Рішення № 19868083, 29.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2011Справа №5002-15/5074-2011

За позовом Приватного підприємства «Крим-Текстиль-Торг» (97036, АР Крим, Красногвардійский район, с. Полтавка, вул. Шкільна, 22; ідентифікаційний номер 36825768)

До відповідача Сімферопольського учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 133; ідентифікаційний код 03972643)

Про стягнення 36612,00 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність №1007-1 від 07.10.2011

Від відповідача не з'явився

Обставини справи: Приватне підприємство «Крим-Текстиль-Торг» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Сімферопольського учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих про стягнення 36612,00 грн. заборгованості.

У судовому засіданні позивач представив суду клопотання, відповідно до якого відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 1 100,00 грн. заборгованості.

Суд вважає за можливе вказане клопотання задовольнити, прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення 1 100,00 грн. заборгованості, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядком досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.108).

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.2011 між Приватним підприємством «Крим-Текстиль-Торг» (Продавець) та Сімферопольським учбово-виробничим підприємством українського товариства глухих (Покупець) укладено|ув'язнений| договір купівлі-продажу №50 (далі Договір, а.с.10-11).

Відповідно до пункту 4.1 Договору, оплата здійснюється на протязі 5 банківських днів з моменту прийняття товару покупцем, шляхом перечислення грошових коштів на банківський рахунок продавця, на підставі виставлених рахунків або шляхом оплати готівкою через касу продавця.

Згідно пункту 4.2 Договору, за взаємною згодою сторін допускається відстрочка платежу за поставлений товар на строк до 5 банківських днів, при цьому сторони оговорюють нові строки.

За період з 24.05.2011 по 25.08.2011 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 82342,16 грн., що підтверджується довіреностями та видатковими накладними наявними в матеріалах справи (а.с.12-70).

Однак, відповідач за поставлений товар сплатив лише 45730,16 грн. що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи (а.с.71-101).

Гарантійним листом №130 від 01.08.2011 відповідач зобовязався виплатити позивачу заборгованість по договору №50 від 05.05.2011 до 10.08.2011, однак умов даного листа відповідач не виконував.

Неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором призвело до утворення заборгованості перед позивачем за поставлений товар у розмірі 36612,00 грн., що й стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення 1 100,00 грн. заборгованості підлягає припиненню у звязку з відмовою позивача від заявлених вимог (а.с.114).

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків підписаного представниками обох сторін, станом на 28.11.2011 заборгованість відповідача перед позивачем становить 35512,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобовязань за договором щодо оплати вартості поставленого товару на суму 35512,00 грн., отже дана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, сторонами не надано, в той час, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, пунктом 4 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Сімферопольського учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 133; ідентифікаційний код 03972643) на користь Приватного підприємства «Крим-Текстиль-Торг» (97036, АР Крим, Красногвардійский район, с. Полтавка, вул. Шкільна, 22; ідентифікаційний номер 36825768) 35512,00 грн. заборгованості та 1369,10 грн. судового збору.

3.В частині стягнення 1100,00 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

4.Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 30.11.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.