Рішення № 19869349, 06.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

06.12.2011Справа №5002-24/1504-2010 За позовом Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код 03358593)

в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Лінейна, 10, ідентифікаційний код 26178681)

до відповідача - Комунального підприємства "Житловик-3" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 9 Травня, 47, ідентифікаційний код 32513266)

про стягнення 1 378 046,18 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю № 02 від 04.01.2011р., паспорт НОМЕР_1 виданий 02.02.1999.

Від відповідача ОСОБА_2, представник за довіреністю № б/н від 14.07.2011р., паспорт НОМЕР_2 виданий 17.05.1999р.

Обставини справи: Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Комунального підприємства "Житловик-3" про стягнення з відповідача на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" заборгованості за отриману теплову енергію за період з 01.03.2007р. по 01.03.2008р. у розмірі 1 378 046,18 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 13780,46 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору на відпуск теплової енергії № 700 від 23.10.2003р. на обєкти, визначені у договорі, зокрема, у порушення пункту 2.1. договору, відповідно до якого Комунальне підприємство "Житловик-3", як юридична особа несе відповідальність перед Орендним підприємством „Кримтеплокомуненерго” за своєчасну оплату квартиронаймачами, власниками квартир послуг теплопостачання, відповідач не виконав взяті на себе зобовязання, на підставі чого внаслідок неповної сплати отриманої теплової енергії споживачами у Комунального підприємства "Житловик-3" за період з 01.03.2007р. по 01.03.2008р. виникла заборгованість, розмір якої позивач просить суд стягнути у примусовому порядку.

Позивач по справі зазначає, що заборгованість відповідача ускладнює своєчасність розрахунків Євпаторійської філії Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" з Орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" та негативно впливає на тяжке фінансове становище на енергоринку України.

Відповідач проти позовних вимог Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позовну заяву, наданому у судовому засіданні. Відповідно до наданого відзиву відповідач просить у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Так, відповідач, зокрема, не погоджується з виконаним позивачем розрахунком заборгованості, з якого, за ствердженням Комунального підприємства "Житловик-3", не вбачається відповідність заявленої суми позовних вимог сумі фактично спожитих послуг з теплопостачання громадянами.

Крім того, у судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду справи.

Судом вказане клопотання було задоволено та ухвалою від 07.04.2011 р. строк розгляду справи було продовжено за згодою сторін.

Ухвалою ГС АР Крим від 10.08.2010 р. провадження по справі було зупинено та призначено судово економічну експертизу.

Однак експертиза не була проведена в звязку з ненаданням сторонами необхідних для провадження експертизи документів в звязку з чим суд ухвалою від 28.03.2011 р. провадження по справі поновив.

Ухвалою ГС АР Крим від 27.04.2011 р. суд провадження по справі знов зупинив та призначив судово економічну експертизу.

Однак оскільки сторонами знов не було надано необхідних для провадження експертизи документів, вона проведена не була та ухвалою від 17.06.2011 р. суд знов поновив провадження по справі.

Ухвалою від 23.06.2011р. по справі знов була призначена судово-економічна експертиза, проведення якої доручено експерту «Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим».

13.07.2011р. до суду надійшло клопотання експерта про витребування у сторін у справі документів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою від 01.08.2011р. суд направив копію клопотання експерта сторонам для його виконання.

21.10.2011р. до суду надійшов супровідний лист з доданими матеріалами контрольної справи.

У листі Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВД України в АР Крим, зазначено, що станом на 11.10.2011р. клопотання експерта про витребування необхідних для проведення експертизи документів не виконано.

В звязку з вказаним суд ухвалою від 31.10.2011 р. провадження по справі знов поновив.

17.11.2011р. у засіданні суду представником відповідача було заявлене письмове клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку ст.69 ГПК України у межах передбачених чинним законодавством, на 15 календарних днів.

Суд вказане клопотання задовольнив та ухвалою від 17.11.2011 р. продовжив строк розгляду справи до 06.12.2011 р.

Позивач заявою від 17.11.2011 р. зменшив розмір заявлених позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену теплову енергію за період з 01.03.2007 р. по 01.03.2008 р. в сумі 995 097,30 грн.

Вказане зменшення обґрунтовує тим, що від відповідача надійшли оплати з 01.03.2008 р. по 01.11.2011 р. у розмірі 382948,88 грн. за період заборгованості за поставлену теплову енергію з 01.03.2007 р. по 01.03.2008 р.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що з розрахунку позивача не можливо визначити на яку кількість фактичних споживачів проводиться нарахування по наданим послугам і на підставі яких фактичних даних позивачем здійснений розрахунок заборгованості за надані послуги.

На підставі вказаного просить у позові відмовити.

Позивач уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав перелік квартир в житлових будинках, що мають заборгованість по сплаті за опалення та гаряче водопостачання.

Також позивачем було надано заперечення від 29.11.2011 р. на відзив на позов з документальним обґрунтуванням.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував по мотивам, викладеним у відзиві на позов.

Слухання справи відкладалось у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

23.10.2003 р. між Євпаторійською філією Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” ( Постачальник) та комунальним підприємством «Житловик 3» ( Споживач ) був укладений договір на відпуск теплової енергії № 700. ( т. 1, а. с. 7 9 ).

Згідно з пунктом 1.1. вказаного Договору постачальник взяв на себе зобовязання постачати споживачу теплову енергію у вигляді теплоносія для опалення і гарячої води в договірних обсягах, а споживач зобовязався сплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, що визначені даним договором.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору визначено обсяги теплової енергії, що має постачатися споживачу. Відповідно до вказаного пункту в житлових будинках гаряча вода поставлялася на 11435 чоловіка.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору облік спожитої теплової енергії проводиться по опалювальним площам, розрахунковим показникам ( по Гкал. ) і за показниками приладів. Облік витрачання гарячої води за розрахунковими даними, відповідно до нормативних документів і за даними зареєстрованих водомірів.

Відповідно до п. 6.1 розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться споживачем відповідно до обсягів п. 2.1 вказаного договору:

-За приладами обліку з урахуванням теплових втрат;

-За розрахунком в Гкал тільки в опалюваний період;

-По площам - щомісячно на протязі року, розрахункові періоди з 01 січня по 01 серпня і з 01 серпня по 31 грудня;

-За спожиту гарячу воду щомісячно.

Відповідно до п. 6.4 вказаного договору теплова енергія сплачується споживачем щомісячно відповідно до представленого рахунку, до 10 ого числа місяця, що слідує за розрахунковим. У разі ненадходження грошових коштів до вказаного строку споживач за кожен день прострочки платежу сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 10.1 вказаного договору він вступає в силу з 23.10.2003 р. і діє до 23.10.2008 р.

Відповідно до п. 10.4 вказаного договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено письмово жодною зі сторін.

Позивач вказує на те, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобовязання щодо сплати послуг з постачання теплової енергії, в звязку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену теплову енергію за період з 01.03.2007 р. по 01.03.2008 р. у розмірі 995097,30 грн., з урахуванням заяви від 17.11.2011 р. про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує на те, що первоначально у п. 2.1 договору №700 від 29.10.2003 р. було зазначено кількість громадян, яким надаються послуги з опалення, а саме 11435 громадян. Однак договором на абонентське обслуговування №А700 від 01.03.2006 р. до договору №700 від 23.10.2003 р. було оговорено сторонами, що абонентське обслуговування громадян по прийманню платежів і нарахуванню проводиться позивачем по справі в особі Євпаторійської філії, а на підставі вказаного відповідач вважає, що позивач повинен щомісячно повідомляти відповідача про зміну кількості зареєстрованих громадян, яким надаються послуги по гарячої воді.

Відповідач вказує на те, що розрахунок позивача не містить відомостей відносно кількості зареєстрованих громадян фактичних споживачів гарячої води, а також дані з вказанням часу, коли кількість фактичних споживачів гарячої води змінювалася і з якого часу проводиться нарахування на відповідну кількість фактичних споживачів.

Однак з даного приводу суд зазначає, що позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, посилається на договір №700 від 23.10.2003 р. на відпуск теплової енергії, який був укладений між сторонами по справі та відповідних додатків до вказаного договору, що встановлює порядок розрахунків між сторонами.

Договір № А700, на який посилається відповідач, не є предметом розгляду по даній справі, за якою вирішується питання щодо стягнення заборгованості за договором на відпуск теплової енергії №700 від 23.10.2003 р. та є самостійним зобовязанням. Позивач за вказаним договором у поданому ним позові ніяких вимог не заявляє, отже договором №700 не змінювались умови договору на відпуск теплової енергії.

Як вже було вказано вище пунктом 2.1 договору №700 від 23.10.2003 р. було встановлено обсяги теплової енергії, що надається споживачу ( відповідачу по справі ).

При цьому відповідно до п. 3.2.4 вказаного договору №700 від 23.10.2003 р. споживач, зокрема, зобовязався письмово сповіщати постачальника про всі зміни на обєктах теплопостачання, підключених до теплових мереж споживача ( найменування, теплові навантаження, обсяги, площі споживання, площа орендарів та таке інше ), про зміни власного найменування, організаційно правової форми, банківських реквізитів, поштової та юридичної адреси, не пізніше 5 ти днів з моменту настання вказаний подій.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Додатку №5 від 01.03.2007 р. до вказаного договору №700 від 23.10.2003 р. сторони дійшли згоди викласти п. 2.1 цього договору в іншій редакції, зокрема, вказали, що в житлових будинках гарячу воду споживали 10054 чоловік. ( т. 1, а. с. 17 ).

Відповідно до Додатку №6 від 05.07.2007 р. до вказаного договору №700 від 23.10.2003 р. сторони дійшли згоди викласти п. 2.1 цього договору в іншій редакції, зокрема, вказали, що в житлових будинках гарячу воду споживали 9949 чоловік. ( т. 1, а. с. 18 ).

Відповідно до Додатку №7 від 03.09.2007 р. до вказаного договору №700 від 23.10.2003 р. сторони дійшли згоди викласти п. 2.1 цього договору в іншій редакції, зокрема, вказали, що в житлових будинках гарячу воду споживали 9544 чоловік. ( т. 1, а. с. 19 ).

Відповідно до Додатку №8 від 01.11.2007 р. до вказаного договору №700 від 23.10.2003 р. сторони дійшли згоди викласти п. 2.1 цього договору в іншій редакції, зокрема, вказали, що в житлових будинках гарячу воду споживали 9038 чоловік. ( т. 1, а. с. 20 ).

При цьому вказані зміни відображалися у рахунках, що надавалися відповідачу кожного місяцю.

Також суд зазначає, що умови договору №700 від 23.10.2003 р. на відпуск теплової енергії не зобовязують позивача надавати відповідачу інформацію про зміну кількості зареєстрованих громадян, яким надаються послуги з опалення і гарячого водопостачання.

Відповідно до п. 2.2. вказаного договору сторони визначили, що до 15 жовтня споживач, при наявності приладів обліку тепла, щорічно надає заявку на помісячне споживання теплової енергії на опалювальний період, а до 15 березня на споживання теплової енергії в літній період.

Крім того, 23.10.2003 р. між Євпаторійською філією Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” ( Повірений ) і комунальним підприємством "Житловик-3" ( довіритель ) було укладено договір - поруки до договору №700 на відпуск теплової енергії ( т. 1, а. с. 10 ).

Відповідно до п. 1 вказаного договору довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобовязання здійснювати збір абонентської плати за теплову енергії з наймачів квартир, власників квартир та орендарів.

При цьому відповідно до п. 2 вказаного договору поруки довіритель ( відповідач по справі ), як юридична особа:

- несе відповідальність перед повіреним за своєчасну сплату наймачами та власниками квартир послуг теплопостачання;

- несе відповідальність за достовірність всієї інформації, що передається повіреному ( кількість осіб, що проживають, площі, наявності пільг та таке інше );

- щоквартально ( до 10 ого числа наступного місяця надає повіреному ( в абонентський відділ ) інформацію про зміни опалювальних площей і кількості осіб, що проживають на площах.

Однак суду не було надано доказів щодо надання відповідачем позивачу яких небудь заявок або даних, у виконання вищевказаних умов.

Та обставина, що відповідачем споживалася теплова енергія, яку поставляв позивач по справі підтверджується списками підключення житлових будинків по районним котельним, відомостями по навантаженню котельних, актами про облік споживання теплової енергії в будинках з приладами обліку теплової енергії, а також рішеннями виконавчого комітету Євпаторійської міської ради щодо початку та закінчення опалювального сезону.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує на те, що позивачем надано розрахунок, зроблений не виходячи з роздільного розрахунку за будинками, що мають прилади обліку і будинки, в яких відсутні прилади обліку теплової енергії.

Однак суд зазначає, що умовами договору №700 від 23.10.2003 р. на відпуск теплової енергії до обовязків постачальника ( позивач по справі ) не входить надання роздільних розрахунків по будинкам з вузлами обліку теплової енергії та будинкам в яких вони не встановлені.

До того ж в будинках, в яких встановлені вузли обліку, щомісячно до 25 ого числа звітнього місяця надається споживачем звіт про фактичне споживання теплової енергії, тобто складаються двосторонні акти про облік витрати теплової енергії і розрахунки проводяться за Гкал., а по будинкам, де не встановлені подібні прилади обліку теплової енергії, розрахунки проводяться по нормативному споживанню за квадратний метр опалювальної площі.

Відповідно до п. 2.1 вищевказаного договору 700 від 23.10.2003 р. на відпуск теплової енергії одиницею нормативного споживання є квадратний метр.

Відповідно до п. 21 Постанови КМУ №630 від 21.07.2005 р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, зокрема, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

Крім того рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №160 від 02.03.2007 р. було узгоджені Євпаторійській філії ОП «Кримтеплокомуненерго» тарифи на теплову енергію за нормами споживання в розрахунку в квадратних метрах ( т. 2, а. с. 120 - 121 ).

Суду не було надано доказів про внесення змін до п. 2.1 договору 700 від 23.10.2003 р. на відпуск теплової енергії із розрахунку в Гкал.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору, в тому числа і щодо сплати отриманої теплової енергії.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Суд встановив, що відповідач взяті на себе зобовязання щодо сплати отриманої теплової енергії виконував неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості за період з 01.03.2007 р. по 01.03.2008 р. у розмірі 995097,30 грн.

В супереч вимогам ст. 33 ГПК України відповідач доказів сплати наявності заборгованості суду не представив, в звязку з чим заборгованість у розмірі 995097,30 грн. підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 12.12.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з комунального підприємства "Житловик-3" ( 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 9 Травня, 47, ідентифікаційний код 32513266) на користь Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код 03358593) в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Лінейна, 10, ідентифікаційний код 26178681 ) заборгованість за поставлену теплову енергію за період з 01.03.2007 р. по 01.03.2008 р. у розмірі 995 097,30 грн.; державне мито у розмірі 9950,97 грн. та 170,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.