Справа №2-с-210/11р.
У Х В А Л А
27 жовтня 2011 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Ковтуненко В.О., при секретарі Дандик С.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
В С Т А Н О В И В:
04 березня 2010 року за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк»видано судовий наказ № 2-н-393/10р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором MR35NN00000001 від 13.08.2008 року в сумі 39499,67 гривень та судових витрат.
13.10.2011 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із письмовою заявою в якій просить скасувати виданий судовий наказ, посилаючись на безпідставність заявлених вимог. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що на момент задоволення заяви за адресою, зазначеною стягувачем у заяві про видачу судового наказу, а саме по вулиці Казанцева, 29 –133 в місті Маріуполі він не проживав, а тому не отримував копію оскаржуваного наказу в строки, необхідні для його скасування. Лише у вересні 2011 року від представника ПАТ КБ «ПриватБанк»він отримав копію судового наказу № 2-н-393/10р., у зв’язку із чим просить його скасувати.
Заявник в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Представник ПАТ КБ «ПриватБанк»надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу №2-н-393/10р. від 04.03.2010 року просила відмовити.
Згідно зі ч.1 ст. 105 ЦПК України боржник має право у разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.
Відповідно до ч.2 ст. 105-1 ЦПК України, суд поновляє заявнику строк для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, тому як в матеріалах справи відсутні відомості про отримання боржником судового наказу, у зв’язку з чим суд вважає, що строк пропущено з поважної причини, а також постановляє ухвалу про скасування судового наказу.
Відповідно до п.2 ч.8 ст. 105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право скасувати судовий наказ та роз’яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову.
Враховуючи, що обставини, на які посилається боржник мають істотне значення для правильного вирішення справи, вимоги стягувача повинні розглядатися в позовному провадженні, а тому заява підлягає задоволенню, а судовий наказ відповідно до ст.105-1 ЦПК України скасуванню у зв’язку з наявністю між сторонами спору про право стягувача на заявлену заборгованість.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заява про скасування судового наказу є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а судовий наказ №2-н-393/10р. від 04.03.2010 року підлягає скасувнню.
Роз’яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову.
Керуючись ст.105-1 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Судовий наказ №2-н-393/10р. від 04 березня 2010 року, виданий Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області за заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором MR35NN00000001 від 13.08.2008 року в сумі 39499,67 гривень та судових витрат - скасувати.
Роз’яснити заявнику ПАТ КБ «ПриватБанк»їх право на звернення з тією самою вимогою до суду у позовному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Судове рішення № 19864854, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 27.10.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-с-210/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: