Рішення № 19868523, 01.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 211

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2011Справа №5002-8/4985-2011 За позовом - Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Кримської філії ПАТ "Укртелеком", АРК, м. Сімферополь

до - Малого підприємства "Кварц", АРК, Сакський район, с. Сизівка

про стягнення 862,45грн.

Суддя С.А. Чумаченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 по довіреності від 13.06.11р. №344

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Позивач Публічне акціонерне товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Кримської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду із позовною заявою до відповідача Малого підприємства "Кварц", просить суд стягнути з відповідача 862,45грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов не представив.

Враховуючи на вищевикладене, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, у звязку із чим справа може бути розглянута в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” останній є правонаступником усіх прав та обовязків державного підприємства “Українське державне підприємство електрозвязку “Укртелеком”, ВАТ “Укртелеком”.

20 березня 2009 року між Малим підприємством «Кварц» та ВАТ «Укртелеком» був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг №298491.

Відповідно до п.1 договору №298491 від 20 березня 2009 року оператор зобовязується надавати Абоненту послуги рухомого (мобільного звязку) відповідно до вказаного в договорі Тарифного плану та надавати додаткові супутні послуги, а Абонент зобовязується своєчасно їх сплачувати.

Пунктом 2.3.2 договору про надання телекомунікаційних послуг №298491 встановлено, що Мале підприємство «Кварц» зобовязується своєчасно оплачувати рахунки за послуги, відповідно до порядку розрахунків, встановлених Договором та Правилами.

Пунктом 3.3. договору №298491 від 20 березня 2009 року встановлено, що не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим оператор надає абоненту рахунок для оплати вартості послуг. Абонент сплачує рахунок не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Так, 02 січня 2011 року позивач надав Малому підприємству «Кварц» розрахунок за телекомунікаційні послуги за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року на суму 677,93грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що Мале підприємство «Кварц» порушило взяти на себе зобовязання по договору №298491 від 20 березня 2009 року, у звязку із чим за останнім склалася заборгованість в розмірі 677,93грн.

Позивач звернувся до Малого підприємства «Кварц» із претензією №4-6/45892 відповідно до якої просить останнього погасити суму заборгованості по договору №298491 від 20 березня 2009 року.

Однак, до теперішнього часу позивач не виконав своїх зобовязань по договору №298491 від 20 березня 2009 року, у звязку із чим позивач звернувся до суду із відповідними позовними вимогами, та просить суд стягнути з відповідача: заборгованість в розмірі 677,93грн; 3 відсотка річних в розмірі 32,34грн та суму збитку від інфляції в розмірі 152,19грн.

Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст.33 Закону України «Про телекомунікації» споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 33 п. 5 Закону України «Про телекомунікацію» споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно ст.. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 09.08.2005р. №720, споживач зобов'язаний: укласти договір та виконувати його умови; своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, Малим підприємством «Кварц» під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за договором від 20 березня 2009 року №298491.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши матеріали справи, наданий представником позивача розрахунок індексу інфляції та 3% річних, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

01 грудня 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 06 грудня 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з малого підприємства «Кварц» (95631, с. Сизівка, вул. Тітова,21; п\р 260088653 в КД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 20726236) на користь публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (м. Сімферополь, вул. О.Невського,2; п\р 260030357302, МФО 300249 в АБ «Брокбізнесбанк» ЄДРПОУ 33501534) заборгованість в розмірі 677,93грн; 3 відсотка річних в розмірі 32,34грн та суму збитку від інфляції в розмірі 152,19грн; державне мито в розмірі 102,00грн; витрати повязані із інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 236,00грн.

3.Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧумаченко С.А.