Рішення № 19868576, 01.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2011Справа №5002-5/4036-2011 За позовом Фонду майна АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул..Севастопольська,17)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська торговельна компанія» (м. Сімферополь, вул. Внешня,19; м. Сімферополь, вул. Внешня,29а)

За участю прокуратури АР Крим (м. Сімферополь, вул. Севастопольська,21)

Про розірвання договору купівлі продажу майна, повернення майна та стягнення 84,40 грн.

Суддя М.П.Гаврилюк

ПРЕ ДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю №91-Д від 08 серпня 2011 року.

Від відповідача ОСОБА_2 адвокат, договір від 01 листопада 2011 року.

Прокурор - не зявився.

Суть спору:

Позивач - Фонд майна АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська торговельна компанія», в який просить суд розірвати договір купівлі - продажу обєкту незавершеного будівництва частини бази кільцевого завозу рибпродуктів, що не увійшла до статутного капіталу ВАТ «Кримриба», що розташована за адресою м. Сімферополь, вул.. Внешня,19 від 31 січня 2003 року № 698, укладений між Фондом майна АР Крим та відповідачем; зобовязати відповідача повернути обєкт незавершеного будівництва - частину бази кільцевого завозу рибпродуктів, що не увійшла до статутного капіталу ВАТ «Кримриба», що розташована за адресою м. Сімферополь, вул.. Внешня,19 у державну власність за актом приймання передачі Фонду майна АР Крим; стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 84,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення умов договору купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва частини бази кільцевого завозу рибпродуктів, що не увійшла до статутного капіталу ВАТ «Кримриба» від 31 січня 2003 року не введений в експлуатацію обєкт, що є підставою для розірвання договору та повернення майна у відповідності зі статтею 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та стягнення штрафу у розмірі 1 проценту від вартості продажу обєкту приватизації, а саме 84,40 грн.

Відповідач проти позову заперечує, за мотивами викладеними у відзиві від 07 листопада 2011 року, зокрема вказує на те, що позивачем пропущений строк позовної давності. На думку відповідача строк позовної давності сплив 01 січня 2011 року, він просить суд застосувати строк позовної давності у звязку з чим у задоволенні позовних вимог відмовити.

31 жовтня 2011 року на підставі статті 29 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі вступив прокурор.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 07 листопада 2011 року за клопотанням відповідача строк розгляду спору був продовжений.

Представником відповідача 28 листопада 2011 року надані доповнення до відзиву в яких він зазначив, що виконує свої зобовязання за договором, але у звязку з тим, що на даний час строк договору оренди землі, укладений між Сімферопольською міською радою та відповідачем не продовжено, новийй договір не укладено, неможливо провести усі необхідні заходи для введення обєкту в експлуатацію відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, який затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

У судовому засіданні, що відбулося 28 листопада 2011 року у відповідності з частиною 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва до 01 грудня 2011 року о 11:00, після якої розгляд справи був продовжений.

Позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач заперечував за мотивами, викладеними у відзиві та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Прокурор у судове засідання не зявився, про дату та час розгляду справи був повідомлений під розписку у бланку перерви 28 листопада 2011 року, причини незявлення до суду не відомі.

Враховуючі те, що розгляд справи вже відкладався та з огляду на обмеження строків розгляду спору, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідним розглядати справу за відсутністю прокурора у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у матеріалах справи документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2003 року між Фондом майна АР Крим (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська торговельна компанія» (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва частини бази кільцевого завозу рибпродуктів, що не увійшла до статутного капіталу ВАТ «Кримриба» посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Шевченко Н.З., зареєстрованим в реєстрі за № 698, згідно умов якого позивач передав у власність відповідачу обєкт незавершеного будівництва частини бази кільцевого завозу рибпродуктів, що не увійшла до статутного капіталу ВАТ «Кримриба», розташований за адресою: м. Сімферополь, вул.. Внешня, 19, відповідач прийняв данній обєкт та сплатив за нього ціну згідно з умовами договору (а.с. 7-8).

Відповідно до пункту 1.2. договору право власності на обєкт переходить до відповідача з моменту підписання акту приймання-передачі.

05 березня 2003 року даний обєкт був переданий відповідачеві за актом приймання передачі.

Відповідно до пункту 5.1. договору відповідач зобовязаний закінчити будівництво та ввести до експлуатації обєкт до 2006 року з можливою зміною профілю.

Відповідно до пункту 11.3 договору у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути змінений або розірваний за вимогою іншої сторони за рішенням суду.

15 липня 2004 року між Фондом майна АР Крим (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська торговельна компанія» (покупець за договором) укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва частини бази кільцевого завозу рибпродуктів, що не увійшла до статутного капіталу ВАТ «Кримриба» від 31 січня 2003 року, в якої пункт 5.1. розділу 5 «Зобовязання покупця» викладений у наступній редакції: «внести інвестиції на суму 296000 грн. на добудову і реконструкцію обєкту наступним чином:

І квартал 2005 року 30000,00, вносити з урахуванням індексу інфляції з 31.12.2003 року до дати фактичного внесення;

ІІ квартал 2005 року 100000,00 грн. вносити з урахуванням індексу інфляції з 31.12.2003 року до дати фактичного внесення;

ІІІ квартал 2005 року 130000,00 грн. (у тому числі: 5000,00 грн.) в носити з урахуванням індексу інфляції з 31.12.2004 року до дати фактичного внесення; 44500,00 грн. без урахування індексу інфляції;

ІV квартал 2005 року 36000,00 грн.».

17 квітня 2006 року між Фондом майна АР Крим (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська торговельна компанія» (покупець за договором) укладений договір про внесення змін до договору купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва частини бази кільцевого завозу рибпродуктів, що не увійшла до статутного капіталу ВАТ «Кримриба» від 31 січня 2003 року, згідно якому пункт 5.1. розділу 5 «Зобовязання покупця» викладений у наступній редакції: «закінчити будівництво та ввести в експлуатацію обєкт до 2008 року».

На підставі рішення Сімферопольської міської ради від 18 січня 2007 року №169 між Сімферопольською міською радою та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для реконструкції обєкту незавершеного будівництва під виробничо-торгівельну базу по випуску продуктів харчування, який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Внешня,19, кадастровий номер 0110100000:06:001:0071.

З матеріалів справи, а саме з листів Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим від 11.07.2008 року №1909, від 08.09.208 року №2719, 16.12.2008 року №4096 вбачається, що відповідач неодноразово звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим з заявою про надання дозволу на виконання будівельних робіт.

24 червня 2010 року позивачем була проведена поточна перевірка виконання умов договору купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва частини бази кільцевого завозу рибпродуктів, що не увійшла до статутного капіталу ВАТ «Кримриба» від 31 січня 2003 року № 658, додаткової угоди до договору від 15 липня 2004 року № 5985 та договору про внесення змін від 17 квітня 2006 року №2854, у ході якої встановлено, що умови договору купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва частини бази кільцевого завозу рибпродуктів, що не увійшла до статутного капіталу ВАТ «Кримриба», розташований за адресою: м. Сімферополь, вул.Внешня,19 від 31 січня 2003 року № 698, додаткової угоди до договору від 15 липня 2004 року №5985 та договору про внесення змін від 17 квітня 2006 року №2854 до даного договору станом на 24 липня 2010 року не виконані. Акт Державної приймальної комісії про приймання до експлуатації закінченої реконструкції обєкту не представлений.

Позивач просить суд розірвати договір купівлі - продажу обєкту незавершеного будівництва частини бази кільцевого завозу рибпродуктів, що не увійшла до статутного капіталу ВАТ «Кримриба», що розташована за адресою м. Сімферополь, вул.. Внешня,19 від 31 січня 2003 року № 698, укладений між Фондом майна АР Крим та відповідачем; зобовязати відповідача повернути обєкт незавершеного будівництва - частину бази кільцевого завозу рибпродуктів, що не увійшла до статутного капіталу ВАТ «Кримриба», що розташована за адресою м. Сімферополь, вул.. Внешня,19 у державну власність за актом приймання передачі Фонду майна АР Крим; стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 84,40 грн.

Суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково а саме в частині стягнення з відповідача штрафу з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, предметом договору купівлі-продажу від 31 січня 2003 року є обєкт незавершеного будівництва частини бази кільцевого завозу рибпродуктів, що не увійшла до статутного капіталу ВАТ «Кримриба», розташований за адресою: м. Сімферополь, вул.. Внешня, 19.

