Рішення № 19872185, 05.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2011 р.

Справа № 5004/2222/11 Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП «Санрайз»ЛТД, м.Луцьк

до приватного акціонерного товариства «Луцьке автотранспортне підприємство 10701», м.Луцьк

про стягнення 141373, 90 грн.

Суддя: Гончар М. М.

за участю представників сторін:

від позивача: Девіцький Ю.І. директор, ОСОБА_1 (довіреність від 29.11.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 23.11.2011 р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП «Санрайз»ЛТД звернулось з позовом до приватного акціонерного товариства «Луцьке автотранспортне підприємство 10701»про стягнення 141373, 90 грн. вартості проведених поліпшень орендованого майна, з них 133452, 20 грн. (акт від 29.02.2002р.) та 9806, 18 грн. (акт від 22.08.2002 року).

Вимоги позивача обґрунтовуються тим, що ремонт виробничих та офісних приміщень та інші удосконалення проводились з метою пристосування цих приміщень під зону технічного обслуговування і поточного ремонту автотранспортних засобів за погодженням з орендодавцем відповідно до п. 3.3. договору оренди від 01.01.2002 р. №02. Вартість поліпшень відповідачем частково оплачена.

В засіданні суду представником позивача до клопотання від 30.11.2011 року долучена копія договору №02 від 01.01.2002 року, на який покликається позивач в позовній заяві.

Через канцелярію суду ПрАТ «Луцьке автотранспортне підприємство 10701»подано відзив на позовну заяву, в якому останній обґрунтовує наступне:

- у відповідності до ч. 1 ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця;

- п. 6.1. Договору передбачено, що орендар зобовязується не здійснювати без письмового дозволу орендодавця перебудови та удосконалення приміщень;

- жодного письмового дозволу на виконання будівельних робіт відповідачем не надавалися;

- акт виконаних робіт від 29.02.2002 року підтверджує те, що позивачем за свій рахунок було проведено будівельні роботи на обєкті оренди;

- позивачем фактично було здійснено перебудову приміщення, зокрема проведено капітальний ремонт даху та демонтовано цегляні перегородки приміщення, що змінило його початкову конструкцію, а згідно п. 6.1. Договору такі роботи потребують спеціального письмового дозволу відповідача;

- акт прийому-передачі приміщень від 01.01.2002 року, за яким обєкт оренди передано позивачу, визначає, що виробниче приміщення відповідає технічним умовам і придатне до експлуатації;

- у результаті усної домовленості позивачем 12.09.2011 року було виставлено відповідачу рахунок фактуру №СФ-0000130 на суму 1884, 48 грн. Рахунок було оплачено відповідачем згідно платіжного доручення №1678 від 13.09.2011 року з призначенням платежу «за двері»та з посиланням на виставлений позивачем рахунок. Даного товару визначено у рахунку фактурі відповідачем не отримано;

- із наданих позивачем документів не можливо визначити, які роботи відносяться до капітального ремонту, а які до поточного ремонту;

- ч. 1 ст. 776 ЦК України встановлено, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом;

- розраховуючи розмір витрат на внесені поліпшення у обєкт оренди, позивач врахував вартість як відємних так і не відємних поліпшень;

- при визначені вартості поліпшень, що підлягають відшкодуванню, позивачем мали бути враховані лише ті поліпшення, як не можуть бути відокремлені від обєкту оренди без заподіяння йому шкоди;

- розраховуючи розмір витрат на внесені поліпшення у обєкт оренди, позивач не врахував, які роботи були проведені по поліпшенню орендованого майна, а які повязані з особливостями його власної діяльності;

- для правильного визначення розміру витрат на поліпшення орендованого майна, що підлягають відшкодуванню, необхідно визначити, які роботи відносяться до капітального ремонту, а які до поточного ремонту, які поліпшення є відємними, а які невідємними та які роботи були проведені по поліпшенню орендованого майна, а які повязані з особливостями власної діяльності позивача;

- у відповідності до «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», затвердженого Наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №273 від 05.12.2000 року, що діяв на час виконання будівельних робіт позивачем на орендованому у відповідача обєкті, це положення встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту обєктів. Положення обовязкове для застосування усіма субєктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування;

- дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів. Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється;

- позивачем не було розроблено та затверджено проектної документації та не було отримано рішення Луцької міської ради про дозвіл на будівництво (реконструкцію) орендованого приміщення та як наслідок не було отримано дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт з перебудови орендованого приміщення;

- у відповідності до п.5.1. Положення виконання будівельних робіт на обєктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт уважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством;

- позивач без погодження із відповідачем здійснив перебудову приміщення, а також по суті здійснив самовільне будівництво, оскільки не звертався до відповідних органів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт;

- усе нерухоме майно (його конструктивні елементи) піддані фізичному та моральному зносу, під випливом фізичних сил, технічних та економічних факторів вони поступово втрачають свої якості;

- за період у десять років з моменту проведення позивачем ремонтних робіт знос, внесених позивачем поліпшень мав би становити орієнтовано 40-50%. Точний розмір амортизації та фізичного зносу поліпшень, внесених позивачем у орендоване майно можливо встановити лише в порядку їх експертного дослідження.

У судовому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви, для підготовки письмового клопотання про призначення експертизи щодо розмежування проведеного позивачем ремонту.

Судом дане клопотання відхилене, у звязку з тим, що таке розмежування не обумовлено договором та з моменту винесення ухвали про порушення провадження у справі та дня розгляду справи представникам було достатньо часу для підготовки даного клопотання.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд, -

встановив:

01.01.2002 року між ВАТ «Таксосервіс»та ТзОВ ВТП «Санрайз»було укладено договір оренди приміщень №02.

Правонаступником ВАТ «Таксосервіс»являється Приватне акціонерне товариство «Луцьке автотранспортне підприємство 10701».

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння майстерні і споруди на території ВАТ «Таксосервіс»за адресою: м.Луцьк, вул. Звязківців, 1, площею 356 кв.м., для використання під стоянку автомобілів, їх ремонту і технічного обслуговування, а також офісні приміщення, площею 106,2 кв.м., в адміністративному будинку за вищевказаною адресою.

Згідно п. 3.3. договору орендар має право проводити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт виробничих та офісних приміщень, а також проводити інші удосконалення орендованих приміщень з метою найкращого пристосування їх для здійснення своєї статутної діяльності. Усі витрати, які несе орендар по ремонту та удосконаленню орендованих приміщень, відображаються в акті, що затверджується обома сторонами.

ТзОВ ВТП «Санрайз»ЛТД, за погодженням з орендодавцем ВАТ «Таксосервіс», було проведено будівельні роботи в орендованому приміщенні площею 356 м.кв. з метою пристосування його під зону технічного обслуговування і поточного ремонту автотранспортних засобів, про що складено акт виконаних робіт на загальну суму 133452, 20 грн. скріплений підписами представників сторін договору.

22.08.2002р. ТзОВ ВТП «Санрайз»ЛТД за погодженням з орендодавцем ВАТ «Таксосервіс»було проведено ремонт адміністративного приміщення, про що складено акт виконання робіт по ремонту приміщення адміністративних площ на загальну суму 9806, 18 грн., який скріплений підписами та печатками представників сторін договору.

12.09.2011р. ПрАТ «Луцьке автотранспортне підприємство 10701»оплачено рахунок фактуру №СФ-0000130 на суму 1884, 48 грн. за отримані матеріали, що були використані при проведенні ремонту згідно видаткової накладної №РН 0000002 від 12.09.2011р., тим самим підтвердивши всій обовязок відшкодувати здійснені орендарем поліпшення, про що свідчить платіжне доручення №1678 від 13.09.2011р. про перерахування коштів.

10.10.2011 року ТзОВ ВТП «Санрайз»ЛТД було направлено вимогу відповідачу про відшкодування вартості проведених поліпшень орендованого майна в сумі 141373, 90 грн. з врахування сплаченої суми 1 884, 48 грн., що підтверджується квитанцією пошти, описом вкладення в цінний лист та повідомленням про вручення.

Дослідивши документи справи суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Договором оренди №2 не встановлена форма згоди поточного та капітального ремонту виробничих та офісних приміщень.

Посилання представника відповідача на те, що ПрАТ «Луцьке автотранспортне підприємство 10701»не давало згоди на проведення ремонту не береться судом до уваги, оскільки відповідно до доданих до матеріалів справи актів виконаних робіт від 29.02.2002р. та від 22.08.2002 року вбачається, що сторонами договору погоджено підписом та відбитком печатки проведення позивачем ремонту приміщення у відповідності до вимог п.3.3. договору.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно зі ст. 34 цього Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 ГПК України).

Частиною 3 ст. 778 ЦК України встановлено,що якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Покликання відповідача на відсутність згоди наймодавця на проведення ремонту спростовується пунктом 3.3. договору, відповідно з яким «Усі витрати, які несе орендар по ремонту та удосконаленню орендованих приміщень відображаються в акті, що затверджується обома сторонами».

Відповідно до цих умов договору орендарем, позивачем, складені відповідні акти із зазначенням зі сторони орендодавця «погоджую»і орендаря «затверджую».

Розмежування поліпшення на поточний та капітальний ремонт договором не передбачено.

Так, відповідно до ст.. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Ч.1 ст. 12 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Договір оренди №02 від 01.01.2002р. підписаний керівниками сторін, скріплений печатками, не змінений, не визнаний судом недійсним.

Вартість виконаний робіт по капітальному ремонту та удосконаленню орендованих приміщень в повному обсязі повертається орендарю згідно акту, вказаному в п.3.3. даного договору (п.3.4. договору).

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов?язання повинно виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з умовами договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов?язань. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 173 Господарського кодексу України передбачає, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених даним Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, оплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 759, 778 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Волинської області,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Луцьке автотранспортне підприємство 10701»(м.Луцьк, вул. Звязківців, 1 код ЄДРПОУ 05482297) на користь товариства з обмеженою відповідальністю підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП «Санрайз»ЛТД (м.Луцьк, вул. Звязківців, 1, код ЄДРПОУ 21738684) 141373, 90 грн. вартості поліпшень орендованого приміщення згідно договору оренди №2 від 01.01.2002р.; 1 414 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя М. М. Гончар

Повний текст рішення

складено та підписано

05.12.11