Рішення № 19871851, 25.11.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р.

Справа № 5004/1886/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Оснастка"

до відповідача: Ковельського комунального підприємства "Добробут"

про стягнення 12 000 грн.

Суддя Дем'як В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №01/719 від 26.10.2011р.)

від відповідача: Сидоренко М. Г. - директор

Суть спору: позивач Відкрите акціонерне товариство "Оснастка" звернувся з позовом до відповідача - Ковельського комунального підприємства "Добробут" про стягнення 12000 грн. заборгованості за поставлений товар.

В підтвердження своїх вимог позивач посилається на видаткову накладну №РН-0000025 від 08.04.2011р., довіреність №004756 від 08.04.2011р. вимогу про сплату заборгованості № 10/542 від 10.08.2011р. та докази про її вручення 15.08.2011р., баланс, станом на 30.06.2011р., аналітику рахунку 361.

Представник позивача в призначеному судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні та відповідно до письмового заперечення № 608 від 22.11.2011р. просив відмовити в задоволенні позовних вимог у звязку із їх безпідставністю, посилаючись на таке: ч.2 ст. 673 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відсутності в договорі-купівлі продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Покупець повідомив продавця про конкретну мету придбання подрібнювача деревини ПД-80 «Бобер», та вимоги яким повинне відповідати дане устаткування. Так як можливість використання обладнання за призначенням можливо було з'ясувати лише після проходження ним успішних випробовувань, сторони домовились, що Покупець придбає обладнання лише після перевірки ним можливості використання подрібнювача деревини.

В результаті виробничих випробувань подрібнювача деревини ПД-80 «Бобер», було встановлено, що дане устаткування не відповідає не тільки вимогам КП «Добробут», а й тим технічним характеристикам, які було заявлено в момент продажу.

Представник Ковельського комунального підприємства "Добробут" неодноразово в телефонних розмовах наголошував Позивачу на неможливість використання обладнання за призначенням, та прохання прийняти назад поставлене обладнання. Одне зі звернень зафіксоване в листі №373 від 26.07.2011р. Однак, Позивач проігнорував вимоги Відповідача прийняти назад поставлений товар. Також, продавцем не було виконано вимоги ст. 662 Цивільного кодексу України, так як він не надав документи, що стосуються товару, а саме: технічний паспорт, сертифікати якості, гарантійні талони, що підлягають передачі разом із товаром, відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Вважає, що такі дії позивача ставлять під сумнів, що обладнання яке було поставлене КП «Добробут», взагалі є належної якості, та можливість його використання згідно призначення.

Відповідно до ч.2 ст. 666 ЦК України, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару не передані покупцем у наданий строк, покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Станом на 22 листопада 2011р., Позивач так і не надав документи, що необхідні для передачі разом з товаром. Такі дії ВАТ «Оснастка»свідчать про його небажання передати товар належної якості КП «Добробут». Продавець не виконав усіх взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу, та передбачених чинним законодавством. Посилаючись на приписи ст. 193 Господарського кодексу України, вважає, що покупець звільняється від відповідальності розрахуватись за товар неналежної якості, оскільки зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

8 квітня 201 року, на підставі видаткової накладної № РН-0000025, позивач - Відкрите акціонерне товариство "Оснастка" передав, а відповідач Ковельське комунальне підприємство "Добробут" прийняв товар подрібнювач деревини в кількості 1шт. вартістю 12000 грн. Дана обставина стверджується довіреністю № 004756 від 08.04.2011р.

Строку оплати товару сторони письмово не визначили.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

10.08.2011р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 10/542 про погашення боргу за отриманий товар. Вказану вимогу відповідач отримав 15.08.2011р., що стверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції.

Як вбачається із долучених представниками сторін доказів до матеріалів справи, а саме: балансу ВАТ «Оснастка», станом на 30.06.2011р. та аналітики рахунку 36 1 за квітень травень 2011 року, за поставлений товар відповідач оплату не здійснив.

Отже, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 12000 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обовязки на підставі договору купівлі-продажу укладеного шляхом підпису накладної на відпуск товару, як це передбачено п.2 ст.639 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 12000 грн. заборгованості за поставлений товар підставна та підлягає до задоволення.

Доводи відповідача щодо відсутності у нього зобовязання перед позивачем по оплаті отриманого товару у звязку із неналежною його якостю, не взято до уваги судом, оскільки не доведені належними доказами в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються зі сплати державного мита в сумі 120 грн. та витрат по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 11, 16, 526, 625 Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Ковельського комунального підприємства «Добробут» (код ЄДРПОУ 30514451, 45010, Волинська обл., м. Ковель, вул. Грушевського, 106а) на користь Відкритого акціонерного товариства «Оснастка»(код ЄДРПОУ 05797977, 45403, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25) 12000 грн. заборгованості та 120 грн. витрат повязаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя В. М. Дем`як

Повний текст рішення

складено та підписано

25.11.11