Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307
РІШЕННЯ
Іменем України
12.12.2011Справа №5002-33/5066-2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гласско»
(73000, м. Херсон, вул. Сенявіна, 144, к.2, кв.75)
до фірми «Анвей»
(95000, м. Сімферополь, вул. Павленка, 38, кв.15)
про стягнення 59188.54 грн.
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники сторін
Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 10 грудня 2011 року, ТОВ «Гласско».
Від відповідача: не з'явився, фірма «Анвей».
Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Гласско» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до фірми «Анвей» та просить суд стягнути 59188.54 грн.
Позовні вимоги вмотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 01/12 від 01 грудня 2008 року в частині поставки оплаченого позивачем товару та обґрунтовані посиланнями на статті 251, 252, 526, 530, 662, 663, 693 Цивільного кодексу України та статтю 265 Господарського кодексу України.
В судовому засіданні позивач надав суду документи, витребувані у нього судом ухвалою від 28 листопада 2011 року (а.с. 28-39).
Відповідач в судове засідання не зявився, витребуваних судом документів не надав, про причини відсутності суд не повідомив. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином (а.с. 22) за адресами, що вказані в позовній заяві та спеціальному витягу з ЄДРПОУ (а.с. 18-20).
Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО України. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.
Також в пункті 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18 березня 2008 року викладена наступна правова позиція: «якщо учасник судового процесу своєчасно не довів до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю особу».
Крім того, в пункті 11 Інформаційного листа ВГСУ від 15 березня 2007 року № 01-8/123 та пункті 16 Інформаційного листа ВГСУ від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 викладена правова позиція, згідно з якою до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
01 грудня 2008 року між фірмою «Анвей» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гласско» (покупець) укладений договір № 01/12, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобовязується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору (а.с. 37-39).
Відповідно до пункту 1.4 договору кількість та асортимент товару вказуються в замовленнях покупця.
Пунктом 2.1 договору визначено, що відвантаження товару здійснюється партіями на підставі замовлень покупця. В кожному окремому випадку, замовлення оформлюється в письмовому вигляді та направляється будь-яким зручним для покупця способом. В замовленні вказується асортимент та необхідна кількість товару.
Пунктом 2.3 договору встановлено, що продавець після отримання відповідного замовлення покупця, у разі своєї згоди, виставляє розрахунок, в якому вказується асортимент, кількість, ціна та вартість всього відвантаженого товару.
Відповідно до пункту 2.4 договору продавець відвантажує покупцю товар протягом 3 днів з моменту отримання замовлення.
Продавець продає товар за цінами, відповідно до рахунку-фактурі, що виписана відповідно до замовлення (пункт 4.1 договору).
Загальна вартість договору, орієнтовно, складає 350 000.00 грн. у тому числі ПДВ (пункт 4.2 договору).
Пунктом 5.1 договору покупець взяв на себе обовязок провести оплату на розрахунковий рахунок продавця протягом трьох днів після отримання рахунку-фактури на оплату за товар.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного його виконання (пункт 10.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі замовлення на поставку товару від 19 жовтня 2009 року (а.с.31), 22 жовтня 2009 року відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 147 на оплату 59 188.54 грн. (а.с. 29).
Також, з матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 2009 року позивачем оплачений виставлений відповідачем рахунок, про що свідчить витяг з особового рахунку позивача (а.с. 32) та платіжні доручення № 430 від 22 жовтня 2009 року на суму 37500.00 грн. (а.с. 33) та № 431 від 22 жовтня 2009 року на суму 21688.54 грн. (а.с. 34).
Однак, за твердженням позивача, відповідач порушив взяти на себе за договором зобовязання в частині передачі товару, у зв'язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю «Гласско» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою про стягнення з фірми «Анвей» суми попередньої оплати товару.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які виникли у звязку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вже зазначалося, 01 грудня 2008 року між фірмою «Анвей» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гласско» (покупець) укладений договір № 01/12, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобовязується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору (а.с. 37-39).
Пунктом 2.1 договору визначено, що відвантаження товару здійснюється партіями на підставі замовлень покупця. В кожному окремому випадку, замовлення оформлюється в письмовому вигляді та направляється будь-яким зручним для покупця способом. В замовленні вказується асортимент та необхідна кількість товару.
Так, 19 жовтня 2009 року позивачем подано замовлення на поставку товару (а.с. 31).
Пунктом 2.3 договору встановлено, що продавець після отримання відповідного замовлення покупця, у разі своєї згоди, виставляє розрахунок, в якому вказується асортимент, кількість, ціна та вартість всього відвантаженого товару.
Відповідний рахунок-фактура № 147 був виставлений відповідачем позивачу 22 жовтня 2009 року на суму 59 188.54 грн. (а.с. 29).
Відповідно до пункту 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Так, пунктом 2.4 договору передбачено, що продавець відвантажує покупцю товар протягом 3 днів з моменту отримання замовлення.
Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що 22 жовтня 2009 року позивачем оплачений виставлений відповідачем рахунок, про що свідчить випис з особового рахунку позивача (а.с. 32) та платіжні доручення № 430 від 22 жовтня 2009 року на суму 37500.00 грн. (а.с. 33) та № 431 від 22 жовтня 2009 року на суму 21688.54 грн. (а.с. 34).
Таким чином, з огляду на вимоги пункту 2.4 спірного договору суд погоджується з доводами представника позивача про порушення відповідачем умов договору № 01/12 від 01 грудня 2008 року в частині виконання свого обовязку щодо поставки оплаченого товару.
Відповідно до частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів поставки товару товариству з обмеженою відповідальністю «Гласско» на суму 59 188.54 грн. відповідачем суду не представлено.
Враховуючі викладене, з огляду на положення статті 693 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Гласско» про повернення отриманих фірмою «Анвей» грошових коштів, отриманих за договором від 01 грудня 2008 року № 01/12 в сумі 59 188.54 грн.
Сплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 13 грудня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1.Позов задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з фірми «Анвей» (95000, м. Сімферополь, вул. Павленка, 38, кв.15, п\р 26004048096800 в АКБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 31003389) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гласско» (73000, м. Херсон, вул. Сенявіна, 144, к.2, кв.75, п\р 26001029801671 в ФХ ВАТ «Кредитпромбанк», м. Херсон, МФО 352651, ЄДРПОУ 35870254) 59 188.54 грн. заборгованості.
3.Стягнути з фірми «Анвей» (95000, м. Сімферополь, вул. Павленка, 38, кв.15, п\р 26004048096800 в АКБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 31003389) в дохід місцевого бюджету міста Сімферополя (р\р 31216206700002, МФО 824026 в ГУ УДКУ в АР Крим, ЄДРПОУ 34740405, призначення платежу: судовий збір, код 03499968, пункт 2.1, отримувач бюджет м. Сімферополь, 22030001) 1411.50 судового збору
4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.
Судове рішення № 19870601, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 12.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5066-2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: