Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216
РІШЕННЯ
Іменем України
24.11.2011Справа №5002-25/4140-2011 за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Експрессо Хаус», м.Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 121, 49050
до відповідача Приватне підприємство «Фенікс Крим», м. Сімферополь, вул. Пушкіна, буд. 16/3, 95000
про стягнення 21 736,00 грн. та спонукання до повернення майна
Суддя Копилова О.Ю.
представники:
від позивача ОСОБА_1., довіреність № 11 від 05.01.11, представник
від відповідача не зявився
Обставини справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр Експрессо Хаус» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства «Фенікс Крим» та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди обладнання №27с від 21.04.2010 в сумі 21736,00грн., у тому числі: 5016,00 грн. орендної плати, 16720,00 грн. штрафу. Крім того, позивач просить суд зобовязати Приватне підприємство «Фенікс Крим» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кедр Експрессо Хаус» обладнання кавомашину Solis M 5000 Didgital в кількості 1 штука та вартістю 8360,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за договором оренди обладнання №27с від 21.04.2010.
Відповідач жодного разу у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду АР Крим про відкладення розгляду справи від 03.11.2011, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 № 75.
Відповідно до п. 3.5.11 вищезазначеної Інструкції з діловодства в господарських судах України, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.1997 № 02-5/289 зі змінами „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за електронним запитом господарського суду АР Крим від 18 жовтня 2011 №11418935 станом на 18 жовтня 2011 року місцезнаходження Приватного підприємства «Фенікс Крим» - м. Сімферополь, вул. Пушкіна, буд. 16/3, 95000, тобто позивач вірно вказав адресу відповідача в позовній заяві.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що Приватне підприємство «Фенікс Крим» був належним чином повідомлений про час та місце розгляду господарської справи.
Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.
Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
21 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр Експрессо Хаус» (орендодавець) та Приватним підприємством «Фенікс Крим» (орендар) укладений договір оренди обладнання №27с, пунктом 1.1. якого визначено, що орендодавець зобовязується передати орендарю, а орендар зобовязується прийняти в строкове платне користування обладнання та зобовязується оплатити орендодавцю орендну плату.
Найменування майна, що орендується, відповідно до пункту 1.3. договору, є обладнання для приготування напитків, що містять каву у кількості та в асортименті, відповідно до актів приймання-передачі, які є невідємною частиною договору.
Відповідно до пункту 3.1. договору, розмір щомісячної орендної плати з урахуванням НДС складає 5% від вартості всього обладнання, що знаходиться в оренді у орендаря.
Згідно пункту 3.3. договору, орендар сплачує орендну плату в гривнях на розрахунковий рахунок орендодавця в строк до 15 числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому орендувалось майно.
Пунктом 3.4. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем на підставі договору без надання орендодавцем рахунків на оплату.
Крім того, пунктом 1.2. договору визначено, що орендодавець поставляє, а орендар покупає у орендодавця каву, чай на умовах визначених договором.
Відповідно до пункту 6.1. договору, орендар щомісячно купує у орендодавця товар з метою його використання на майні, що орендується.
В період дії договору орендар зобовязаний використовувати на майні що орендується тільки товар, який куплений у орендодавця, (пункт 6.2 договору).
Згідно пункту 6.3. договору, орендар щомісячно здійснює закупівлю у орендодавця наступного товару: каву ТМ Ghigo, Opera не менше 3 кг в місяць, із розрахунку на кожну одиницю майна, що передане в оренду, по ціні, відповідно прайс листа.
Пунктом 6.4. договору встановлено, що орендар оплачує товар, який отриманий від орендодавця протягом 14 календарних днів з моменту приймання товару.
При виконанні орендарем усіх договірних обовязків належним чином, орендна плата з урахуванням НДС складає 1,00 грн. в місяць за кожну одиницю обладнання, (пункт 6.5 договору).
Однак, позивач в позовній заяві посилається на те, що умови договору оренди відповідач виконував не належним чином, вимог пункту 6.2. договору не дотримувався, у звязку із чим орендна плата обладнання склала 5% від вартості обладнання в місяць (пункт 3.1. договору), тобто 418,00 грн.
Відповідно до пункту 2.2 договору, договір діє з дати його підписання та до спливу 12 календарних місяців з моменту прийняття орендованого майна орендарем відповідно акту приймання-передачі та поширюється на усе обладнання, що передане орендодавцем орендарю по договору.
