Рішення № 19868887, 08.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2011Справа №5002-22/5001-2011 за позовом ПАТ «Укртелеком», м. Київ, бульвар Шевченка, 18 в особі Кримської філії ПАТ «Укртелеком», м. Сімферополь, вул. О. Невського, 2

до відповідача СВК «Южний Берег», м. Ялта, вул. Халтуріна, 45

про стягнення 641,01 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1., представник, дов від 19.09.2011 року

від відповідача не зявився

Позивач ПАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії ПАТ «Укртелеком» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - СВК «Южний Берег», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 641,01 грн., у тому числі: 537,77 грн., збитки від інфляції 73,67 грн., 3% річних 59,57 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за договором про надання телекомунікаційних послуг № 651 від 20.02.2006 року, не здійснював своєчасно та у повному обсязі вартості наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 537,77 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

20.02.2006 року між позивачем (підприємство звязку) та відповідачем (споживач) укладений договір № 651 про надання послуг електрозвязку, відповідно до пункту 1 якого підприємство звязку надає послуги електрозвязку, перераховані в додатку № 1 та безоплатні послуги, перераховані в додатку № 2.

Згідно пункту 4.2. договору, споживач сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою авансовою, на наданням рахунків, системою оплати.

Але, відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за договором про надання телекомунікаційних послуг № 651 від 20.02.2006 року, не здійснював своєчасно та у повному обсязі вартості наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 537,77 грн.

02.03.2010 року позивачем відповідачу була направлена претензія № 01/09-206 про сплату суми заборгованості.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 537,77 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції 73,67 грн., 3% річних 59,57 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з СВК «Южний Берег» (м. Ялта, вул. Халтуріна, 45, рахунок № 260043012672 в Севастопольській філії АБ «Таврика», МФО 324377, ЄДРПОУ 32362131) на користь ПАТ «Укртелеком» Кримська філія ПАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. О. Невського, 2, рахунок № 260064839 в КРД АТ Райффайзен Банк Аваль м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) заборгованість в сумі 641,01 грн., у тому числі: 537,77 грн., збитки від інфляції 73,67 грн., 3% річних 59,57 грн.

3.Стягнути з СВК «Южний Берег» (м. Ялта, вул. Халтуріна, 45, рахунок № 260043012672 в Севастопольській філії АБ «Таврика», МФО 324377, ЄДРПОУ 32362131) на користь ПАТ «Укртелеком» Кримська філія ПАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. О. Невського, 2, рахунок № 260064839 в КРД АТ Райффайзен Банк Аваль м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 102,00 грн. державного мита.

4.Стягнути з СВК «Южний Берег» (м. Ялта, вул. Халтуріна, 45, рахунок № 260043012672 в Севастопольській філії АБ «Таврика», МФО 324377, ЄДРПОУ 32362131) на користь ПАТ «Укртелеком» Кримська філія ПАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. О. Невського, 2, рахунок № 260064839 в КРД АТ Райффайзен Банк Аваль м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.12.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.