Рішення № 19868238, 24.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

24.11.2011Справа №5002-29/4152-2011

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 // АДРЕСА_2);

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАФ» (98600, м. Ялта, вул. Курчатова, буд. 2 «а», код ЗКПО 31592965);

Про спонукання до виконання зобовязань за договором оренди та стягнення 34 492,05 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_3 представник, нот. довіреність №784535 від 04.04.2011 р.

Від відповідача не зявився;

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАФ» про спонукання відповідача виконати в натурі зобовязання орендодавця за договором оренди нежитлового приміщення від 1 січня 2011 року, а саме передати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 нежитлове приміщення загальною площею 363 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3, у належному стані та про стягнення з відповідача 34492,05 грн., сплачених на виконання договору оренди № 10 від 01.01.2011 р.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору оренди № 10 від 01.01.2011 р. нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 363 кв.м. в частині ненадання приміщення в належному стані для використання позивачу, як законному орендарю, що і стало причиною звернення позивача до суду. Крім того, позивач заявив до стягнення 34492,05 грн., сплачених на виконання договору оренди № 10 від 01.01.2011 р., але в період користування приміщеннями у неналежному стані.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 29 вересня 2011 року позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 25.10.2011 року позивач надав письмові доводи, в яких посилаючись на норми чинного законодавства зазначив, що договір оренди нежитлового приміщення № 10 від 01.01.2011 р., укладений між сторонами у справі, не є розірваним.

Відповідач в судовому засіданні 25.10.2011р. проти тез позивача щодо чинності договору заперечував, а також надав письмовий відзив на позов, в якому виклав свою правову позицію відносно спору.

У судовому засіданні 08.11.2011р. відповідач надав додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, згідно з якою просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що спірний договір оренди є розірваним з 31.05.2011р. також ним надані копії документів по виконавчому провадженню для доручення в матеріали справи.

Дані пояснення разом з копіями документів оглянуті у судовому засіданні та долучені судом в матеріали справи.

Позивач у судовому засіданні 08.11.2011р. надав письмові доводи, в яких виклав свої заперечення на відзив відповідача та додав копії документів: копія позовної заяви, ухвали ГС АР Крим від 08.08.2011р. у справі №5002-29/1390-2011р., договору №9 від 01.12.2009р., додаткової угоди.

Письмові доводи та додані до них документи оглянуті у судовому засіданні та долучені судом в матеріали справи.

За результатами судового засідання 08.11.2011р. оголошено перерву в засіданні до 24.11.2011р.

У продовженому судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки не відомі, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис на бланку перерви.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи, позиція відповідача чітко визначена у відзиві на позов та доповненні до нього, наданих у попередніх судових засіданнях і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАФ» укладено договір оренди нежитлового приміщення №10 (далі договір, а.с. 11-14).

Предметом даного договору є те, що в порядку і на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобовязується передати орендарю, а орендар зобовязується прийняти у тимчасове, платне користування нежилі приміщення, визначені у даному договорі, а також зобовязується платити орендодавцю орендну плату (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 даного договору, нежилі приміщення, які передаються в оренду по даному договору (в подальшому приміщення), знаходяться за адресою: м. Ялта, вул. Курчатова 2а, і мають загальну площу 363 кв.м.

Відповідно до п. 1.3 договору, приміщення надаються орендареві для столярного цеху.

Даним договором сторони встановили строк оренди приміщення, а саме приміщення передаються в оренду з моменту підписання договору і акту прийому-передачі до 31.12.2011р.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2011року було складено та підписано обома сторонами Акт прийому-передачі, який є додатком до договору. У даному акті зазначено, що сторони підтверджують, що приміщення які передаються в оренду, передаються в належному стані для використання їх за цільовим призначенням. У всіх приміщеннях необхідний капітальний ремонт покрівлі. (а.с. 15).

За умовами укладеного сторонами договору оренди орендодавець зобовязався проводити капітальний ремонт приміщення, а орендар зобовязався проводити поточний ремонт приміщення (п. 4.2, п. 5.2 договору).

Позивач, вважаючи, що йому не було передано приміщення, визначене договором оренди від 01.01.2011 року №10, який був укладений між сторонами по справі, у придатному стані для використання за цільовим призначенням, звернувся з позовом до суду про спонукання відповідача виконати в натурі зобовязання орендодавця за договором оренди нежитлового приміщення, передати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 нежитлове приміщення загальною площею 363 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3, у належному стані та просить стягнути з відповідача 34492,05 грн., сплачених на виконання договору оренди № 10 від 01.01.2011 р.

При цьому позивач зауважує на тому, що ним проведено ряд ремонтних робіт, які він кваліфікує як капітальний ремонт у трьох приміщеннях, переданих йому відповідачем в оренду, із чотирьох, хоча вважає, що це обовязок саме орендодавця.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами договірні відносини між сторонами фактично виникли ще у 01.12.2000 р. Сторони щороку укладали новий договір, але фактично оренда не припинялась.

Вказане підтверджується й тим, що з 2000р. до 2011р. ФОП ОСОБА_2 жодного разу не передавав об'єкт оренди за Актом прийому-передачі ТОВ "ТАФ" по закінченню строку дії договорів, що в свою чергу є підтвердженням безперервності орендних відносин між сторонами.

У зв'язку з тим, що орендарем - ФОП ОСОБА_2 у період з 2009 по 2011 роки були постійні порушення умов договору оренди та норм чинного законодавства, а саме систематична не сплата орендної плати, ТОВ "ТАФ" надіслав орендареві повідомлення про відмову від договору.

Факт отримання повідомлення ОСОБА_2, підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, реєстром поштових відправлень з поштовою печаткою, та не заперечується позивачем.

Згідно статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, договір є розірваним з моменту отримання орендарем повідомлення, а у даному випадку саме з 31.05.2011р.

Факт порушення позивачем договірних грошових зобовязань, щодо своєчасності та повноти оплати орендних платежів, встановлений у рішенні господарського суду АР Крим від 05.05.2011 року у справі №5002-11/839-2011, яке залишене без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року у справі №5002-11/839-2011.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином сам факт розірвання договору 31.05.2011р. унеможливлює задоволення позовних вимог позивача щодо передачі об'єкту оренди за договором оренди №10 у належному стані.

Стосовно позовних вимог, щодо стягнення з ТОВ "ТАФ" 34492,05 грн., сплачених на виконання договору оренди №10, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, кошти в розмірі 34492,05 грн. ФОП ОСОБА_2 були перераховані ТОВ "ТАФ" у виконання грошових зобов'язань за договорами оренди.

Позивач зауважує, що ним було виконано ремонт даху орендованого приміщення, оскільки приміщення, на його думку, не могло використовуватися за призначенням, внаслідок того, що відповідач не виконав своїх зобовязань за договором оренди щодо проведення капітального ремонту.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Однак позивачем не надано доказів того, що він не використовував вказане приміщення у спірний період за призначенням. Навпаки, матеріали справи спростовують твердження позивача, так проведеним оглядом орендованого приміщення 13.05.2011 року, на яке посилається сам позивач, було встановлено, що на спірному об'єкті працюють чотири працівника ОСОБА_2, в акті від 01.08.2011 року опису майна на яке постановою Державного виконавця накладено арешт у ході виконавчого провадження у виконання рішення господарського суду АР Крим від 05.05.2011 року також зазначене обладнання та інструменти столярного цеху.

Більш того, відповідно до ч. 3 ст.776 ЦК України якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту.

Тобто дана стаття передбачає право наймодавця у разі проведення капітального ремонту обрати лише один із способів компенсації затрат: зарахування вартості ремонту в рахунок плати за користування річчю або відшкодування вартості ремонту.

Згідно статті 1212 ЦК України, на яку посилається позивач при подачі позову до суду, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто зобов'язання із набуття або збереження майна без достатніх правових підстав має місце за відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість, або інше збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Однак як свідчать матеріали справи та вказує сам позивач, кошти ним були перераховані добровільно, тобто не мало місце втрата або недоотримання майна, помилка чи випадковість перерахування цих коштів, так само як і безпідставне отримання чи збереження майна, оскільки сума 34492,05 грн. перерахована відповідачу у виконання умов договору оренди, а підстави для повернення цієї суми в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України відсутні, то позовні вимоги позивача про стягнення 34492,05 грн. сплачених відповідачеві коштів задоволенню не підлягають, у позові суд відмовляє.

Більш того, як встановлено судом, позивач звернувся до суду з окремим позовом про відшкодування вартості ремонту, що є предметом спору у справі № 5002-8/1390-2011 господарського суду АР Крим, провадження у якій на час розгляду даної справи, зупинено, у звязку з призначенням судової товарознавчої експертизи.

Отже, відшкодування вартості ремонту у справі № 5002-8/1390-2011 є предметом окремого спору так само як і визначення питання щодо віднесення ремонту до того чи іншого виду.

Статтею 776 Цивільного кодексу України закріплено, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

В разі, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості. Позивачем під час розгляду справи факт надання відповідачем дозволу на проведення ремонту орендованих приміщень, не надано.

Витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на позивача відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Повне рішення складено 30.11.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.