Рішення № 19872116, 01.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р.

Справа № 5004/1919/11

за позовом Військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський, м.Володимир-Волинський

до відповідача Будинкоуправління № 2 КЕВ м.Володимир-Волинський, м.Ковель

про стягнення 131 240,86 грн.

Суддя Бондарєв С.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/з.

від відповідача: Писарук В.В. - начальник управління

В судовому засіданні взяв участь ст. помічник військового прокурора Гарбарук В.А.

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Луцького гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський звернувся до суду з позовом до Будинкоуправління № 2 КЕВ м.Володимир-Волинський, в якому просить стягнути з відповідача 131 899,11 грн. за надані згідно договору на відпуск теплової енергії послуги з теплопостачання.

В судовому засіданні, в клопотанні від 29.11.2011р. прокурор просить зменшити позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 131 240,86 грн. за надані згідно договору на відпуск теплової енергії послуги з теплопостачання за періоди жовтень-грудень 2009р, листопад-березень 2010р., січень-квітень, жовтень 2011р.

Дане уточнення судом прийняте, має місце нова ціна позову, з якої і вирішується спір.

Позивач в клопотанні від 29.11.2011р. №1825 просить розгляд справи проводити без участі повноважного представника.

В судовому засіданні, в поясненні від 29.11.2011р. відповідач зазначив, що від позивача отримав послуги на загальну суму 177 573,13 грн., погасив 46 332,27 грн. Борг в розмірі 131 240,86 грн. визнав, пояснив важким фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, суд,-

в с т а н о в и в:

Між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Володимир-Волинський (постачальник) та Будинкоуправлінням № 2 КЕВ м.Володимир-Волинський (споживач) було укладено договір на відпуск теплової енергії.

Відповідно до п.1.1 даного договору позивач зобов'язався відпускати відповідачу теплову енергію керуючись діючими "Правилами відпуску і реалізації теплової енергії теплопостачальним організаціям житлово-комунального господарства".

Згідно п. 4.4. даного договору споживач (відповідач) зобов'язався проводити оплату за відпущену теплоенергію та інші платежі за розрахунковий період шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника (позивача) до 25 числа місяця слідуючого за звітним періодом.

Позивач надав послуги з теплопостачання за періоди жовтень-грудень 2009р, листопад-березень 2010р., січень-квітень, жовтень 2011р. на загальну суму 177 573,13 грн. Однак відповідач оплату провів частково на суму 46 332,27 грн., заборгованість становить 131 240,86 грн., визнана відповідачем., та підтверджується і підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2011р.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтями 174 Господарського кодексу України та 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що господарські зобов’язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Цивільним законодавством (ст. 627 ЦК України) передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальна організація має право укладати договори на відпуск теплової енергії із споживачами. В свою чергу, ч. 6 ст. 19 даного Закону та п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов’язують споживача послуг щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги про стягнення 131 240,86 боргу є підставними та підлягають до задоволення.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, судовий збір в сумі 1 548,41 грн. (1 312,41 грн. + 236,00 грн.), слід стягнути з нього в Державний бюджет України.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 714 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Будинкоуправління № 2 КЕВ м.Володимир-Волинський, м.Ковель, вул.Шевченка, 32 (код ЄДРПОУ 24964381 ) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський, м.Володимир-Волинський, вул.Академіка Глушкова, 1 (р/р 35220014000337, МФО 80314, УДК у Волинській області, код ЄДРПОУ 07516184) –131 240,86 грн. боргу.

3. Стягнути з Будинкоуправління № 2 КЕВ м.Володимир-Волинський, м.Ковель, вул.Шевченка, 32 (код ЄДРПОУ 24964381 ) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 548,41 грн.

Суддя С. В. Бондарєв

Повний текст рішення

складено та підписано

01.12.11