Умовами договору з урахуванням договору про внесення змін до договору купівлі-продажу сторонами визначено обовязки відповідача, зокрема закінчити будівництво та ввести в експлуатацію обєкт до 2008 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 квітня 2009 року у справі № 2-22/1750-2009, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 липня 2009 року позов задоволено. Визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська торгівельна компанія»в цілому на нежитлові приміщення, які розташовані по вул. Зовнішній, 29 а в місті Сімферополі, а саме: літер „А” адміністративно-виставковий, крильце; літер „Б” склад; літер „б1” навіс, пандус; літер „В” виробничо-виставковий, підвал; літер „В1” перший поверх прибудова; літер „В1” другий поверх прибудова, приямок, балкон; літер „Г” насосна; та по вул. Зовнішній, 29 б в місті Сімферополі, а саме: літер „А” адміністративно-виставковий підпірна стіна, мощення. Зобовязано КРП „Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації” провести правову реєстрацію вищезазначених нежитлових приміщень.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на приписи статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та вказує, що до 2008 року зобов'язання відповідача щодо ведення в експлуатацію обєкту виконаним не було, отже покупець не виконав свої зобов'язання, які передбачені п. 5.1. договору купівлі-продажу від 31 січня 2003 року з наступними змінами, у визначений термін.

Відповідно до частини 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Відповідно до пункту 8 статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає можливість розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Розірвання договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе за наявності одночасно чотирьох умов, зазначених у частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, а саме: 1) в момент укладення договору сторони керувались тим, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

З матеріалів справи вбачається, що фактично умови договору не виконані, документи по введенню в експлуатацію не представлені, однак реконструкція обєкту під виробничо-торгівельну базу завершена, за відповідачем зареєстровано право власності на спірний обєкт.

Вимагаючи розірвання договору купівлі-продажу позивач посилався лише на приписи статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», та з урахуванням положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку доказування, повинен був довести, зокрема, які правові наслідки настануть саме для позивача у звязку з невиконанням відповідачем умов договору.

За таких обставин, позивачем не доведено у позовній заяві наявності у сукупності всіх, визначених частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України підстав для розірвання договору, у звязку з чим вимоги позивача про розірвання купівлі продажу обєкту незавершеного будівництва частини бази кільцевого завозу рибпродуктів, що не увійшла до статутного капіталу ВАТ «Кримриба» задоволенню не підлягають, та як слід правові підстави для повернення придбаного відповідачем обєкту за цим договору відсутні.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 84,40 грн.

Суд вважає необхідним зазначити наступне:

Оскільки відповідачем не виконані умови договору купівлі-продажу від 31 січня 2003 року, передбачені у пункті 7.7. договору позивачем нарахований штраф в розмірі 0,1 % від ціни продажу обєкту у розмірі 84,40 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 84,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами статті 257 Цивільного кодексу України зазначається, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст.267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу повинна бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, що зроблена до прийняття судом рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала. Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку може бути оскаржено. Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.

Позивачем на обґрунтування усного клопотання про поновлення строку позовної давності наданий акт поточної перевірки виконання умов спірного договору датований 24 червнем 2010 року.

За поясненням представника позивача у судовому засіданні, позовні вимоги заявлені на підставі даної перевірки.

Суд приймає до уваги пояснення позивача та вважає, що строк позовної давності підлягає поновленню.

Таким чином, суд дійшов до висновку про частково задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 06 грудня 2011 року.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська торговельна компанія» (м. Сімферополь, вул. Внешня,19; м. Сімферополь, вул. Внешня,29а, р/р 26005301032701, в ФАБ «Південний», МФО 384652, ЄДРПОУ 32178184) на користь Фонду майна АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська,17, ЄДРПОУ 0036860, р/р 371825009000001 до ГУ ДКУ АР Крим в м. Сімферополь, МФО 824026, призначення платежу: штраф по договору купівлі-продажу від 31.1.2003 №698) штраф в сумі 84,40 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська торговельна компанія» (м. Сімферополь, вул. Внешня,19; м. Сімферополь, вул. Внешня,29а, р/р 26005301032701, в ФАБ «Південний», МФО 384652, ЄДРПОУ 32178184) в дохід місцевого бюджету м.Сімферополя (р/р 31115095700002, банк одержувача Головне Управління держказначейства в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, код платежу 22090200) 102, 00 грн. державного мита.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська торговельна компанія» (м. Сімферополь, вул. Внешня,19; м. Сімферополь, вул. Внешня,29а, р/р 26005301032701, в ФАБ «Південний», МФО 384652, ЄДРПОУ 32178184) в дохід місцевого бюджету м.Сімферополя (р/р 31214264700002, одержувач: Державний бюджет м.Сімферополь, код платежу 22050003, ЄДРПОУ 34740405, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь) 128,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.В частині розірвання договору купівлі-продажу та повернення обєкту відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГаврилюк М.П.