Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307
РІШЕННЯ
Іменем України
08.12.2011Справа №5002-33/4510-2011 за позовом публічного акціонерного товариства «Криммолоко»
(95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 35)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер»
(95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47)
про стягнення 107857.92 грн.
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 971 від 17.10.2011 р., ПАТ «Криммолоко».
Від відповідача: не з'явився, ТОВ «Стайер».
Суть спору: публічне акціонерне товариство «Криммолоко» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер», та просить суд стягнути заборгованість у розмірі 107857.92 грн.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № ПР-40049/17/08 від 01 травня 2008 року в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару та обґрунтовані посиланнями на статті 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини відсутності суд не повідомив. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином (а.с. 44) за адресою, зазначеною в спеціальному витягу з ЄДРПОУ (а.с. 40-42). Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.
Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО України. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
Відповідно до статуту публічне акціонерне товариства «Криммолоко» є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Криммолоко» (а.с. 29).
Судом було встановлено, що 01 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Криммолоко» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Стайер» (покупець) укладений договір поставки № ПР-40049/17/08, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязується поставити товар в строки, обумовлені цим договором, відповідно до замовлень покупця, які є невідємною частиною договору, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, обумовлених в додатку № 4 (а.с. 11-15).
Асортимент та ціна товару погоджується в специфікаціях до договору. Специфікація затверджується сторонами у встановленій формі (додаток № 1) та є його невідємною частиною (пункт 2.1 договору).
Загальна сума договору складає суму товару, отриманого за всіма накладними (пункт 7.1 договору).
Покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку № 4 до даного договору (пункт 7.2 договору).
Відповідно до пункту 5 додатку № 4 до договору поставки від 01 травня 2008 року № ПР-40049 відстрочка оплати товару складає 14 календарних днів (а.с.16).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору позивач протягом вересня жовтня 2011 року поставляв на адресу відповідача товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 46-53, 57-72).
Однак, за твердженням позивача, відповідачем систематично порушувалися взяти на себе за договором поставки зобовязання в частині своєчасної та повної оплати вартості товару, у зв'язку з чим 12 жовтня 2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав оплатити заборгованість в розмірі 108 258.92 грн. (а.с. 79).
Несплата відповідачем суми заборгованості за договором поставки у добровільному порядку зявилося підставою для звернення публічного акціонерного товариства «Криммолоко» до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом було встановлено, що між сторонами у даній справі склалися правовідносини з поставки, які були оформлені договором № ПР-40049/17/08 від 01 травня 2008 року, у звязку з чим вони повинні регулюватися відповідно до умов цього договору, правил глави 54 Цивільного кодексу України та загальних положень про виконання господарських зобовязань.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вже зазначалося, 01 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Криммолоко» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Стайер» (покупець) був укладений договір поставки № ПР-40049/17/08, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязується поставити товар в строки, обумовлені цим договором, відповідно до замовлень покупця, які є невідємною частиною договору, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, обумовлених в додатку № 4 (а.с. 11-15).
Так, факт передачі позивачем товару відповідачеві підтверджується товарно-транспортними накладними, а факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами його представників на цих накладних, а також печатками підприємства (а.с. 46-53, 57-72).
Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Аналогічні вимоги містяться в пункті 5 додатку № 4 до договору поставки від 01 травня 2008 року № ПР-40048/17/08, відповідно до якого покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту поставки (а.с. 16).
Таким чином, відповідач повинен був оплатити вартість отриманого товару не пізніше 14 днів з моменту поставки, однак дані зобовязання відповідачем належним чином виконані не були, у звязку з чим за ним створилася заборгованість в сумі 107 857.92 грн.
Крім того, 12 жовтня 2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав оплатити заборгованість в розмірі 108 258.92 грн. (а.с. 79).
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів сплати заборгованості в сумі 107 857.92 грн. відповідачем суду не представлено.
Так, суд приймає до уваги, що матеріали справи містять докази здійснення поставки товару, що підтверджується товарно-транспортними накладними, тоді як наявність заборгованості за отриманий від позивача товар була також підтверджена відповідачем в акті звіряння взаємних розрахунків (а.с. 54). Отже, вказані обставини та поведінка сторін достовірно засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, що, в свою чергу, є підставою для виникнення зобовязальних правовідносин.
Аналогічної правової позиції дотримується Севастопольський апеляційний господарський суд при вирішенні аналогічної категорії спорів (постанова від 15.06.10 у справі № 2-33/1588-2010).
Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» заборгованості за поставлений товар в сумі 107 857.92 грн.
Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем у звязку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 12 грудня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1.Позов задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» (95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47, р\р 2600701017709 КРФ ПАТ «Кредобанк», м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 32973371) на користь публічного акціонерного товариства «Криммолоко» (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 35, р\р 260008374, КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 00450693) 107 857.92 грн. - заборгованості, 1080.00 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.
Судове рішення № 19870541, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 08.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 4510-2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: