є несумісним із визначеною ст. 66 Господарського процесуального кодексу України метою вжиття забезпечувальних заходів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 4-7, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.17, 18 Закону України „Про виконавче провадження”, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.” про вжиття забезпечувальних заходів задовольнити частково.

2. Вжити заходи до забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю „ Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32164638) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом Дефамилье”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36253904) про стягнення заборгованості за договором оренди № 30 від 20.10.2009р. з орендної плати в сумі 171 581,00 грн., інфляційних нарахувань у сумі 22764,41 грн., 3% річних в сумі 6555,33 грн. у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дом Дефамилье”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36253904) та розміщені на рахунку №26009015110512 у філії ПАТ „Укрексімбанк”, м. Донецьк, МФО 334817, та будь-яких інших відкритих Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дом Дефамилье”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36253904) рахунках в фінансових установах але виключно в межах суми задоволених позовних вимог у загальному розмірі 200900,74грн

2. Ухвала набирає законної сили 15.11.2011р. та є виконавчим документом у розумінні ст.ст.17, 18 Закону України „Про виконавче провадження”, який може бути предявлений до примусового виконання протягом 1 (одного) року з наступного дня після її винесення.

3. Умисне невиконання цієї ухвали або перешкоджання її виконанню утворює склад злочину, передбачений ст. 382 Кримінального кодексу України.

4. Заходи забезпечення позову, запроваджені цієї ухвалою, діють до повного виконання рішення суду, оголошеного 15.11.2011р. у справі №37/265

5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд Донецької області протягом 5-ти днів з моменту її винесення, однак оскарження не зупиняє її виконання.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >