Рішення № 19868606, 29.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2011

Справа №5002-17/4046-2011

За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго»

До відповідача Приватного підприємства «Інтегратор-Крим»

про стягнення заборгованості за електричну енергію в розмірі 2210,87 грн., інфляційних витрат в розмірі 409,37 грн., 3 % річних в розмірі 137,86 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Каймаканов В.С., представник

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Позивач згідно з позовом просить стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію в розмірі 2210,87 грн., інфляційні витрати в розмірі 409,37 грн., 3 % річних в розмірі 137,86 грн., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії № 6140 від 21 квітня 2008 року.

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, відзив на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою, а про перше засідання суду – з повідомленням про вручення. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по віні пошти чи з інших поважних підстав, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст. 129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов’язком.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору про постачання електричної енергії № 6140 від 21 квітня 2008 року Постачальник (ВАТ «Крименерго») продає електричну енергію Споживачу (Приватному підприємству «Інтегратор-Крим») для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднальною потужністю, зазначеною в додатку (додатках) № 6 «Акт розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності Сторін» до Договору, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього Договору (п.1).

Згідно п. 2.1 договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення усіх питань, які не обумовлені цим Договором, Сторони зобов’язуються керуватися діючим законодавством України, а саме: Законом України «Про електроенергетику», Привалами користування електричною енергією (ППЄЄ), затвердженими у встановленому порядку.

Згідно п. 2.3.3 договору Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно умов додатку № 4 «Порядок розрахунків».

Згідно п. 2.3.4 договору Споживач зобов’язується здійснювати оплату перетоків реактивної електричної енергії між електромережами Постачальника та електроустановками Споживача у відповідності до Додатку № 5 «Порядок розрахунків за перетоки електричної енергії».

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання мають виконуватись.

Відповідачем не представлено доказів погашення боргу, а також інших доказів в обґрунтування заперечень.

Так, ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Відповідачем не надано доказів сплати заборгованості.

Сплата інфляційних та річних передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, та не стягувати їх суд підстав не вбачає.

Згідно розрахунків заборгованість за електричну енергію складає 2210,87 грн., інфляційні витрати 409,37 грн., 3 % річних в розмірі 137,86 грн.

Оскільки відповідні докази не надані до матеріалів справи до винесення рішення, не існує підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Якщо заборгованість сплачена чи буде сплачена в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами чи в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю чи частково.

Якщо заборгованість сплачена, це не є підставою для зміни рішення, оскільки при прийнятті рішення суд матеріального та процесуального законодавства не порушує.

Якщо будуть відповідні підстави, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Судові витрати позивачу згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.

Вказані витрати підтверджені платіжним дорученням № 0000013945 від 20 травня 2011 року на суму 102,00 грн. з державного мита, та платіжним дорученням № 0000013949 від 20 травня 2011 року на суму 236,00 грн. по сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825 у господарських справах встановлений розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за ставкою 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Інтегратор-Крим» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова 43, ідентифікаційний код: 33326576) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська 74/6, Отримувач: ПАТ «Крименерго» р/р 260323051142 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ідентифікаційний код: 00131400) заборгованість за активну електроенергію в сумі 2210,87 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Інтегратор-Крим» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова 43, ідентифікаційний код: 33326576) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська 74/6, Отримувач: ПАТ «Крименерго», р/р 260073013142 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ідентифікаційний код: 00131400) інфляційні витрати в сумі 409,37 грн., 3% річних в сумі 137,86 грн., судові витрати з державного мита в сумі 102,00 грн., та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати накази.

Рішення оформлено

і підписано:

у повному обсязі:

05.12.2011 року

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.