Рішення № 19868513, 29.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2011Справа №5002-26/4516-2011 За позовом Приватного підприємства «Крим Чай» (Україна, 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Воровського, 60, кв. 399),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» (Україна, 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47),

про стягнення 96795,78грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача ОСОБА_1., представник за довіреністю №б/н від 09.11.2001 року,

від відповідача не зявився.

Суть спору: Приватне підприємство «Крим Чай» - позивач, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» - відповідача, про стягнення суми боргу по договорам поставки №450308 та №450294 від 25.10.2010 року в розмірі 56570,86грн., 34926,52грн. відповідно, а також позивач просить стягнути пеню нараховану за вказаними договорами в сумах 2624,52грн. та 1814,84грн., відповідно та аналогічним чином 507,97грн. та 351,25грн. нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань по договору поставки в частині повної оплати поставленого товару, у звязку з чим, за ним утворилась заборгованість, та як наслідок, за порушення відповідачем своїх зобовязань позивачем нараховані додаткові суми в якості застосування санкцій відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач ні відзиву по справі ні витребуваних судом документів не надав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день та час слухання справи був повідомлений рекомендованою кореспонденцією за вказаною у позові адресою, яка відповідає адресі зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд

встановив:

25.10.2010 року між Пиватним підприємцем «Крим Чай» - Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стайер» - Покупцем, укладений договір поставки №450308-СС.

Відповідно до п. 1.1. даного договору, Постачальник зобовязується поставити Товар у строки, обумовлені даним договором, згідно замовлення Покупця, який є невідємною частиною Договору, а Покупець прийняти його та сплатити на умовах, обумовлених у додатку №4 до даного договору «Додаткові послуги», які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 1.2., право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі Товару.

Пунктом 3.1. встановлено, що Постачальник здійснює поставку Товару в пункт доставки згідно Замовлення Покупця своїми транспортними засобами та за свій рахунок. Адреса пунктів доставки Покупця вказані в додатку №4 до даного договору «Додаткові послуги».

За п. 7.1. договору, загальна сума договору складає суму Товару, отриманого за всіма накладними.

Відповідно до п.7.2., Покупець здійснює оплату за поставлений Товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у строк, встановлений сторонами в п. 6. додатку №4 до даного договору «Додаткові послуги».

Згідно додаткової угоди до даного договору визначені додаткові умови виконання основного договору поставки №450308-СС, за зокрема встановлено, що Покупець здійснює оплату за поставлений Товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 55 днів календарних днів з моменту поставки Товару.

Цієї ж дати, між сторонами за вказаним договором також був укладений інший договір поставки №450294 на аналогічних умовах, проте щодо іншого товару.

Згідно додаткової угоди до договору №450294, сторони визначили додаткові умови виконання даного договору та між тим вказали, що Покупець здійснює оплату за поставлений Товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 60 днів календарних днів з моменту поставки Товару.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами у даному господарському спорі виникли правовідносини щодо виконання двох договорів поставки, №450308 та №450294.

Позивач вказує, що він належним чином виконав умови договору, передав відповідачу товар на загальну суму 61411грн. по договору №450308 та на суму 39469грн. по договору №450294, однак останній лише частково здійснив оплату по договору №450308 в сумі 4840,52грн. та по договору №450294 на суму 4543,35грн., внаслідок чого, у відповідача, станом на день подання позову утворилася заборгованість у сумі 56570,86грн. по договору №450308 та по договору №450294 на суму 34926,52грн., у звязку з чим просить стягнути дані суми на свою користь.

Дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у звязку з наступним.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно представлених суду видаткових накладених: №КЧ-205597 від 06.01.2011 року, №КЧ-207809 від 25.06.2011 року, №КЧ-206059 від 12.02.2011 року, №КЧ-205784 від 22.01.2011 року, №КЧ-206058 від 12.02.2011 року, №КЧ-205786 від 22.01.2011 року, №КЧ-205742 від 15.01.2011 року, №КЧ-205702 від 15.01.2011 року, №КЧ-205554 від 29.12.2010 року, №КЧ-208527 від 11.08.2011 року, №КЧ-208528 від 11.08.2011 року, №КЧ-208651 від 18.08.2011 року, №КЧ-208650 від 18.08.2011 року, №КЧ-207810 від 25.06.2011 року підтверджується поставка відповідачу товару за спірними договорами, а також прийняття ним даного товару на загальні суми 61411грн. по договору №450308 та 39469грн. по договору №450294.

За встановленими додатковими угодами до спірних договорів сторони дійшли згоди, що розрахунок за поставлений товар здійснюється через 55 днів по договору №450308 та через 60 днів по договору 450294.

Однак відповідач виконав свої зобовязання по оплаті поставленого товару лише частково, перерахувавши по договору №450308 - 4840,52грн. та по договору №450294 - 4543,35грн.

Доказів оплати утвореної заборгованості в сумах 56570,86грн. по договору №450308 та 34926,52грн. по договору №450294, на дату розгляду справи відповідач не представив.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги про стягнення вказаних сум заборгованості є цілком обґрунтованими, а такому суд їх задовольняє.

В іншу чергу, позивач просить стягнути пеню за прострочення виконання грошових зобовязань.

Відповідно до п. 8.9. договорів поставки, у випадку прострочення оплати Товару Постачальник стягує з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого у строк Товару з кожний день простроченого платежу.

Частиною 3 статті 549 ЦК України, передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що штрафна санкція у вигляді пені передбачена умовами укладених між сторонами договорів, а також те, що її розмір відповідає розміру встановленому діючим законодавством, вимоги про стягнення нарахованих сум пені у розмірах 2624,52грн. по договору №450308 та 1814,84грн. по договору №450294 також підлягають задоволенню.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача суми, що нараховуються у випадку прострочення виконання грошового зобовязання відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно даної статті, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ТОВ «Стайер» не виконало своїх зобовязань щодо своєчасного внесення платежів передбачених умовами договорів поставки від 25.10.2011 року, вимоги про стягнення нарахованих згідно ст. 625 ЦК України сум у розмірах 507,97грн. по договору №450308 та 351,25грн. по договору №450294 підлягають задоволенню.

Належні до сплати судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд відносить на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 29 листопада 2011 року. З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» (Україна, 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47, р/р 2600701183367 в КО ЦФ ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, ЄДРПОУ 32973371) на користь Приватного підприємства «Крим Чай» (Україна, 96053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Воровського, 60, кв. 399, р/р 26003214286100 в АТ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 30494425) заборгованість по договору поставки №450308 від 25.10.2010 року в розмірі 56570,86грн. пеню у сумі 2624,52грн. та суму нарахувань у розмірі 507,97грн., заборгованість по договору поставки №450294 від 25.10.2011 року в розмірі 34926,52грн., пеню у сумі 1814,84грн., та суму нарахувань у розмірі 351,25грн., а також 968грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. 3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.

Повний текст рішення підписаний 05 грудня 2011 року.