Рішення № 19868211, 24.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

24.11.2011Справа №5002-23/4290-2011 За позовом Заступника прокурора міста Ялти (вул. Кірова, буд. 18, м. Ялта, АР Крим, 98600)

в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, буд. 198, Київський район, м. Сімферополь, АР Крим, 95022; ідентифікаційний код 33713831)

до відповідача 1 Алупкінської міської ради (вул. Красногвардійська, буд. 32, м. Алупка, м. Ялта, АР Крим, 98676; ідентифікаційний код 25150893)

до відповідача 2 Управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим (юрид. адреса: пл. Радянська, буд. 1, м. Ялта, АР Крим, 98600; пошт. адреса: вул. Руданського, буд. 7, м. Ялта, АР Крим, 98600; ідентифікаційний код 25150255)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору:

1)ОСОБА_3 (адреса 1: АДРЕСА_1, 96652; АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

2)Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника (Долоське шосе, смт Совєтське, м. Ялта, АР Крим, 98651; ідентифікаційний код 00992355)

про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача не зявився.

Від відповідача 1 ОСОБА_1., представ. за довір. б/н від 04.01.2011 р.

Від відповідача 2 не зявився.

Від третьої особи 1 ОСОБА_2., представ. за довір. сер. ВМХ № 044781 від 05.07.2010р.

Від третьої особи 2 не зявився

Прокурор Тітков К.С., прокурор відділу прокуратури АРК (посвідч. № 11146)

Суть спору: Заступник прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, в якій просить:

-визнати недійсним рішення Алупкінської міської ради від 12.08.2008 р. № 16/30;

-зобовязати Управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим вчинити дії щодо скасування реєстрації запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 523342 від 12.09.2008 р. Крім того, прокурор просить покласти на відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги прокурора мотивовані перевищенням першим відповідачем своїх повноважень при прийнятті спірного рішення № 16/30 від 12.08.2008 р. «Про затвердження проекту землеустрою і передачі у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» у звязку із тим, що передана земельна ділянка знаходиться на території Ялтинського гірсько-лісового заповідника і належить до земель державної власності. В частині ж зобовязання Управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим скасувати запис про державну реєстрацію в Книзі записів прокурором зазначено про вибір ним вказано способу захисту права оскільки законодавством не передбачена можливість скасування державного акту.

Ухвалою ГС АР Крим від 07.10.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: 1) ОСОБА_3, 2) Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник.

В судовому засіданні 20.10.2011 р. представником ОСОБА_3 надані письмові пояснення по справі, в яких він просить відмовити в позові. Також третьою особою заявлене клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення № 16/30 від 12.08.2008 р. Алупкінської міської ради на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки даний спір, на його думку, повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а у частині позовних вимог щодо зобовязання Управління Держкомзему у м. Ялта скасувати державну реєстрацію просив припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Повноважним представником ОСОБА_3 до суду 08.11.2011 р. для долучення до матеріалів справи наданий топографічний план місцезнаходження спірної земельної ділянки з нанесенням суміжних землекористувачів.

08.11.2011 р. Ялтинським гірсько-лісовим природним заповідником надані письмові пояснення по справі, відповідно до яких третя особа підтримала доводи прокурора, викладені в позові, та вважає, що спірна земельна ділянка належить до земель природного-заповідного фонду, у звязку з чим в Алупкінської міської ради були відсутні підстави для прийняття рішення № 16/30 від 12.09.2008 р. про затвердження проекту землеустрою гр. ОСОБА_3 та передання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3. В обґрунтування своїх доводів ЯГЛПЗ посилається на матеріали лісовпорядкування; державний акт на право постійного користування, виданого Ялтинському заповіднику у 1978 р. сер. Б № 0138883; висновок судової будівельно-технічної експертизи, яка проводилася по карній справі № 11011202558.

Прокурор в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав відомості щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Управління екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Рескомприроди АР Крим за фактом незаконного надання земельних ділянок фізичним особам (зокрема ОСОБА_3) на території Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику. Крім того, прокурором наданий лист Держземінспекції АР Крим від 16.06.2009 р.

Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце слухання справи проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки не повідомив.

Представник Алупкінської міської ради в судове засідання зявився, проти позову заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позов, наданого до суду. Позиція першого відповідача зводиться до того, що в Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника відсутній документ, який підтверджує його право на спірну земельну ділянку. Крім того, відповідач посилається на висновки, які містяться в експертному дослідженні Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 457 від 22.03.2010 р., згідно яких вважає, що земельна ділянка ОСОБА_3 не є обєктом природно-заповідного фонду.

Управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим явку свого представника не забезпечило, про час та місце слухання справи проінформоване належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки не повідомило, витребувані документи суду не надало.

Представник ОСОБА_3 в судове засідання зявився, проти позову заперечував за мотивами, викладеними в письмових поясненнях, надав клопотання про призначення по справі судової комплексної геодезичної та будівельно-технічної експертизи, у задоволенні якого судом відмовлено.

Представник Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора, представників відповідача 1 і третьої особи 1, суд

Встановив :

12 серпня 2008 року рішенням Алупкінської міської ради 26-ої чергової сесії 5-го скликання №16/30 громадянину ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою і передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,1000 га (кадастровий №0111970200:01:005:0262) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_3.

12.09.2008р. на підставі вищевказаного рішення громадянину ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку серії ЯЖ № 523342.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає що позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.12.2000р. №255 затверджено Положення про Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник, пунктом 1.1 якого встановлено, що Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник створений відповідно до постанови ради Міністрів УРСР від 20.02.1973р. №84 «Про організацію нових державних заповідників та розширення Чорноморського державного заповідника» на базі Ялтинського лісгоспу площею 14523га, яка надана заповіднику у постійне користування та є обєктом природно-заповідного фонду.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.07.2006р. №351 затверджено проект організації території та охорони природних комплексів Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника.

За висновком спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів - Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим, викладеним у листі від 16.06.2009р. спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту Алупкінської міської ради, на землях ділянки №9 кварталу №24 виділу №2 Алупкінського лісництва Ялтинського гірсько-природного заповідника.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Належність спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду також підтверджується матеріалами лісовпорядкування Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, Державним актом на право постійного користування Б №013883, виданого Ялтинському заповіднику у 1978р., а також висновком судової будівельно-технічної експертизи, яка проводилася по карній справі №11011202558.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав доказів, того, що спірна земельна ділянка находиться в межах населеного пункту Алупкінської міської ради. Таким чином, належність спірної земельної ділянки до комунальної власності Алупкінської міської ради відповідачем не доведена.

Статтею 16 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме: будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників.

Згідно ст.9 Закону території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися виключно у природоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих, рекреаційних цілях та освітньо-виховних цілях, а також для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Крім того, статтею 150 Земельного кодексу України (в редакції від 22.09.2005р.) встановлено, що до особливо цінних земель відносяться в тому числі землі природно-заповідного фонду. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.

Відповідно до ст.84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі під об'єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об'єктами, що мають національне та загальнодержавне значення.

До виняткової компетенції селищної, сільської, міської ради п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин, але при цьому необхідно враховувати, що ці повноваження Алупкінської міської ради поширюються на землі, які знаходяться в комунальній власності громадян згідно вимогам ч.3 ст.16 цього Закону.

Статтею 19 Конституції України встановлено обовязок органів місцевого самоврядування діяти тільки на підставах, у межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Алупкінська міська рада не мала повноважень стосовно розпорядження вищевказаною ділянкою та прийняттям оспорюваного рішення порушила вищенаведені норми закону.

Відповідно до ч. 2 Розяснень Вищого господарського суду України за №02-5/35 від 26.01.2000р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що ст.20 ГК України передбачений такий спосіб захисту права, як визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стосовно позовних вимог про спонукання Управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим вчинити дії щодо скасування реєстрації запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 523342 від 12.09.2008 р., суд вважає необхідним зазначити наступне.

17.05.2011р. Вищим господарським судом України було винесено постанову N6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Пунктом 1.4 були дані наступні розяснення.

Господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

Владні повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування реалізуються у відносинах, пов'язаних з управлінням у галузі використання, охорони земель і врегульованих розділом VII ЗК України, зокрема, із встановленням та зміною меж адміністративно-територіальних утворень, плануванням використання земель, землеустроєм, веденням державного земельного кадастру, моніторингом земель, а також у відносинах охорони земель та контролю за їх використанням, врегульованих розділом VI ЗК України. Рішення або інший індивідуальний акт державного органу чи органу місцевого самоврядування, пов'язаний із здійсненням повноважень управління у відповідних галузях, є правовим актом, спрямованим на реалізацію владних повноважень. Відповідні акти мають обов'язковий характер з ознаками, притаманними публічно-правовим відносинам.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані позовні вимоги не підвідомчі господарському суду та повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, у звязку із чим провадження у цій частині підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Суд не погоджується з доводами про пропуск позовної давності на підставі наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позов подано Заступником прокурора м.Ялта після отримання висновку Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз від 24.03.2011р.

Пунктом 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, оскільки Заступник прокурора м.Ялта звернувся до господарського суду з позовом 05.10.2011р., то суд прийшов до висновку, що при поданні позовної заяви не пропущений встановлений законом трирічний строк позовної давності.

Клопотання позивача про призначення судової комплексної геодезичної та будівельно-технічної експертизи задоволенню не підлягає на підставі наступного.

Згідно ч.2 ст.79 ГПК України Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи.

Тобто, у даному випадку це право, а не обовязок суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза- це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

У пункту 2 Розяснень Вищого арбітражного суду України №02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 11.11.1998р. вказано, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі свідчать про належність спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду, у звязку із чим підстав для призначення експертизи не має.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині визнання рішення Алупкінської міської ради 26-ої чергової сесії 5-го скликання від 12.08.2008 р. № 16/30 недійсним.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з Алупкінської міської ради пропорційно до задоволених позовних вимог згідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 24.11.2011 р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 29.11.2011 р.

З огляду на викладене та керуючись п. 1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним рішення Алупкінської міської ради 26-ої чергової сесії 5-го скликання від 12.08.2008 р. № 16/30.

3.Стягнути з Алупкінської міської ради (вул. Красногвардійська, буд. 32, м. Алупка, м. Ялта, АР Крим, 98676; ідентифікаційний код 25150893, банківські реквізити невідомі) в дохід Державного бюджету України (р/р 31115095700002, Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, Банк ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) 42,50 грн. державного мита.

4.Стягнути з Алупкінської міської ради (вул. Красногвардійська, буд. 32, м. Алупка, м. Ялта, АР Крим, 98676; ідентифікаційний код 25150893, банківські реквізити невідомі) в дохід Державного бюджету України (р/р 31214264700002, Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22050003, Банк ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. В частині позовних вимог про спонукання Управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим вчинити дії щодо скасування реєстрації запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 523342 від 12.09.2008 р. провадження у справі припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.