Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
28.11.2011Справа №5002-18/4248-2011 за позовом - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до відповідача - Сільськогосподарського приватного підприємства «Сталкер» (97523,
Сімферопольський район, с. Донське, вул. Підгірна, 35)
про стягнення 7002,71 грн.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Сільськогосподарського приватного підприємства «Сталкер» (відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 2232,36 грн., 3% річних у сумі 320,60 грн., інфляційну суму у розмірі 1173,00 грн. та плату за користування товарним кредитом у сумі 3276,75 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.10.2006 між ТОВ «Тридента Агро» та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 32/10. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару, ТОВ «Триденна Агро» зверталося до господарського суду АР Крим з позовними заявам про стягнення заборгованості. Так, рішеннями господарського суду АР Крим були задоволені позовні вимоги ТОВ «Тридента Агро» на загальну суму заборгованості Сільськогосподарського приватного підприємства «Сталкер» у розмірі 8128,00 грн. Як вказує позивач, така сума заборгованості була погашена відповідачем у .сумі 8128,00 грн.
Як виходить з тексту позовної заяви, 24.01.2011 між ТОВ «Тридента Агро» та позивачем було укладено угоду № 21-ТА про заміну кредитора в зобов'язанні, згідно якої ТОВ «Тридента Агро» відступає новому кредитору - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 зобов'язання відповідача щодо оплати штрафних санкцій за період з 03.07.2008 по 04.01.2011, набутих ТОВ «Тридента Агро» на підставі договору № 32/10 купівлі-продажу. На підставі вказаних договору та угоди позивачем було нараховано відповідачу пеню у сумі 2232,36 грн., 3% річних у сумі 320,60 грн., інфляційну суму у розмірі 1173,00 грн. та плату за користування товарним кредитом у сумі 3276,75 грн.
21.10.2011 від позивача на адресу суду надійшов супровідний лист за вих. № 17-2/10 від 17.10.2011, в якому позивач просить розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній документами без участі представника позивача.
28.11.2010 позивач у судове засідання не з'явився.
Представник відповідача у судові засідання тричі не з'явився, причини неявки суду не відомі, повідомлений був судом про дату та час розгляду справи належним чином -рекомендованою кореспонденцією.
Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.
Враховуючи, що участь у судових засіданнях є правом сторін, яким вони не скористалися, а не їх обов'язок, та задовольняючи клопотання позивача від 17.10.2011, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представників сторін у порядку ст. 75 ГПК України на підставі матеріалів, які наявні у справі.
Вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
12 жовтня 2006 року між ТОВ „Тридента Агро,, та Сільськогосподарським приватним підприємством «Сталкер» був укладений договір купівлі-продажу №32/10.
Відповідно до умов вказаного договору ним визначаються умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу.
У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Сільськогосподарським приватним підприємством «Сталкер» взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №32/10 від 12 жовтня 2006 року, 04 лютого 2008 року ТОВ „Тридента Агро,, звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення із Сільськогосподарського приватного підприємства «Сталкер» суми заборгованості та штрафних санкцій, нарахованих за період із 01 серпня 2007 року по 04 лютого 2008 року за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №32/10 від 12 жовтня 2006 року.
Рішенням господарського суду АР Крим по справі №2-28/1891-2008 21 березня 2008 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро,, до СПП «Сталкер» про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №32/10 від 12 жовтня 2006 року задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у загальній сумі 6010,56 грн.
У зв'язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням СГПП «Сталкер» взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №32//10 від 12 жовтня 2006 року, 02 липня 2008 року ТОВ „Тгшдента Агро,, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення із Сільськогосподарського приватного підприємства «Сталкер» розміру донарахованих штрафних санкцій за період із 05 лютого 2008 року по 02 липня 2008 року за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №32/10 від 12 жовтня 2006 року.
Рішенням господарського суду АР Крим по справі №2-22/8636-2008 від 26 серпня 2008 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро,, до СГПП «Сталкер» про стягнення розміру штрафних санкцій за період із 05 лютого 2008 року по 02 липня 2008 року за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №32/10 від 12 жовтня 2006 року задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 376,80 грн. пені, 546,13 грн. за користування товарним кредитом, 571,70 грн. інфляційних втрат, 200,00 грн. збитків.
Загальний розмір заборгованості згідно вказаних вище судових рішень із врахуванням суми основної заборгованості становить 8128,00 грн.
Відповідно до квитанції № 19 від 05 січня 2011 року, заборгованість згідно рішення господарського суду АР Крим по справі №2-28/1891-2008 від 21 березня 2008 року (з врахуванням суми основного боргу) та рішення господарського суду АР Крим по справі №2-22/8636-2008 від 26 серпня 2008 року була погашена відповідачем у повному обсязі.
24 січня 2011 року між ТОВ „Тридента Агро" та ФОП ОСОБА_1. було укладено Угоду №21-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні.
Пунктом 1.1. даної Угоди, встановлено, що первісний кредитор (ТОВ „Тридента Агро,,) відступає Новому кредитору (ФОП ОСОБА_1.) право вимоги виконання Сільськогосподарським приватним підприємством "Сталкер" код ЄДРПОУ 31685771), зобов'язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (пені, 3%-річних, інфляційних витрат, відсотків за користування товарним кредитом) за період із 03 липня 2008 року по 04 січня 2011 року у сумі 7002,71 грн., набутих ТОВ „Тридента Агро,, на підставі договору №32/10 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12 жовтня 2006 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням СГПП «Сталкер» взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару.
На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ „Тридента Агро,, було передано позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання відповідачем обумовленого зобов'язання.
У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ „Тридента Агро,, повідомленням про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило СГПП «Сталкер» про зазначені вище обставини.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Абзац 1 ч. 1ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, беручи до уваги те, що СГПП «Сталкер» було погашено заборгованість згідно договору та нараховані штрафні санкції за період з 03.07.2008 року
по 04.01.2011 року, лише 05 січня 2011 року, за Угодою №21 -ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 24.01.2011 року, ТОВ „Тридента Агро,, відступило ФОП ОСОБА_1. право вимоги штрафних санкцій (пені, 3%-річних, інфляційних витрат, відсотків за користування товарним кредитом) за період із 03 липня 2008 року по 04 січня 2011 року згідно договору №32/10 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12 жовтня 2006 року, що нараховані первісним кредитором та погодженні новим кредитором відповідно до норм чинного законодавства України та умов договору.
У даний час позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до відповідача - Сільськогосподарського приватного підприємства «Сталкер» - з даним позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 2232,36 грн., 3% річних у сумі 320,60 грн., інфляційну суму у розмірі 1173,00 грн. та плату за користування товарним кредитом у сумі 3276,75 грн.
Вивчивши матеріали даної справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, при цьому суд виходить з наступного:
Згідно статті 598 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604-609 ЦК України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог позивача.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє відповідача як боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.
Наявність судового рішення про стягнення боргу за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.
Згідно із п. 11.1. договору № 32/10 від 12.10.2006, договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.
Згідно п. 8.1. договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. З ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 8.2. договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Відповідно п. 8.3. договору, сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором, здійснюється без обмеження строку.
Виходячи із цього, нарахування пені здійснюється за період із 03 липня 2008 року (наступного дня після звернення до суду та нарахування щодо прострочених днів не були враховані судом при винесені рішення) по 04 січня 2011 року (дата повного та фактичного погашення заборгованості згідно договору купівлі-продажу) та сума нарахованої пені становить 2232,36 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із цього, нарахування 3% річних та інфляційних витрат здійснюється за період із 03 липня 2008 року (наступного дня після звернення до суду та нарахування щодо прострочених днів не були враховані судом при винесені рішення) по 04 січня 2011 року (дата повного та фактичного погашення заборгованості згідно договору купівлі-продажу).
Сума 3% річних, нарахованих за вищевказаний період, становить 320,60 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо суми інфляційних витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до листа Верховного суду України N 62-97р від 03.04.97 про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, «при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня».
Враховуючи положення листа ВСУ від 03.04.1997 року, нарахування інфляційних втрат здійснюється із вересня 2008 року по грудень 20 Г0 року і їх розмір складає 1173,00 грн.
У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача плату за користування товарним кредитом у сумі 3276,75 грн.
Відповідно до п.9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.
Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Судові витрати суд відносить на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені судом у судовому засіданні 28.11.2011.
Повний текст рішення підписаний суддею 29.11.2011.
На підставі ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити
2.Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства «Сталкер» (97523, Сімферопольський район, с. Донське, вул. Підгірна, 35; код ЄДРПОУ 31685771) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пеню у сумі 2232,36 грн., 3% річних у сумі 320,60 грн., інфляційну суму у розмірі 1173,00 грн., плату за користування товарним кредитом у сумі 3276,75 грн., державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримОсоченко І.К.
Судове рішення № 19867992, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 28.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 4248-2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: