Рішення № 19866977, 15.12.2011, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 2-931/11

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 грудня 2011 року                                                                                 м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Борисової С.П., при секретарі Коширній О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії –Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом,

встановив:

ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії –Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»(далі – Банк) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 56150,22 Євро та заборгованість за комісією в розмірі 4437,37 грн., а також судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного кредитного договору №2289-н від 25.02.2008 р. ОСОБА_1 був наданий кредит в розмірі 26700 Євро, що за курсом Національного банку України на 28.02.2008 р. (із розрахунку 7,49 грн. за 1 Євро) було еквівалентно 199983 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.02.2011р. Однак, в порушення умов укладеного кредитного договору відповідач свої обов’язки не виконав та не повернув у встановлені строки отриманий кредит, внаслідок чого станом на 21.09.2011 р. допустив зазначену заборгованість. В забезпечення виконання зобов’язання за вказаним кредитним договором між Банком та відповідачем 25.02.2008 р. було укладено договір застави транспортного засобу, а саме: типу вантажний сідловий тягач –Е, марки FREIGHTLINER, модель FLC, 2000 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузов, рама) 1FUYSDYBXYLF83662, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВНС 111409, виданого РЕВ № 7 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 19.02.2008 р., вартість якого відповідно до договору застави сторони визначили в розмірі 307610 грн. Крім того, в забезпечення виконання зобов’язання ОСОБА_1 між Банком з ОСОБА_2 був укладений договір поруки.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, представник за довіреністю ОСОБА_3 заявою просила справу розглянути у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення по справі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання також не з’явилися, клопотання про розгляд справи у їх відсутності не подавали, про причини неявки суд не повідомляли. про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялися належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток про виклик до суду на 01.12.2011 р. та на 15.12.2011 р. Судові повістки про виклик до суду у відповідності до абз. 4 ч. 5 ст. 74 ЦПК України надсилалися на адреси місця проживання відповідачів, зареєстрованих у встановленому законом порядку, у зв’язку з чим відповідач ОСОБА_1 у відповідності до абз. 5 ч. 5 ст. 74 ЦПК України також вважаються належним чином повідомленим про розгляд справи на 01.12.2011 р.

У зв’язку з неявкою всіх відповідачів суд зі згоди представника позивача, що викладена у письмовій заяві, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Крім того, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно п/п. 1.1 п. 1 кредитного договору №2289-н від 25.02.2008 р. (а.с. 25 –30) (далі Кредитний договір), укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»(далі –Банк), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (далі Позичальник), з іншої сторони, Банк зобов’язується надати Позичальнику на умовах цього Договору кошти в сумі 26700 Євро, що складає 199983 грн. за курсом Національного банку України на 25.02.2008 р. (7,49 грн. за 1 Євро), а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит в сумі 26700 євро, що складає 199983 грн. за курсом Національного банку України на 25.02.2008 р. (7,49 грн. за 1 Євро), а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі 14 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором. Підпунктом 1.2 Кредитного договору передбачено, що Кредит надається на 36 місяців зі строком остаточного повернення Кредиту не пізніше 25 лютого 2011 року на споживчі цілі.

Крім того, п/п. 1.8 п. 1 Кредитного договору передбачено, що за надання банківських послуг Позичальник сплачує Банку комісійні за надання Кредиту в розмірі 150 грн. та за обслуговування Кредиту в розмірі 80 грн. щомісячно.

Також п/п. 5.2 п. 5 Кредитного договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню основної суми Кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування Кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим Договором, Позичальник зобов’язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми платежу, за кожний день прострочення.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України –гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України –гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»до кредитних відносяться операції зазначені у п. 3 ч. 1 та у пунктах 3 –7 ч. 2 ст. 47 цього Закону, у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Отже, розміщення залучених коштів шляхом надання кредитів є однією з основних банківських операцій.

В розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Надаючи кредит, банк розміщує залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті.

Статті 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Стаття 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлює ряд обмежень і заборон, що стосується умов здійснення окремих банківських операцій. Приписи вказаної статті Закону не містять заборони на видачу кредитів у іноземній валюті (розміщення залучених коштів у іноземній валюті).

Отже Банком був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених Кредитним договором, однак, відповідач ОСОБА_1 всупереч вимогам чинного законодавства та умов Кредитного договору належним чином свої зобов’язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом та сплаті комісії не виконав та не здійснив повернення кредиту, сплати відсотків та сплату комісії у повному обсязі у встановлені Кредитним договором строки. Ці обставини не підлягають доказуванню, оскільки про них зазначив представник Банку в позовній заяві та вони не спростовані відповідачами.

Відповідно до Договору поруки від 25.02.2008 р. № 1 до Кредитного договору №2289-н (а.с. 31 –33), що укладений між Банком, з однієї сторони, ОСОБА_2 (далі –Поручитель), з другої, та ОСОБА_1, з третьої, Поручитель зобов’язався перед Банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобов’язання за Кредитним договором № 2289-н від 25.02.2008 р., а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідач ОСОБА_2 не спростував зміст зазначеного договору поруки, не довів ту обставину, що вказаний договір поруки ним не підписувався, у зв’язку з чим не виконав вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановленого додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 має солідарно нести відповідальність разом з ОСОБА_1 за порушення останнім своїх обов’язків по поверненню кредиту, по сплаті відсотків за користування кредитом, комісії, а також по сплаті інших штрафних санкцій, передбачених вищезазначеним Кредитним договором.

Згідно розрахункам, наданим представником позивача, які перевірені судом, загальна сума заборгованості перед Банком за Кредитним договором станом на 21.09.2011 р. становить 56150,22 Євро та 4437,37 грн., у тому числі, заборгованість за комісією в сумі 3360 грн.; прострочена заборгованість за кредитом у сумі 26700 Євро; заборгованість за відсотками в сумі 12740,82 Євро; заборгованість за пенею за відсотками в сумі 4522,40 Євро; заборгованість за пенею по основному боргу в сумі 12187 Євро; заборгованість за пенею за комісією в сумі 1077,37 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Судом не встановлено, що боржник ОСОБА_1 не виконав зобов’язання в повному обсязі по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом внаслідок випадку або непереборної сили, тому відповідач має сплатити пеню по кредиту. Крім того, з цих підстав відповідачі мають солідарно відповідати перед позивачем по поверненню кредиту, відсотків та пені.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову Банку про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитом на загальну суму 56150,22 Євро та 4437,37 грн.

У абз. 2 п. 14 постанови від 18.12.2009 р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі»Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що у разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в іноземні валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Відповідно до повідомлення Національного банку України від 15.12.2011 р. на день ухвалення рішення Національним банком України встановлений такий офіційний курс гривні до Євро: 100 Євро дорівнюють 1038,1277 гривням.

Отже, приймаючи до уваги заявлені Банком позовні вимоги в іноземній валюті (в Євро), а також офіційний курс Євро до української гривні на день ухвалення рішення, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає солідарному стягненню заборгованість за кредитом на загальну суму 587348,36 гривень (56150,22 Євро х 10,381277 грн. + 4437,37 грн.).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат також підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено повністю та понесені витрати підтверджені квитанціями.

Керуючись ст. 99 Конституції, ст. ст. 192, 524, 525, 533, 553, 554, 1046, 1048 –1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 07.12.2000 р. №2121-III, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993р. №15-93, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214 –215, 224 ЦПК України, суд —

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (65125, м. Одеса, вул. Базарна, 17, МФО 328845, код ЄДРПОУ 09328601, р/р 37396900050001 у ФООУ АТ «Ощадбанк») заборгованість за кредитним договором на загальну суму 587348,36 грн. (п’ятсот вісімдесят сім тисяч триста сорок вісім гривень 36 коп.) (еквівалент за курсом НБУ станом на 15.12.2011 р., виходячи з розрахунку 1038,1277 грн. за 100 Євро, складає 56150,22 Євро та 4437,37 гривень), а також судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн. та по сплаті витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, а всього стягнути 589168,36 грн. (п’ятсот вісімдесят дев’ять тисяч сто шістдесят вісім гривень 36 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ

Арцизького районного суду                                                             ОСОБА_4