Рішення № 19871849, 22.11.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р.

Справа № 5004/2273/11 за позовом Рожищенської районної спілки споживчих товариств, м.Рожище

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Рожище

про стягнення 1 948,73 грн.

Суддя: Шум М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Дендера В.М.- голова правління

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач Рожищенська районна спілка споживчих товариств звернулась до господарського суду з позовом до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1948,73 грн., з них 1189,44 грн. заборгованості по сплаті оренди торгового місця, 45,47 грн. неустойки та 713,82 грн. штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 01.11.2011р. документів не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату і час розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення № 4510100113549 від 14.11.2011р.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

21.12.2010р. між Рожищенською райспоживспілкою (орендодавець) і підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір № 42 оренди торговельного місця, згідно з п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування торговельне місце площею 6,07 м2 для розміщення обєкту торгівлі (малої архітектурної форми) за АДРЕСА_1, яка є власністю орендаря.(а.с. 9).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з договору № 42 від 21.12.2010р.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).

Пунктом 2.1. договору оренди передбачено, що вступ орендаря у користування орендованим торговельним місцем настає одночасно з підписанням сторонами даного договору.

Згідно з п.п.3.1., 3.2. договору розмір орендної плати за торговельне місце складає 169,96 грн. на місяць. Крім того, орендар компенсує орендодавцю витрати по оплаті використаної енергії згідно показників лічильника (по потужності електроприладів). Орендна плата сплачується щомісячно в касу або на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10-го числа поточного місяця (розрахунковий місяць), а компенсація за спожиту електроенергію - до 5-го числа поточного місяця в розмірі авансових платежів на наступний місяць.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань.

На виконання умов договору позивачем було передано в тимчасове користування відповідачу торгове місце згідно площі передбаченої в договорі.

Відповідач протягом березня - вересня 2011 року користувався орендованими торговельними місцями, проте свої зобовязання щодо сплати нарахованої за вказаний період орендної плати не виконав.

Заборгованість відповідача по орендній платі станом на 10.10.2011 року становить 1189,44грн., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Такого ж висновку дійшов Рівненський апеляційний господарський суд у постановах, зокрема, від 06.07.2011р. №5004/919/11, від 12.07.2011р. №5004/903/11.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Сторони у п.6.3 договору домовились, що у випадку несплати орендної плати до закінчення розрахункового місяця, з 1 числа наступного місяця, що слідує за розрахунковим, відповідачу нараховується штраф в розмірі 20% від суми боргу, а з першого числа другого місяця, який слідує за розрахунковим місяцем, - штраф у розмірі 50% від суми боргу.

Відповідно до п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (постанова ВСУ від 22.11.2010 N 14/80-09-2056).

Договір №42 від 21.12.2010 року не був предметом судового розгляду, недійсним чи

зміненим, зокрема, в частині п. 6.3, не визнавався. Відповідач орендну плату не сплачував своєчасно, тому сплата штрафу є його договірним зобовязанням.

Нараховані позивачем 713,82 штрафу підставні і підлягають до стягнення згідно п. 6.3 договору.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне

виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Згідно п. 6.2 договору за порушення термінів сплати орендної плати відповідач сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Нарахована позивачем за період з 10.04.2011 року по 10.10.2011 року пеня в сумі 45, 47 грн. підставна та підлягає до стягнення згідно п. 6.2 договору.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, ст.ст. 526, 527, 759,762 ЦК України, ст. 193, 179 ГК України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Рожищенської районної спілки споживчих товариств (м. Рожище, вул. Незалежності, 25, код ЄДРПОУ 01744257) 1948,73 грн., в тому числі 1189,44 грн. основного боргу, 713,82 грн. штрафних санкцій, 45,47 грн. неустойки та 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя М. С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення 25.11.11р.