Рішення № 19868441, 22.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2011Справа №5002-23/4220-2011 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до відповідача Приватного підприємства «Комманд» (юрид. адреса: вул. Глінки/Ж. Дерюгіної, буд. 57В/2А, Київський район, м. Сімферополь, АР Крим, 95022; пошт. адреса: вул. Турецька, буд. 12, м. Сімферополь, АР Крим, 95011; ідентифікаційний код 37081766)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

про стягнення 4756,50 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача не зявився.

Від відповідача ОСОБА_4, представ. за довір. б/н від 03.10.2011 р.

Від третьої особи не зявився.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Команд» грошових коштів у розмірі 4756,50 грн., які складаються з: 4500,00 грн. основного боргу, 175,50 грн. індексу інфляції, 81,00 грн. 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2500,00 грн. витрат, повязаних з наданням юридичної допомоги, 102,00грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані набуттям Приватним підприємством «Комманд» без достатньої правової підстави грошових коштів у розмірі 4500,00 грн., з яких: 2500,00 грн. сума авансового гарантійного платежу, 2000,00 грн. сума орендної плати за березень 2011 р. за торгове місце, сплачених на його користь позивачем. Разом з тим, ФОП ОСОБА_1 заявлено до стягнення інфляційні втрати і 3% річних у відповідності до положень ст. 625 ЦК України.

Ухвалою ГС АР Крим від 04.10.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі; залучено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

03.11.2011 р. до канцелярії суду представником Приватного підприємства «Комманд» наданий відзив на позовну заяву, згідно із яким відповідач вимоги позивача не визнає та просить у їх задоволенні відмовити в повному обсязі. Доводи ПП «Комманд» обґрунтовані посиланнями на положення договору оренди № 268 від 13.12.2010 р., відповідно до умов якого гарантований авансовий платіж не повертається при достроковому його розірванні. Крім того, відповідач повідомив про фактичне користування позивачем обєктом оренди торговим місцем № НОМЕР_2 в ТЦ «Галерея Палас» в березні 2011 р. На думку представника Приватного підприємства «Комманд», задоволенню також не підлягають похідні від основної суми боргу 3% річних та інфляційні втрати.

Позивач в судове засідання не зявився, 15.11.2011 р. від нього на адресу суду надійшла заява, в якій просить у звязку із тяжким матеріальним становищем розглянути справу без своєї участі, на підставі наданих документів, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання зявився, проти позову заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позов.

Третя особа в судове засідання не зявилася, про час та місце слухання справи проінформована належним чином рекомендованою кореспонденцією, проте на адресу суду повернулися конверти з повідомленнями підприємства звязку про незнаходження ФОП ОСОБА_2 за вказаною на ньому адресою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

Встановив :

23 лютого 2011 року між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Комманд» була досягнута усна домовленість про намір взяти в оренду торгівельне місце № НОМЕР_2 в ТЦ «Галерея Палас», який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Горького, 6.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він зі згоди відповідача 23.02.2011 р. повернув ОСОБА_2 2500,00 грн. авансового гарантійного платежу в розрахунок внесення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 авансового гарантійного платежу, про що є відповідна розписка. Крім того, позивачем була оплачена орендна плата у розмірі 2000,00 грн. за торгівельне місце № НОМЕР_2 за березень 2011 р. згідно квитанції № 55 від 24.02.2011 р. При цьому позивач зазначає, що він не мав змоги розпочати роботу у орендованому торгівельному місці, у звязку із чим просить повернути безпідставно отримані кошти.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають у звязку з наступним.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 17.02.2011 р. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 був виставлений рахунок № 0000000288 на оплату орендної плати за березень 2011 р. за торгівельне місце № НОМЕР_2 в ТЦ «Галерея Палас», який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Горького, 6.

Вказаний рахунок був оплачений позивачем згідно квитанції № 55 від 24.02.2011 р., чим позивач підтвердив свій намір орендувати торгівельне місце № НОМЕР_2.

Доказів створення позивачу перешкод у користуванні орендованим приміщенням позивачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту того, що ним не використовувалося орендоване приміщення з вини відповідача, у звязку із чим позовні вимоги про повернення 2000,00 грн. орендної плати задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про стягнення 2500,00 грн. авансового внеску суд вважає необхідним зазначити наступне.

13.12.2010 р. Приватне підприємство «Комманд» (Орендодавець) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (Орендар) уклали договір оренди № 268.

За умовами даного договору Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 орендував торгівельне місце № НОМЕР_2 в ТЦ «Галерея Палас», розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Горького, 6.

Згідно п. 7.1 договору оренди № 268 строк використання обєкта оренди встановлений до 31.12.2011 р.

Пунктом 13.4 договору передбачені умови повернення Орендарю авансового гарантійного внеску.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Стаття 516 ЦК України передбачає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Позивачем не надано суду належних доказів які б підтверджували наявність домовленості між позивачем та третьою особою про повернення позивачем авансового гарантійного внеску.

Надана позивачем розписка свідчить про те, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 2500,00 грн. в рахунок повернення авансового внеску. Тобто авансовий внесок був повернутий третій особі іншою фізичною особою ОСОБА_3 , а не позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Таким чином у цій частині позовних вимог суд також відмовляє у позові.

Оскільки суд відмовляє у позові у частині стягнення 4500,00 грн. основного боргу, не має підстав й для нарахування інфляційних втрат на 3% річних.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 22.11.2011 р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 28.11.2011 р.

На підставі викладеного, суд вважає, що підстав для задоволення позову не має.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.