Згідно акту приймання-передачі, що підписане сторонами 21 квітня 2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр Експрессо Хаус» передав Приватному підприємству «Фенікс Крим» обладнання - кавомашину Solis M 5000 Didgital у кількості 1 штука та вартістю 8360,00 грн., (а.с. 12).
Таким чином, дія договору оренди №27с починається з 21 квітня 2010 року та закінчується 21 квітня 2011 року.
Позивач в позовній заяві посилається на те, що відповідач, в порушення умов договору оренди обладнання №27с від 21.04.2010 орендні платежі не здійснював, у звязку із чим за ним за період дії договору оренди сформувалась заборгованість сумі 5016,00 грн.
Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Оскільки, відповідач продовжував користуватись обладнанням, що орендоване, після спливу дії договору оренди, позивач, листом від 29.04.2011 року №121 повідомив відповідача про розірвання договору оренди, необхідністю повернення майна та сплати заборгованості, (а.с. 13).
Однак, відповідач заборгованість, що склалась, не сплатив, орендоване майно орендодавцю не повернув, що послужило приводом для звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати орендної плати в сумі 5016,00 грн. та не представлено доказів повернення орендованого майна орендодавцю.
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 629 Цивільного кодексу України, передбачено що, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Відповідно до пункту 9.5. договору на випадок невиконання або неналежного виконання орендарем умов договору та обовязків передбачених договором, орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати діючий договір. У такому випадку орендодавець письмово повідомляє орендаря про розірвання договору оренди. Ст. 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктом 7.1. договору встановлено, що повернення майна орендар здійснює своїми силами та за свій рахунок протягом 3 робочих днів з моменту розірвання або закінчення строку дії договору, разом з тарою, упаковкою та технічною документацією (комплексно) відповідно актам приймання-передачі на юридичну адресу орендодавця або на адресу та способом, узгодженим сторонами.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати та зобовязання відповідача повернути позивачу орендоване майно суд вважає обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за затримку повернення обладнання в розмірі 200% вартості майна, в сумі 16720,00 грн.
Пунктом 8.5.1. договору встановлено, що на випадок затримки повернення обладнання на 30 та більш календарних днів орендар сплачує орендодавцю штраф р розмірі 200% вартості обладнання.
Відповідно до ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Так, сума штрафу у розмірі 16720,00 грн. у співвідношенні з сумою основного боргу 5016,00 грн. є, на думку суду, надмірно великою, отже, суд вважає за необхідне зменшити суму штрафних санкцій до 10720,00 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в редакції що діяла на момент звернення позивача з позовом до суду, оплата державного мито та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29 листопада 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського Кодексу України, суд
вирішив:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Фенікс Крим» (м. Сімферополь, вул. Пушкіна, буд. 16/3, 95000, ідентифікаційний код 36646412, р\р не відомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Експрессо Хаус» (м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 121, 49050, р/р 26001060196826, в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ідентифікаційний код 35737974) заборгованість за договором оренди обладнання №27с від 21.04.2010 в сумі 15736,00 грн., у тому числі 5016,00 грн. орендної плати, 10720,00 грн. штрафу.
3.Зобовязати Приватне підприємство «Фенікс Крим» (м. Сімферополь, вул. Пушкіна, буд. 16/3, 95000, ідентифікаційний код 36646412, р\р не відомий) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кедр Експрессо Хаус» (м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 121, 49050, р/р 26001060196826, в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ідентифікаційний код 35737974) обладнання кавомашину Solis M 5000 Didgital в кількості 1 штука та вартістю 8360,00 грн.
4.Стягнути з Приватного підприємства «Фенікс Крим» (м. Сімферополь, вул. Пушкіна, буд. 16/3, 95000, ідентифікаційний код 36646412, р\р не відомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Експрессо Хаус» (м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 121, 49050, р/р 26001060196826, в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ідентифікаційний код 35737974) 218,90 грн. державного мита та 170,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кедр Експрессо Хаус» (м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 121, 49050, р/р 26001060196826, в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ідентифікаційний код 35737974) з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 17,00 грн. оплати державного мито, як надмірно сплаченого за платіжним дорученням №1124 від 20 вересня 2011 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №5002-25/4140-2011, а.с. 6.
6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.
Судове рішення № 19868143, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 24.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 4140-2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: