Рішення № 19872727, 14.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2011 р.

Справа № 5004/2419/11 за позовом комунального підприємства "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт", м. Луцьк

до відповідача: Волинського обласного фонду підтримки підприємництва, м. Луцьк

про стягнення 75474 грн. 85 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Дутко В.В. директор, ОСОБА_1 представник (дор. №313 від 05.12.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 адвокат (дов. №5 від 08.12.2011р.)

Суть спору: 30 травня 2011 року комунальне підприємство "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Волинського обласного фонду підтримки підприємництва 75474,85 грн., в тому числі 66203,25 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів, повязаних із орендою відповідачем у період з січня по вересень місяці 2010 року нежитлових приміщень згідно договору оренди №7/01-08 від 08.01.2008р. з додатками, а також 9271,60 грн. пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобовязань.

В подальшому вимоги позивача згідно представлених останнім суду додаткових клопотань, пояснень та розрахунків до них неодноразово уточнювались, зокрема, збільшувались на суми нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України збитків від інфляції та трьох процентів річних, а також зменшувались в частині нарахованих сум штрафних санкцій (пені).

Так у заяві від 29.06.2011р. №138 (том 1 а.с. 73) позивач уточнював (збільшував) позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 77182,27 грн., в тому числі 66203,25 грн. основного боргу згідно договору оренди №7/01-08 від 08.01.2008р. за період з січня по жовтень 2010р., 2072,76 грн. пені за період прострочки платежів з 06.06.2010р. по 05.04.2011р., 6920,16 грн. суми індексу інфляції за період з січня по жовтень 2010 року, 1986,10 грн. 3 процентів річних за період з 06.01.2010р. по 06.04.2011р.

В заяві від 07.05.2011р. №145 (том 2 а.с. 3) позивач уточнював (зменшував) позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 73852,40 грн., в тому числі 63072,40 грн. основного боргу згідно договору оренди №7/01-08 від 08.01.2008р. за період з січня по 15.09.2010р. (включно), 2072,76 грн. пені за період з 06.06.2010р. по 05.04.2011р., 6748,46 грн. суми індексу інфляції за період з січня по жовтень 2010 року, 1958,78 грн. 3 процентів річних за період з 01.01.2010р. по 27.05.2011р.

У заяві від 13.07.2011р. (том 2 а.с. 113) позивач уточнював (зменшував) позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 69307,40 грн., в тому числі 63072,40 грн. основного боргу згідно договору оренди №7/01-08 від 08.01.2008р. за період з січня по жовтень 2010р., 4237,04 грн. суми індексу інфляції за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, 1997,96 грн. 3 процентів річних за період з 03.10.2010р. по 27.05.2011р.

При попередньому розгляді позовної заяви зазначені клопотання позивача щодо уточнення предявлених до відповідача позовних вимог були задоволені судом.

Рішенням господарського суду Волинської області від 13.07.2011р. у справі №5004/1046/11 позовні вимоги комунального підприємства "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" було задоволено на суму 69307,40 грн. та постановлено стягнути на користь останнього з Волинського обласного фонду підтримки підприємництва 69307,40 грн., в тому числі 63072,40 грн. основного боргу, 1997,96 грн. 3% річних, 4237,04 грн. суми індексу інфляції.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. рішення господарського суду у справі №5004/1046/11 було скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2011р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. та рішення господарського суду Волинської області від 13.07.2011р. у справі №5004/1046/11 було скасовано та передано матеріали зазначеної справи на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

У відповідності до положень ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2011р. справі було присвоєно №5004/2419/11, прийнято останню до розгляду та призначено розгляд справи в судовому засіданні з врахуванням при цьому встановлених при попередньому розгляді даної справи господарським судом Волинської області та оформлених відповідними ухвалами суду обставин і вчинених дій, за виключенням скасованого в касаційному порядку рішення суду у справі.

При цьому суд виходив з того, що у випадку зміни складу суду, що розглядає справу, процесуальні дії, вчинені й належним чином оформлені в ній попереднім складом суду, є обовязковими для нового складу суду, крім тих випадків, коли процесуальні документи, змінено або скасовано в установленому законом порядку.

У звязку з невиконанням відповідачем вимог суду (неподання витребуваних судом документів та ненаправленням в судове засідання повноважного представника) хвалою господарського суду від 05.12.2011р. розгляд справи відкладався.

До початку розгляду господарським судом справи по суті на адресу суду від комунального підприємства "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" надійшла заява №310 від 01.12.2011р. з обгрунтовуючими її документами (том 3 а.с. 129-150, том 4 а.с. 1-124) у відповідності до котрих позивач просив суд стягнути на його користь з Волинського обласного фонду підтримки підприємництва 82514,37 грн., в тому числі 66203,25 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів, 2100,93 грн. нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобовязань пені, 6920,17 грн. збільшеної суми інфляційних нарахувань, 2053,42 грн. збільшеної суми трьох процентів річних, а також додатково 5236,60 грн. неустойки в розмірі подвійної орендної плати за невчасне повернення орендованих приміщень.

Безпосередньо в судовому засіданні 05.12.2011р. та 12.12.2011р. директор підприємства-позивача, надавши суду для огляду та долучення до матеріалів справи витребувані останнім документи, предявлені до відповідача позовні вимоги підтримав лише на суму основної заборгованості по сплаті орендних платежів за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. 66203,25 грн., при цьому останній просить суд задовольнити вимоги підприємства у зазначеному розмірі та покласти на відповідача обовязок відшкодування позивачу понесених останнім у звязку з поданням позову до суду витрат (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).

В обґрунтування предявлених до відповідача позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості 66203,25 грн. представником позивача здійснюється посилання на укладення Волинським обласним фондом підтримки підприємництва 08 січня 2008 року з комунальним підприємством "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Волинської області за №7/01-08 з додатками до цієї угоди (акт приймання-передачі майна, розрахунок орендної плати, угода на обслуговування орендованих приміщень, місячний кошторис видатків на утримання орендованих приміщень), прийняття в оренду визначених цією угодою площ нерухомого майна, користування Волинським обласним фондом підтримки підприємництва приміщеннями у період з 08.01.2008р. по 15.09.2010р., фактичне звільнення відповідачем приміщень 15 вересня 2010 року, здійснення підприємством всіх без виключення орендних платежів (розрахунків) у встановлених договором оренди порядку та строки у період до 31.12.2009р., а також виникнення у боржника зобовязань по сплаті орендних платежів (погашення заборгованості), нарахованих за період користування нежитловими приміщеннями у період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р.

Одночасно з цим директором КП "ІАЦ "Волиньенергософт", в порядку, визначеному ст.ст. 22, 78 ГПК України, на адресу суду було адресовано клопотання за №311 від 05.12.2011р. (том 4 а.с. 128) в котрому позивач посилаючись на затяжну тривалість судового процесу у даній справі, необхідність найшвидшого вирішення спору по суті, а також те, що відповідачем у справі виступає комунальна установа, заснована Волинською обласною радою і державною адміністрацією, відмовляється від предявленого до відповідача позову в частині вимог, що стосуються стягнення з Волинського обласного фонду підтримки підприємництва нарахованих сум штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних.

Волинський обласний фонд підтримки підприємництва у наданих господарському суду при попередньому розгляді справи запереченнях (том 1 а.с. 107, том 2 а.с. 55), у письмових поясненнях від 08.12.2011р. та від 12.12.2011р. (том 4 а.с. 138-140), а також представник фонду в судовому засіданні з приводу предявлених позивачем позовних вимог заперечили та просять суд відмовити останньому у їх задоволенні.

При цьому відповідачем та його представником здійснюються посилання на наступні обставини:

Строк дії договору оренди від 08.01.2008р., відповідно до якого позивач просить стягнути 75474,85 грн. заборгованості по орендній платі, витрат по наданню комунальних послуг та послуг на утримання приміщення, закінчився 31.12.2008р., а договір оренди від 31.12.2008р. є неукладеним. Крім того, спірні правовідносини стосуються 2010 року, що позивачем не враховано.

Відповідач фактично звільнив орендовані приміщення 01 червня 2010 року та переїхав у приміщення за адресою м. Луцьк, пр. Перемоги, 1, що підтверджується перенесенням телефонної лінії міського звязку на телефон за новою адресою, підключенням до мережі Інтернет за новою адресою та влаштуванням кондиціонера

Акт прийому-передачі від 15.09.2010р. був складений позивачем в односторонньому порядку після фактичного звільнення орендованого приміщення відповідачем, а тому посилання на нього є безпідставними.

Вимоги позивача по орендній платі в розмірі 3239,88 грн. нараховані останнім із допущенням помилки, оскільки рахунки за період січня-травня місяців 2010 року сплачені відповідачем повністю.

Вимоги по оплаті видатків на утримання орендованого приміщення в розмірі 38380,37 грн. є безпідставними та необґрунтованими , оскільки до них включено витрати орендодавця, котрих немає у переліку ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якою, власне, законодавець визначає перелік послуг на утримання будинку.

Вимоги позивача по оплаті комунальних послуг в розмірі 24625 грн. є безпідставними, оскільки не підтверджені останнім із зазначенням схеми визначення таких витрат із організацією, що їх надає, неправомірно обєднані та нараховані не у відповідності до займаної площі.

Позивач неправомірно обєднав позовні вимоги по стягненню боргу по орендній платі, боргу окремо по кожному виду комунальних платежів, боргу по витратах на утримання орендованого приміщення, пеню, втрати від індексації, 3% річних та неустойку, чим позбавив відповідача права на заперечення останніх окремо по кожному виду нарахувань.

Змінюючи свої позовні вимоги в судових засіданнях, позивач намагається звільнити себе від обовязку їх доказування, чим порушує право відповідача на захист своїх прав та законних інтересів.

Акт звірки взаємних розрахунків відповідачем не підписано, оскільки останній заперечує строки використання орендованого приміщення, кількість наданих послуг та їх вартість.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2008 року між орендодавцем комунальним підприємством "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт", м. Луцьк та орендарем Волинським обласним фондом підтримки підприємництва, м. Луцьк було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Волинської області за №7/01-08 з додатками №№1, 2, 3 до цієї угоди (акт приймання-передачі майна, розрахунок орендної плати, угода на обслуговування орендованих приміщень, місячний кошторис видатків на утримання орендованих приміщень) том 1 а.с. 11-22.

Як це вбачається із Статуту підприємства "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" (том 1 а.с. 60-68) та інших наданих суду документів останнє є комунальним підприємством Волинської обласної ради і має на власному балансі приміщення, котре знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, частина котрого здається в оренду субєктам господарювання різних форм власності.

У відповідності з чинним законодавством та Статутом підприємства (розділ 4. Майно Центру), майно Центру є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області і закріплюється за Центром на правах оперативного управління. Тобто, власником майна є Волинська обласна рада. Згідно пункту 4.3 Статуту "Центр має право з дозволу власника в установленому порядку відчужувати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду, списувати з балансу засоби виробництва та інші матеріальні цінності".

Відповідно до п. 1.1 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Волинської області за №7/01-08 орендодавець зобовязався передати, а орендар прийняти в тимчасове платне володіння і користування нежитлові приміщення в інженерно-лабораторному корпусі орендодавця, що розміщений за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, корисною площею 181,2 кв.м. на 3 поверсі 9-ти поверхової будівлі, що знаходиться на балансі орендодавця. Вартість переданого майна була визначена сторонами в процентному відношенні переданої в оренду площі до загальної площі від балансової вартості будівлі і становить на дату заключення договору 88032,86 грн.

Згідно п. 1.2 даного договору майно здається в оренду з метою використання під офіс.

Відповідно до п. 1.3 договору передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається перелік та стан майна, що орендується та інші відомості за узгодженням сторін.

Згідно п. 1.4 договору умовою передачі майна в оренду є укладання сторонами "Угоди на обслуговування орендованого майна" від 08.01.2008р., яка є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.1 місячна орендна плата, визначена станом на дату заключення становить 231,94 грн. і підлягає в подальшому щомісячній індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно п. 3.4 договору відповідач зобовязувався сплачувати орендну плату авансом за поточний місяць до 5 числа, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця (позивача).

Відповідно до п. 3.6 договору крім орендної плати відповідач зобовязувався сплачувати в строки, передбачені п. 3.4 угоди, витрати позивача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг позивачу на умовах, передбачених "Угодою на обслуговування орендованого майна", що додається до цього договору і є його невідємною частиною. Видатки на утримання орендованого майна включають в себе в тому числі амортизаційні нарахування на орендоване майно в установленому розмірі від вартості цього майна, визначеної п. 1.1 даного договору. Амортизаційні відрахування на орендоване майно використовуються орендодавцем на капітальний ремонт та відновлення майна.

Відповідно до п. 3.7 договору сторони погодили, що в разі закінчення строку дії цього договору орендна плата, комунальні платежі та видатки на утримання орендованого майна сплачуються орендарем по день фактичної здачі майна орендодавцеві по акту приймання-передачі.

