Рішення № 19869294, 08.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2011Справа №5002-12/4870-2011 За позовом публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95000, м Сімферополь, вул. Київська,74/6 )

до відповідача комунального підприємства «Тепловодсервіс» (96570, Сакський район, с. Орехово, вул. Садова, 1)

про стягнення 272672,82 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1., юрисконсульт, довіреність №336-Д від 22.04.2011 р.

Від відповідача не зявився

Суть спору: публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача комунального підприємства «Тепловодсервіс»про стягнення 272672,82 грн. заборгованості за договором поставки електричної енергії №790 від 20.02.2007 р., а саме: 254700,53 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 3% річних у розмірі 5949,25 грн., інфляційних витрат у розмірі 8975,96 грн., пеню у розмірі 3047,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.02.2007 р. між сторонами був укладений договір про поставку електроенергії № 790, за умовами якого відповідач зобовязався своєчасно здійснювати розрахунки за користування електроенергією та сплачувати інші нарахування відповідно до умов Договору. Однак, вказане зобовязання відповідачем не виконувалося, у звязку з чим, виникла заборгованість та позивач звернувся до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, сповіщений належним чином, про причини незявлення суд не повідомив, письмового відзиву на позов не надав.

З огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) в особі директора департаменту енергозбиту та комунальним підприємством «Тепловодсервсі» (Споживач) укладений Договір постачання електричної енергії № 790 (а.с.12-16).

19 грудня 2007 між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) в особі директора департаменту енергозбиту та комунальним підприємством «Тепловодсервсі» (Споживач) укладено додаткову угоду до договору постачання електричної енергії №790 від 20.02.2007 р.

Пунктом 1 Договору передбачено, що Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі відповідно умов Договору та додаткам до Договору, що є невідємною його частиною.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору, Споживач зобовязується сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами Додатку № 4.1 або № 4.2 «Порядок розрахунків».

У свою чергу, згідно з п. 1 Додатку № 4.2. до Договору, розрахунки за спожиту електроенергію здійснюється відповідно до п. 6.6. ПКЕЕ. Повна поточна оплата вартості електричної енергії здійснюється двома платежами по наступним датам та обємом оплат: 05 числа кожного місяця 50% від заявленого обєму споживання ; кінцевий розрахунок в дату оплати, яка встановлена даним додатком.

Згідно п. 2 Додатку №4.2 Розрахункова дата (день, коли Споживач надає «Акт про обєми спожитої електроенергії», а Постачальник виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 16 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 16 числа місяця до того ж числа наступного місяця.

Показники розрахункових коштів обліку у відповідності з Переліком обєктів та точок комерційного обліку фіксуються 16 числа кожний місяць та оформлюються «Актом про обєми переданої споживачеві (споживаною споживачем) електроенергії» в двох екземплярах, по одному для кожної сторони.

Пунктом 3 Додатку №4.2 передбачено, що споживач самостійно проводить зняття показань розрахункових приладів обліку, оформляє «Актом про обєми переданої споживачеві (споживаною споживачем) електроенергії».

Обєм фактично споживаної за розрахунковий період електроенергії, з урахуванням величини збитків на ділянці сеті від міста встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромеж, встановлюється згідно з «Актом про обєми переданої споживачеві (споживаної споживачем) електричної енергії».

Відповідно до п.5 Додатку №4.2 Розрахунки за електроенергію здійснюються споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії.

Дата оплати встановлюється до 21 числа кожного місяця (відповідно до п. 6.11 ПКЕЕ).

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника.

У разі неотримання Постачальником грошових коштів у вказану дату, починаючі з наступного за датою оплати дня здійснюються нарахування у відповідності з п. 8 даного додатку; Споживачу припиняється подача електричної енергії шляхом відключення.

Відповідно до пункту 8 Додатку № 4.2. до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Порядком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення:

-пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування;

-3% річних від простроченої суми.

При цьому, сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, що вказаний у рахунках.

Крім того, пунктом 2.2.4. Договору постачання електроенергії № 790 від 20.02.2007 р. передбачено, що Споживач зобовязаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електричною межею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».

Відповідно до наданих позивачем Актів про обєми переданої споживачем (споживаної споживачем) електроенергії за розрахунковий період, рахунків на оплату за електроенергію, сума заборгованості відповідача за спожиту електроенергію за період з 28.03.2009р. по 21.10.2011р. складає 254700,53 грн.

Судом звертається увага на те, що рахунки на оплату електроенергії були отримані відповідачем, що підтверджується особистими підписами уповноваженої особи.

Однак, зобовязання за Договором постачання електричної енергії № 790 від 20.02.2007 р. відповідачем належним чином не виконуються, сума заборгованості у добровільному порядку не погашена.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобовязання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не виконав свої зобовязання щодо оплати наданих йому послуг з постачання електричної енергії на суму 254 700,53 грн.

Пунктом 4.2.1 Договору та п.8 Додатку 4.2 до Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочки, включаючи день фактичної оплати, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування.

Оскільки відповідачем не виконано зобовязання щодо своєчасної оплати за надані послуги позивачем нарахована пеня за період з 22.04.2011 р. по 21.10.2011 р. у сумі 3047,08грн.

Відповідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Крім того, пунктом 4.2.1. Договору та п. 8 Додатку 4.2. до Договору передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст.610 Цивільного Кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання, або виконання с порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позову вбачається, що на основну суму заборгованості нараховані 3% річних за період з 28.03.2009 р. по 21.10.2011 р. у розмірі 5949,25 грн., інфляційні витрати за період з квітня 2009 р. по вересень 2011 р. у розмірі 8975,96 грн. грн.

Таким чином, загальна сума, яку повинен сплатити відповідач складає 272672,82 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з комунального підприємства «Тепловодсервіс» (96750, Сакський район, с. Орехово, вул. Садова, 1, ідентифікаційний код 34496316) на користь публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805 ОКПО 00131400) заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 254700,53 грн.

3.Стягнути з комунального підприємства «Тепловодсервіс» (96750, Сакський район, с. Орехово, вул. Садова, 1, ідентифікаційний код 34496316) на користь публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сімферополь, МФО 324805 ОКПО 00131400) пеню в сумі 3047,089 грн., інфляційні витрати в сумі 8975,96 грн., 3% річних в сумі 5949,25 грн., а також витрати по сплаті держмита в сумі 2726,73 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.