Рішення № 19869240, 07.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2011Справа №5002-22/3352-2011 за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1; представник позивача ОСОБА_2., АДРЕСА_2

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народів», Крсногвардійський район, с. Петрівка

про стягнення 2256,62 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_2., представник, дов від 25.05.2011 року

від відповідача не зявився

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народів», просить суд зобовязати СТОВ «Дружба народів» вчинити дію сплатити грошима ОСОБА_1 вартість частини майна товариства у розмірі 2256,62 грн., у звязку з її виходом зі складу учасників СТОВ «Дружба народів».

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 20.09.2011 року по справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Науково дослідному експертно криміналістичному центру при ГУ МВС України в АР Крим; провадження по справі зупинено.

18.11.2011 року до суду надійшов висновок судового експерта № 142 від 16.11.2011 року.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 21.11.2011 року провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні 07.12.2011 року позивач надав суду пояснення позивача з урахуванням висновків судового експерта, згідно яких позивач зазначив, що висновки судового експерта підтримує частково, розмір позовних вимог підтверджує та просить суд стягнути з відповідача 2256,62 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Крім того, під час розгляду справи відповідач не надав суду письмового відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд

встановив:

Юридична особа - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» (ідентифікаційний код 03759079), було утворено 01.03.1995 р., що підтверджено наявністю її державної реєстрації відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, наданої державним реєстратором за запитом № 2681702 від 05.12.2008 р.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» (ідентифікаційний код 03759079), було утворено шляхом перетворення КСП АФК «Дружба народів» у СТОВ «Дружба народів», зокрема, вказане міститься у преамбулі нової редакції Статуту Відповідача.

20.12.2005 р., згідно до вимог розділу III Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державним реєстратором Красногвардійської державної адміністрації АР Крим було внесені до Єдиного державного реєстру відомості про юридичну особу.

У частині 4 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зокрема вказується, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Цивільного кодексу України, учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.

Згідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» (далі - Закон), господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Статтею 3 Закону вказується що, засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Стаття 50 Закону конкретизує поняття товариства з обмеженою відповідальністю - товариство, яке має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону, у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал.

Також, ч. 4 ст. 52 Закону встановлює, що учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Згідно з Свідоцтвом на право власності на частку в статутному фонду СТОВ «Дружба народів» серія ДН 1/1800 № 3156 від 07.01.2002 р. позивачу - ОСОБА_1., належить частка (доля) у статутному фонді Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» у розмірі 1317,53 гривень, що відповідно у процентному співвідношенні дорівнює 0,0023%, за умови розміру статутного капіталу 55191265,04 гривень.

31.07.2004 р. загальними зборами учасників Товариства була затверджена нова редакція статуту Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» (Протокол № 7 від 31.07.2004 р.), згідно з яким, зокрема, було збільшено розмір статутного фонду відповідача з 55191265,04 гривень до 134774300,03 гривень.

Але, як вказує позивач, ані відповідач, ані загальні збори учасників Товариства, за умови збільшення статутного фонду, не приймали рішень, згідно з якими на Власника частки покладався би обов'язок додаткових внесків до статутного фонду Відповідача.

Також, враховуючи збільшення розміру статутного капіталу, внаслідок чого змінилось процентне співвідношення майнової частки (долі) учасників Товариства до статутного фонду та процедуру реорганізації Товариства, відповідач не здійснював заміну Свідоцтв на право власності на частку в статутному фонді та не повідомляв про фактичне процентне співвідношення частки Власника з урахуванням збільшеного статутного фонду Відповідача.

У зв'язку з чим, наявність у позивача Свідоцтва підтверджує належне виконання позивачем вимог законодавства України, щодо учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю і статутних умов Відповідача, та його майнові права на частку (долю) у статутному (складеному) капіталі Відповідача.

Черговими зборами учасників Товариства від 23.07.2008 р., дев'ятим питанням порядку денного, було ухвалене рішення, згідно з яким позивача примусово виключили зі складу учасників (засновників) СТОВ «Дружба народів» та було вирішено виплатити примусово виключеному позивачу вартість частки долі у статутному фонді відповідача в натуральній формі - майном, згідно затвердженого переліку майна на першочергове отримання своєї частки (долі) зі Статутного фонду Товариства при виході зі складу СТОВ «Дружба народів».

Однак, позивач вважає такі дії відповідача протиправними і безпідставними, такими які суперечать діючому законодавству України, а також такими, що завдали позивачу шкоду, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 88 Цивільного кодексу України, у статуті товариства зокрема вказується порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Згідно зі ст. 100 Цивільного кодексу України учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Умовами пункту 8.5.10. Статуту Відповідача вказується, що настання відповідних майнових наслідків у зв'язку з виключенням Учасника Товариства відбувається на умовах і в порядку, передбаченому чинним законодавством України і цім Статутом.

Відсутність у статуті Відповідача окремих умов, регламентуючих порядок дій при примусовому виключенні учасника Товариства, підтверджується відсутністю у Витягу з Протоколу № 15 від 23.07.2008 р. посилання відповідача на відповідні, передбаченні Статутом, умови виключення учасника Товариства.

Проте, при ухваленні питання, щодо примусового виведення позивача зі складу Товариства, відповідач посилається на ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» № 1576-ХІІ від 19.09.1991 р., згідно з якою виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Зокрема, ст. 54 Закону наголошує, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Також, за змістом стаття 54 Закону, у частині норми щодо виплати грошима при виході - імперативна і її не можливо змінити статутом Товариства, а законний випадок виплати в натуральній формі - це виключно наявність вимоги учасника товариства про таку форму виплати.

Отже, відповідач, при ухваленні питання про примусове виключення позивача, посилаючись на вимоги ст. 64 Закону, вказує, що позивачу повинна бути виплачена вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі, тому що станом на день подання позовної заяви, позивач, не звертався до відповідача з проханням або вимогою повернути вклад повністю або частково у натуральній формі.

Так, ст. 148 Цивільного кодексу України визначено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Разом з цим, ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» передбачається, що учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Однак, ухваливши питання про примусове виключення позивача, відповідач, всупереч чинному законодавству, не вказує на необхідність сплати позивачу частки прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу із Товариства, змінюючи сплату позивачу вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному (складеному) капіталі та частки прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу на виділення в натуральній формі майном.

Разом з цим, відповідач вказує, що черговими зборами учасників Товариства від 23.07.2008 року, дев'ятим питанням порядку денного, було ухвалене рішення, згідно з яким позивача примусово виключили зі складу учасників (засновників) СТОВ «Дружба народів», посилаючись на підстави наявності дій/бездіяльності позивача, які, на думку, відповідача, перешкоджають досягненню цілей товариства.

Однак, слід звернути увагу на те, що розмір частки (долі) позивача у статутному складеному капіталі відповідача у процентному співвідношенні дорівнює 0,0023 %, за умови розміру статутного капіталу 55191265,04 гривень, у відповідності до вимог чинного законодавства та статуту унеможливлює наявність з боку позивача дій чи бездіяльності, які у свою чергу мали б перешкоджати досягненню цілей та діяльності Товариства.

Більш того, позивач не мав/не має доступу до комерційної таємниці та конфіденційної інформації про діяльність Товариства; не отримував і не одержував від відповідача застережень чи обмежень, щодо використання будь якої інформації про діяльність відповідача; не одержував від відповідача повідомлень/застережень, щодо не дотримання позивачем засновницьких документів Товариства чи невиконання позивачем будь-яких рішень загальних зборів і інших органів управління Товариства, за умови що вони не суперечать чинному законодавству.

Так, згідно зі свідоцтвом про право власності на частку у статутному фонді, а.с. 9, розмір уставного фонду СТОВ «Дружба народів» станом на 07.01.2002 року складав 55191265,04 грн.; розмір долі позивача в уставному фонді СТОВ «Дружба народів» дорівнюється 1317,53 грн. У процентному відношенні доля Позивача в уставному фонді СТОВ «Дружба народів», станом на 07.01.2002 рік, складала 0,0023% (1317,53*100/55191265,04).

Згідно до балансу СТОВ «Дружба народів», станом на 30.06.2008 року, Звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2008 року та Виписок з особистого рахунку відповідача у ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК», м. Київ вказується, що фактичний розмір уставного фонду СТОВ «Дружба народів» станом на 01.07.2008 рік складає 136681267,60 грн. Розмір власного капіталу СТОВ «Дружба народів» станом на 01.07.2008 року, дорівнює 234333 тис.грн.

Станом на 01.07.2008 рік доля Позивача в уставному фонді СТОВ «Дружба народів», у процентному співвідношенні становить 0,000963% (1317,53*100/136681267,60).

Отже, з урахуванням наведених показників розмір долі позивача в сумарному капіталі СТОВ «Дружба народів», у грошовому обчисленні станом на 01.07.2008 року, складає 2256,62 грн. (234333000*0,000963%).

Рішенням загальних зборів учасників СТОВ «Дружба народів» прибуток, одержаний товариством у 2008 році, між учасниками не розподілявся, а був направлений на інвестицію у виробництво та розвиток Товариства. У зв'язку з чим прибуток, одержаний товариством у 2008 році, включено та відображено у активах Товариства (Розділ І Пасиву «Власний капітал») і на підставі чого окремому розрахунку та додатковому сплаченню позивачу не підлягає.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно пункту 3.7. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» визначено наступне.

Відповідно до статей 54 і 64 Закону України «Про господарські товариства» учасник товариства з обмеженої або додаткової відповідальності, що виходить або був виключений з товариства, має право на одержання вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі товариства. У вирішенні спорів щодо розрахунків з учасником, що вийшов (був виключений) з товариства, господарським судам необхідно враховувати таке.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87).

У вирішенні питання про порядок і строки проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, господарським судам слід мати на увазі, що норми статті 54 Закону України «Про господарські товариства» є спеціальними щодо норм статті 148 ЦК України. Відповідно до частини другої статті 148 ЦК України порядок і строки розрахунків з учасником, що вийшов з товариства, встановлюються статутом і законом. При цьому, норми статуту щодо порядку та строків розрахунків з учасником, який вийшов з товариства, повинні відповідати статті 54 Закону України «Про господарські товариства». Передбачений статутом порядок розрахунків з учасником, що вийшов з товариства, може застосовуватись у частині, що не суперечить закону.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 20.09.2011 року по справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Науково дослідному експертно криміналістичному центру при ГУ МВС України в АР Крим; провадження по справі зупинено.

На вирішення судового експерта були поставлені наступні питання:

яка вартість частини майна Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» належить ОСОБА_1., пропорційної її частці у статутному (складеному) капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів»?

який розмір частки прибутку одержаного Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» в 2008 році належить ОСОБА_1. до моменту її виходу (виключенню) зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів»?

18.11.2011 року до суду надійшов висновок судового експерта № 142 від 16.11.2011 року.

Згідно до статті 42 ГПК висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Статтею 43 ГПК визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, у розумінні ст. 42, 43 ГПК наданий суду висновок судового експерта № 142 від 16.11.2011 року прийнятий судом до уваги.

Так, судовим експертом, за результатами проведеного дослідження, були зроблені наступні висновки.

У вартісному виразі частка ОСОБА_1. в майні СТОВ «Дружба народів» станом на 01.07.2008 року складе 2109,00 грн. (234333 тис.грн.*0,0009%)

У вартісному виразі частка ОСОБА_1. в майні СТОВ «Дружба народів» станом на 01.07.2008 року складе 2109,00 грн. (234333 тис.грн.*0,0009%).

У тому числі частка прибутку СТОВ «Дружба народів», яка підлягає виплаті ОСОБА_1. у звязку з її виходом (виключенням) зі складу учасників Товариства, складе 655,94 грн. (72883*0,0009%).

Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

При розрахунку вартісного вираження частки позивача, експертом застосовується відсоток рівний 0,0009%, отриманий в результаті округлення результату математичної дії (1317,53*100/136681267,60), тоді як точним результатом даної математичної дії є 0,000963%.

Дана обставина зумовила розбіжність між розрахунком експерта і позивача в грошовому еквіваленті дорівнює 147,62 грн., оскільки згідно з розрахунком і висновку експерта вартісне вираження частки позивача складає 2109,00 грн. (234333000 * 0,0009%), а з розрахунку позивача - 2256,62 грн. (234333000 * 0,000963%).

У зв'язку, з чим позивач просить суд стягнути з відповідача вартісне вираження частки позивача в сумарному капіталі відповідача в розмірі 2256,62 грн.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, разом із висновком судового експерта, експертною установою було направлено до суду калькуляцію вартості проведення судової експертизи по даній справі, відповідно до якої вартість експертизи склала 2433,89 грн. та станом на час подання висновку є несплаченою, а.с. 55.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та сплата вартості проведеної судової експертизи по даній справі підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народів» (Крсногвардійський район, с. Петрівка, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 03759079) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, паспорт НОМЕР_1 виданий Красногвардійським РВ ГУ МВС України в АР Крим 26.11.1996 року, ІПН НОМЕР_2) вартість частини майна товариства у розмірі 2256,62 грн.

3.Стягнути з Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народів» (Крсногвардійський район, с. Петрівка, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 03759079) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, паспорт НОМЕР_1 виданий Красногвардійським РВ ГУ МВС України в АР Крим 26.11.1996 року, ІПН НОМЕР_2) 102,00 грн. державного мита.

4.Стягнути з Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народів» (Крсногвардійський район, с. Петрівка, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 03759079) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, паспорт НОМЕР_1 виданий Красногвардійським РВ ГУ МВС України в АР Крим 26.11.1996 року, ІПН НОМЕР_2) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народів» (Крсногвардійський район, с. Петрівка, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 03759079) на користь Науково дослідного експертно криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим (м. Сімферополь, вул.. Балаклавська, 68, одержувач НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим, банк ГУ ДКУ в АР Крим, рахунок № 35220001000193, МФО 824026, ЄДРПОУ 25574015, призначення платежу 25010100 за економічну експертизу) 2433,89 грн. вартості проведення судової економічної експертизи по справі № 5002-22/3352-2011.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.12.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.