Відповідно до п.п. "б" п. 5.2 договору оренди №7/01-08 орендар (відповідач) зобовязувався своєчасно вносити орендну плату та інші платежі відповідно до розділу 3 цього договору.

Згідно п. 5.4 вказаного договору орендар зобовязувався у випадку закінчення, розірвання або дострокового припинення цього договору здати орендодавцю майно по акту прийому-передачі у справному стані з врахуванням його нормального зносу.

Між сторонами на виконання умов договору оренди №7/01-08 було укладено угоду на обслуговування орендованих приміщень від 08.01.2008р., яка є додатком №3 до договору оренди.

Відповідно до умов п.п. 2.3.5 Угоди на обслуговування орендар зобовязувався по закінченню строку дії угоди і договору оренди, а також при достроковому звільненні передати орендодавцю комплект ключів від дверей усіх приміщень.

Підпунктами 2.3.6, 2.3.8 угоди на обслуговування орендар зобовязувався приймати участь на дольових умовах (пропорційно розміру орендованих площ з врахуванням коефіцієнту співвідношення корисної площі до загальної площі корпусу Ккп) у витратах Орендодавця на оплату теплової і електричної енергії, води, обслуговування ліфтів (крім Орендарів, що розміщені в 3-х поверховій частині будівлі), протипожежної сигналізації, плати за землю та інших витрат на утримання приміщень, включаючи амортизаційні відрахування на орендоване майно та основні засоби, що використовуються для забезпечення функціонування і обслуговування орендованого майна, поточний ремонт базових елементів і конструкцій корпусу (ремонт покрівлі, електричної, водопровідної, каналізаційної, телефонної мереж, твердого покриття прибудинкової території, допоміжних споруд тощо), а також витрат, повязаних з експертизами і дозволами на експлуатацію приміщень і комунікацій корпусу, охорону і утримання прибудинкової території та подвіря. У випадку наявності власних окремих лічильників чи сублічильників споживання комунальних послуг, оплачувати їх фактичне споживання. Крім цього Орендар зобовязувався компенсовувати Орендодавцю дольове споживання комунальних послуг на загальні потреби корпусу (в розмірі 15 відсотків до власного споживання в орендованих приміщеннях), нести витрати на послуги звязку, на оплату сторожової і протипожежної сигналізації в орендованих приміщеннях, якщо інше не передбачено окремою угодою.

Згідно п.п. 2.3.10 відповідач зобовязувався своєчасно здійснювати усі платежі, повязані з орендою і обслуговуванням приміщень.

Згідно п.п. 3.1. Угоди на обслуговування орендованого майна вартість комунальних послуг: електроенергії (активної та реактивної), опалення, водопостачання, каналізації, вивезення сміття,обслуговування ліфтів і сигналізації, радіотрансляції, плати за землю тощо, визначається фактичними затратами згідно рахунків відповідних комунальних служб міста (з врахуванням встановлених договорами авансових платежів) відповідач зобовязувався сплачувати пропорційно орендованим площам.

При наявності в орендованих приміщеннях відповідних лічильників оплата спожитих комунальних послуг проводиться по показах цих лічильників. При несправності відповідного лічильника оплата спожитих послуг проводиться на загальних підставах пропорційно зайнятій площі. У випадку лімітування комунальних послуг і підвищення тарифів комунальними службами міста за понадлімітне споживання цих послуг, відповідач зобовязувався сплачувати свою долю понадлімітного споживання по підвищених тарифах.

Крім цього відповідач зобовязувався компенсувати позивачу додатково 15% від нарахованих йому комунальних послуг на загальні потреби будівлі.

Відповідно до п.п. 3.2 угоди на обслуговування орендованих приміщень вартість видатків на утримання і обслуговування орендованих і загальних приміщень та комунікацій корпусу визначається на підставі погодженої калькуляції цих витрат на 2008 рік і відповідач зобовязувався оплачувати їх пропорційно орендованим площам.

На дату заключення угоди ці видатки складали 3174,62 грн.

Відповідно до п. 7.1 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Волинської області за №7/01-08 з додатками строк дії договору оренди складав з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. включно.

Згідно п. 7.3 договору після закінчення терміну дії договору оренди відповідач, який належним чином виконував свої обовязки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладення договору оренди на новий термін.

Відповідно до п. 7.8 договору у разі припинення дії договору з ініціативи відповідача, він зобовязувався повернути обєкт оренди без компенсації йому витрат на поліпшення орендованого майна. Повернення обєкту повинно було проводитись не інакше, як по акту приймання-передачі.

Пунктом 5.4 договору оренди відповідач зобовязувався у випадку закінчення, розірвання або дострокового припинення цього договору здати позивачу орендоване майно по акту приймання-передачі у справному стані з врахуванням його нормального зносу.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з частинами 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

В силу статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч.ч. 2-3 ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

В даному випадку судом було встановлено, що договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Волинської області за №7/01-08 з додатками був укладений між сторонами строком до 31.12.2008р. включно.

У звязку із закінченням терміну дії договору оренди №7/01-08, в порядку, визначеному положеннями чинного законодавства, позивачем було направлено на адресу відповідача проект договору на 2009 рік, однак відповідач проект договору не повернув, протоколу розбіжностей до проекту не склав.

Таким чином суд вважає, що продовження користування відповідачем орендованими приміщеннями впродовж 2009-2010 років, повна сплата нарахованих позивачем нарахувань у 2009 році та частково (на суму 726,75 грн.) у 2010 році, прийняття відповідачем проекту договору оренди на 2009 рік та не направлення позивачу своїх заперечень у вигляді протоколу розбіжностей до проекту угоди є ніщо іншим як автоматичним продовженням стороною строку дії договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Волинської області за №7/01-08 від 08.01.2008р. на умовах, визначених цим договором з додатками.

При цьому суд виходив з тих обставин, що у відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір вважається продовженим та той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором у разі відсутності заяви в однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Відповідачем було отримано примірник нової редакції договору оренди на 2009 рік згідно супровідного листа №262 від 31.12.2008р.

Не надаючи відповідь на проект договору та не направляючи другій стороні підписаний проект угоди чи протокол розбіжностей до неї, відповідач продовжував користуватись займаним приміщенням, в повній мірі сплачував орендні платежі у 2009 році та частково у 2010 році, що підтверджується позивачем шляхом надання суду відповідних платіжних документів та реєстрів оплати, не заперечується представником Волинського обласного фонду підтримки підприємництва в судовому засіданні, тобто таким чином вчинив дії, що свідчать про продовження виконання умов договору від 08.01.2008р. №7/01-08.

Судом також було встановлено те, що враховуючи постійне порушення відповідачем впродовж 2009 року своїх зобовязань щодо своєчасної сплати в повному обсязі орендних платежів, позивачем ініціювались заходи щодо непродовження дії договору оренди на 2010 рік.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про звільнення орендованих приміщень (лист №331 від 15.12.2009р.)

Суд також вважає, що направлення відповідачем позивачу 27.08.2010р. листа з інформацією про звільнення приміщення не звільняє відповідача від обовязку останнього здати належним чином орендовані приміщення як це передбачено договором (п. 5.4) по акту приймання-передачі та заплатити орендну плату, комунальні платежі та видатки на утримання орендованого майна на день фактичної здачі майна орендодавцю.

Позивач направляв на адресу відповідача претензії №73 від 15.04.2010р., №80 від 26.04.2010р., №167 від 15.09.2010р. з вимогами провести оплати заборгованості.

Разом з цим в матеріалах справи наявний лист Волинської обласної ради від 28.01.2010р. №23 до орендарів, яким останньою було дозволено продовження чинних договорів оренди на 2010 рік.

У відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.п. 2.7, 2.8 та 5.4 договору оренди відповідач зобовязаний був повернути орендоване майно по акту приймання-передачі у відповідному стані протягом 5 робочих днів з моменту закінчення чинності чи строку дії договору оренди. Обовязок по складенню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні, тобто на відповідача. Проте відповідач продовжував орендувати приміщення до 15.09.2010р.

Наказом №3 від 14.09.2010р. (том 1 а.с. 101) комунальним підприємством "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" у звязку з втратою звязку та не реагуванням керівництва фонду підтримки підприємництва щодо передачі приміщення орендодавцю було створено комісію для оформлення акту приймання приміщення. До складу цієї комісії було включено представника відділу з питань спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області Волинської обласної ради Якимчук М.В.

15.09.2010р. комісія у складі представників орендодавця (позивача) прийняла в управління орендоване майно, про що складено акт приймання орендованого майна (том 1 а.с. 100).

Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із ст. 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" встановлено, що орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Як встановлено судом, такий акт прийому-передачі від 08.01.2008р. було складено та підписано сторонами за справою, втім, відповідач, користуючись орендованим майном протягом 2009-2010 років, в порушення умов договору та вимог норми ч. 2 ст. 795 ЦК України, у відповідності до якої повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору, з цього моменту договір найму припиняється, покинув орендоване приміщення, не повернувши його по акту прийому-передачі позивачеві.

За таких обставин суд вважає, що в даному випадку укладений між сторонами у справі договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Волинської області за №7/01-08 від 08.01.2008р. з додатками №№1, 2, 3 розпочав термін своєї дії з 08.01.2008р. та припинився 15 вересня 2010 року у звязку із створенням відповідної комісії по прийманню майна, належним оформленням акту приймання-передачі приміщення цією комісією та підписання останньою і скріплення відповідними печатками КП "ІАЦ "Волиньенергософт" та Волинської обласної ради, як засновником Волинського обласного фонду підтримки підприємництва, відповідного Акту приймання орендованого майна (том 1 а.с. 100).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач свої зобовязання щодо передачі приміщення в оренду згідно договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Волинської області за №7/01-08 від 08.01.2008р. виконав, що підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду, підписаного між договірними сторонами (том 1 а.с. 16).

Позивачем згідно умов договору №7/01-08 від 08.01.2008р. впродовж 2010 року щомісячно вчинялись заходи щодо направлення на адресу відповідача рахунків-фактур (том 1 а.с. 32-56) на сплату відповідних орендних платежів.

Наявними в матеріалах справи уточненими поясненнями, розрахунками орендних платежів (том 1 а.с. 77, том 3 а.с. 129-138, том 4 а.с. 125) підтверджується те, що у період з січня по вересень місяць 2010 року позивачем було нараховано відповідачу загальну суму орендної плати 66930 грн.

Судом встановлено, що зазначена сума включає в себе:

- 3239,88 грн. суто орендної плати, нарахованої відповідно до п. 3.1 договору оренди з врахуванням визначеного сторонами в угоді щомісячного платежу 231,94 грн. та проіндексованого згідно умов договору за період з 08.01.2008р. по певний період 2010 року;

- 38380,37 грн. нарахувань за утримання та обслуговування орендованих приміщень згідно п. 3.1, 3.2 додатку №3 (Угода на обслуговування орендованих приміщень) до договору №7/01-08 з врахуванням визначеного сторонами в угоді щомісячного платежу 3174,62 грн. та проіндексованого згідно умов договору за період з 08.01.2008р. по відповідний період 2010 року;

- здійснених згідно п. 3.1 угоди інших нарахувань, в тому числі 13559,24 грн. за постачання теплової енергії, 1214 грн. за водопостачання, 421,74 грн. за вивезення сміття, 8995,48 грн. енергопостачання, 1119,29 грн. за утримання прибудинкової території.

При цьому інші нарахування (постачання теплової енергії, водопостачання, вивезення сміття, енергопостачання, утримання прибудинкової території) позивачем були проведені в процентному співвідношенні від загальної корисної площі усього приміщення по вул. Винниченка, 67 у м. Луцьку, котра згідно технічного паспорта (витяг з експлікації внутрішніх площ "лист а 3" колонки 13, 15, 17, 19 "основна площа") становить 3421,1 кв.м., та з врахуванням загальної корисної площі, котра була у користування відповідача 181,2 кв.м., а також з врахуванням 15% від нарахованих комунальних послуг на загальні потреби будівлі.

При цьому вартість щомісячних комунальних послуг, що нараховувалась відповідачу, пропорційна орендованим площам, визначалась як вхідна сума відповідних послуг, визначена в рахунках комунальних служб міста, помножена на частку орендаря в корисній площі будівлі і збільшена на 15% згідно п. 3.1 угоди на обслуговування орендованих приміщень до договору оренди від 08.01.2008р.

Одночасно з цим в підтвердження фактичних витрат позивача, понесених останнім у 2010 році (січень-вересень місяці) на оплату комунальних та інших послуг, повязаних з утриманням будівлі по вул. Винниченка, 67 у м. Луцьку в цілому, було долучено до матеріалів справи відповідні рахунки обслуговуючих організацій та платіжні документи на їх оплату (том 3 а.с. 29-86, 139-150, том 4 а.с. 105).

Слід при цьому зазначити, що як це вбачається із долученої до матеріалів справи (том 4 а.с. 126-127) таблиці розмірів і термінів проплат орендних платежів за 2008-2010 роки, до загальних сум орендних платежів у 2008-2009 роках, котрі у встановленому договором порядку били оплачені відповідачем, позивачем також включались проіндексовані за відповідний період суми орендної плати та нарахування за утримання та обслуговування орендованих приміщень, а також відповідні суми за постачання теплової енергії, електроенергії, водопостачання, вивезення сміття, утримання прибудинкової території тощо.

Однак відповідач свої зобовязання щодо своєчасної оплати за орендну плату виконав частково, згідно уточненого розрахунку позивача за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. основний борг становить 66203,25 грн. та включає в себе загальний розмір орендних платежів за цей період 66930 грн. за мінусом проведених оплат 726,75 грн. (платіжні доручення №809 від 15.04.2010р. на суму 365 грн., №811 від 21.04.2010р. на суму 361,75 грн. том 2 а.с. 145, 146).

Викладена обставина виступила підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості в розмірі 66203,25 грн. по сплаті орендних та інших, повязаних з орендою приміщень, котра виникла у відповідача за період часу з 01.01.2010р. по 30.09.2010р.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Волинської області від 08.01.2008р. №7/01-08 з додатками №№1-3 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, передачу позивачем на виконання його умов відповідачу в оренду офісних приміщень, прийняття та використання їх Волинським обласним фондом підтримки підприємництва та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, ухилення відповідача від належного оформлення акту здачі приміщення, а також підписання такого акту лише 15 вересня 2010 року за участю засновника Волинського обласного фонду підтримки підприємництва Волинської обласної ради, суд прийшов до висновку про часткову підставність предявленого позивачем до відповідача позову, зокрема, в частині стягнення заборгованості по сплаті орендних та інших, повязаних з орендою приміщень платежів, в сумі 63072,40 грн. за період оренди приміщень з 01.01.2010р. по 15.09.2010р. включно.

Сума заборгованості 63072,40 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована відповідачем.

Розглянувши вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3130,85 грн. за період з 15.09.2010р. по 30.09.2010р., суд вважає за необхідне в цій частині в позові відмовити у звязку із тими встановленими в процесі розгляду справи по суті обставинами, що у вказаний період часу відповідач орендованими приміщеннями не користувався, а відтак зазначені вимоги підприємства "Волиньенергософт" є необґрунтованими та безпідставними.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

В даному випадку із аналізу наданих відповідачем в обґрунтування заперечень на предявлений позов документів не вбачається доведеності безпідставності позовних вимог комунального підприємства "ІАЦ "Волиньенергософт", навпаки судом при розгляді справи встановлено факти, які підтверджують виконання позивачем взятих на себе за договором оренди зобовязань та невиконання відповідачем своїх обовязків в частині своєчасного та повного внесення орендодавцю відповідних орендних платежів.

Інші доводи відповідача, наведені у його письмових поясненнях, оцінюються судом критично, оскільки не є переконливими та не свідчать про безпідставність предявлених позивачем позовних вимог, повністю спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Поруч з цим згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд наділений повноваженнями припинити провадження у справі у тому випадку, коли позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

На підставі викладеного, розглянувши заявлене клопотання представника позивача щодо відмови комунального підприємства "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" від позовних вимог в частині стягнення з відповідача на його користь нарахованих сум штрафних санкцій, інфляційних та процентів річних, виходячи з принципу диспозитивності господарських відносин, з огляду на те, що зазначені дії сторони не суперечать законодавству та не порушують чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, господарський суд прийшов до висновку, що зазначене клопотання підставне, відмову від позову в цій частині вимог слід прийняти та припинити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок Волинського обласного фонду підтримки підприємництва (пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог).

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України "Про оренду державного і комунального майна", ст.ст. 144, 173, 193, 283, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 599, 629, 759, 762-764, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 32-34, 43, 44, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Волинського обласного фонду підтримки підприємництва (юридична адреса: м. Луцьк, Київський майдан, 9, фактична адреса: м. Луцьк, пр. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 26414638) на користь комунального підприємства "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" (м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 05433614) 63072,40 грн. заборгованості, 630,72 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 197,22 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 3130,85 грн. заборгованості в позові відмовити.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та процентів річних провадження у справі припинити у звязку з відмовою позивача від позову та прийняттям цієї відмови господарським судом.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

14.12.11