Рішення № 19868184, 28.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

28.11.2011Справа №5002-28/4442-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Доставка» (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 12; 95017, м. Сімферополь, вул. Гаспринського, 5).

До відповідача Приватного підприємства «Центральне торгове обєднання» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, пр-т. Кірова, б. 1).

Про стягнення 19511,50 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність від 01.01.2011 р.

Від відповідача не зявився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Доставка» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Приватного підприємства «Центральне торгове обєднання» про стягнення суми боргу у розмірі 19511,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав у повному обсязі свої договірні зобовязання щодо сплати за поставлений товар за договором купівлі-продажу № С-2008/121 від 10.11.2008р., у звязку з чим, за останнім склалася заборгованість у розмірі 19511,50 грн.

14 листопада 2011р. ухвалою господарського суду АР Крим замінено позивача по справі Закрите акціонерне товариство «Доставка» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс Доставка».

Відповідач тричі в судове засідання не зявився, про причини незявлення суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2008р. між Закритим акціонерним товариством «Доставка» (постачальник) та Приватним підприємством «Центральне торгове обєднання» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № С-2008/121 (а. с. 10-12).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено пунктом 1.1 договору, на умовах даного договору постачальник приймає на себе зобовязання поставити на підставі письмових замовлень покупця товар, а покупець прийняти та оплатити товар постачальника, зазначений у накладних.

Відповідно до п. 2.3 договору, факт постачання товару підтверджується сторонами шляхом оформлення накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін. При цьому, фактична передача товару від постачальника покупцю відбувається з моменту підписання накладної обома сторонами.

У відповідності до умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 19511,50 грн., а саме:

- за видатковою накладною № СМ0000000071403 від 28.03.2011р. (а. с. 13) на суму 556,08 грн.;

- за видатковою накладною № СМ0000000068398 від 10.03.2011р. (а. с. 14) на суму 3232,64 грн.;

- за видатковою накладною № СМ0000000068399 від 10.03.2011р. (а. с. 15) на суму 1939,22 грн.;

- за видатковою накладною № СМ0000000069564 від 17.03.2011р. (а. с. 16) на суму 931,93 грн.;

- за видатковою накладною № СМ0000000071117 від 24.03.2011р. (а. с. 17) на суму 1705,75 грн.;

- за видатковою накладною № СМ0000000071119 від 24.03.2011р. (а. с. 18) на суму 3454,14 грн.;

- за видатковою накладною № СМ0000000074455 від 13.04.2011р. (а. с. 19) на суму 5554,46 грн.;

- за видатковою накладною № СМ0000000074456 від 13.04.2011р. (а. с. 20) на суму 1897,52 грн.;

- за видатковою накладною № СМ0000000075778 від 13.04.2011р. (а. с. 21) на суму 240,00 грн.

Суд встановив, що відповідно до наданої видаткової накладної № СМ0000000075778 від 13.04.2011р. (а. с. 21) позивач поставив товар на суму 240,00 грн., проте, у позовній заяві зазначена менша сума 239,76 грн.

Визначення предмету позову повністю залежить від позивача. Суд не має права за власною ініціативою вказувати інший розмір заборгованості, ніж той, що розрахував позивач, у звязку з чим, суд приймає видаткову накладну № СМ0000000075778 від 13.04.2011р. як належний доказ отримання відповідачем товару саме на суму 239,76 грн.

Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 19511,50 грн. підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача у графі «отримав» вищевказаних видаткових накладних та відповідною печаткою підприємства.

Відповідно до п. 4.1 договору, покупець сплачує за поставлений на умовах договору товар в розмірі, зазначеному у відповідній накладній, протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару покупцю шляхом перерахування суми, зазначеної у відповідній накладній на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Покупець вважається таким що виконав свої зобовязання по сплаті з моменту надходження всієї належній до сплати суми за поставлений товар на поточний рахунок постачальника (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 5.2 договору, покупець зобовязується прийняти товар та сплатити постачальнику вартість товару у відповідності з п. 4.1 цього договору.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

З огляду на наведені норми Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19511,50 грн. підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості та контррозрахунок суми позову, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 28.11.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 01.12.2011р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Центральне торгове обєднання» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, пр-т. Кірова, б. 1, код ЄДРПО України 36228438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Доставка» (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 12, код ЄДРПО України 33433894) суму боргу у розмірі 19511,50 грн., державне мито у розмірі 195,11 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.